UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні та правові погляди Бенжамена Констана (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1864
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політичні та правові погляди Бенжамена Констана

 

Основоположником лібералізму у Франції був визначний мислитель Бенжамен

Анрі де Ребек Констан (Constant), 1767-1830, якого називають духовним

батьком лібералізму на європейському континенті. Поява його перших

політичних праць пов'язана з періодом Великої французької революції.

Зокрема, праці "Про дію терору", "Про реакції" з'явилися в 1796-1797 рр.

Уже в цих працях з'являються ідеї, які згодом дали підставу Констану

стверджувати, що упродовж сорока років він захищав один і той же принцип

- свободу у всьому. За критику терору, розв'язаного Директорією, Констан

змушений був емігрувати і повернувся до Франції тільки після реставрації

Бурбонів, брав активну участь у державному та політичному житті, був

одним з провідників ліберальної партії. Констану належить чимало

наукових і публіцистичних праць. Головні серед них: "Роздуми про

конституції та їхні гарантії", "Про стародавню свободу порівняно зі

свободою сучасною" та "Курс конституційної політики", який побачив світ

уже після смерті автора в 1872р., а також "Питання про свободу преси",

"Про свободу брошур, памфлетів і журналів" (1814), "Питання про

законодавство стосовно преси у Франції" (1818).

 

Вивчаючи творчість Б.Констана, його політико-правову концепцію, важливо

розглянути ті питання, які мають визначальне значення для самого

мислителя і які дають підставу вважати його основоположником

лібералізму.

 

Лібералізм Констана та його послідовників протистояв напрямам, які

беруть свій початок в античності і до сьогодні мають суттєвий вплив і

прихильників. Суть розбіжностей між ними полягає у тому, що лібералізм

визнає за людською сутністю схильність до добра. У тих випадках, коли

почуття не засліпили її розуму, людина використовує свою свободу для

поліпшення свого становища, становища своєї сім’ї, своєї держави. Розум

і власний інтерес примушують її рухатися поступово шляхом прогресу. Вади

стримують цей рух, але вади - це хворобливий стан окремої особи, а не

характерна риса всього людства. Держава (уряд), яка утискує свободу,

стримує тим самим водночас добро і зло, при тому незмірно більшою мірою

добро, аніж зло. Антиліберальні напрями вважають, що людина, за своєю

суттю, є створінням гріховним, схильним зловживати своєю свободою на

шкоду собі та іншим. Тому уряд (влада) постійно намагається запобігти

можливим відхиленням, керуючи істотою, яка не спроможна керувати собою.

Народ є вічно неповнолітній, він ніколи не досягає дієздатності і його

опікуном є декілька безгрішних людей, які мають назву влади.

 

Проте свобода може також мати недоліки, оскільки ще не знайдено такої

сили, моральної чи матеріальної, яка, служачи добру, не служила б

водночас і злу. Тож треба навчити людину самій керувати собою. Це

обов’язок законів і суддів. Неможливо запобігати діям, оскільки

попереджувати їх означало б гальмувати ще не відому силу і, судячи з

усього, більш корисну, ніж шкідливу. Однак, оскільки дія вчинена, проти

неї можна вжити заходів обмеження заради спокути минулого і у вигляді

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ