.

Проект Конституції Євросоюзу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
366 6041
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Проект Конституції Євросоюзу

Загальні відомості про Конституцію ЄС

Розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 року,
призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних умов
для України та Євросоюзу. Сьогодні Європейський Союз та Україна мають
спільний кордон і як безпосередні сусіди будуть посилювати свою
політичну та економічну взаємопов‘язаність. Розширення дає можливість
для України та Європейського Союзу розвивати якомога тісніші відносини,
що виходитимуть поза рамки співробітництва до поступової економічної
інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. Європейський Союз
та Україна сповнені рішучості посилити свої відносини та сприяти
утвердженню стабільності, безпеки і добробуту. Такий підхід заснований
на спільних цінностях, спільній власності та диференціації. Це сприятиме
подальшому зміцненню нашого стратегічного партнерства.

29 жовтня 2004 року у Римі лідерами країн Євросоюзу була підписана
загальна Конституція, за якою у Європи тепер буде президент і певні
атрибути федеративної держави.

Конституція ЄС містить чотири розділи: інститути ЄС, компетенція
інститутів ЄС та її здійснення, політика ЄС у різних сферах, порядок
перегляду Основного закону.

У преамбулі конституції зазначається, що вона “надихається культурною,
релігійною й гуманістичною спадщиною Європи”. А у її текст включена
Європейська хартія основних прав і свобод громадян.

Конституція змінює структуру і функції інститутів Євросоюзу. У Раді ЄС
з’явиться посада президента. Зараз пост глави Ради за принципом ротації
кожні півроку передається з однієї країни ЄС до іншої, президент же буде
призначатися Радою строком на два з половиною роки, при цьому його
повноваження будуть дуже обмежені.

У Євросоюзі також з’явиться міністр закордонних справ, що буде
представляти єдину європейську зовнішню політику. Однак країни – члени
ЄС як і раніше зможуть виробляти власну позицію з будь-якого питання, і
глава МЗС Євросоюзу зможе говорити від його імені тільки в тому випадку,
якщо буде досягнутий консенсус.

Конституція розширює повноваження Європарламенту, який буде не тільки
затверджувати бюджет, але й займатися проблемами, пов’язаними зі станом
громадянських свобод, прикордонного контролю й імміграції,
співробітництва судових і правоохоронних структур всіх країн ЄС.

Зараз у Раді Європи рішення досягаються за згодою всіх країн, що затягує
їх прийняття. Конституція ж вводить поняття «подвійної більшості»: для
того щоб закон був прийнятий, за нього повинні проголосувати 55
відсотків країн, де проживають не менш як 65 відсотків населення ЄС.
Окремі держави, відповідно до конституції, не будуть мати права вето.
При цьому, якщо яка-небудь країна буде незадоволена постановою або
рішенням Європейської Ради, вона зможе зупинити його дію за умови, що її
підтримають ще як мінімум три інших держави.

Число депутатів Європарламенту тепер не зможе перевищувати 750 осіб.
Обмежено буде й число членів Еврокомісії: якщо сьогодні у кожної
держави-члена повинен бути в “уряді” ЄС свій представник, те незабаром
їх буде всього 18.

Закони ЄС будуть прийматися за наступною процедурою: Еврокомісія
розробляє законопроект і направляє його в Європарламент. При схваленні
більшістю голосів у Європарламенті, законопроект направляється в
Європейську Раду, яка повинна затвердити його кваліфікованою більшістю.

Переглядати ж Конституцію можна тільки одностайною ухвалою всіх
держав-членів. Така ж одноголосність потрібна і при прийнятті рішень, що
стосуються оборони Союзу.

Конституція ЄС теоретично повинна набутити чинності 1 січня 2007 року
після того, як вона буде ратифікована парламентами всіх країн, що
входять у Євросоюз, а також схвалена всенародними референдумами у 9
країнах ЄС.

Лідери країн Євросоюзу на саміті в Брюсселі вирішили продовжити
ратифікацію європейської конституції. При цьому продовжено термін її
ратифікації – раніше було передбачено, що ратифікація завершиться у
листопаді 2006 року.

“Процес ратифікації продовжено… Країни, які мали провести референдуми,
самостійно і суверенно це визначать”, цитує слова головуючого в ЄС
прем’єр-міністра Люксембурга Жана Клода Юнкера Onet.

Він пояснив, що вже немає зобов’язання провести референдуми до 1
листопада 2006 року. Він також сказав, що не можна вдавати, ніби нічого
не сталося, маючи на увазі поразку конституції у Франції та Нідерландах.
І це потребує більше дискусій та переосмислення.

Лідери ЄС запланували провести у червні 2006 року спеціальний саміт, де
мають “дебатувати та переосмислювати” це питання.

Юнкер передбачає, що процес ратифікації конституції не закінчиться
навіть у середині 2007 року. Але перед цим буде черговий саміт ЄС, на
якому планується проаналізувати ситуацію. На той час головувати в ЄС
буде Австрія.

Прем’єр Люксембурга проситиме парламент країни відкласти національний
референдум, який заплановано було на 10 липня ц.р.

Лідери Чехії, Данії, Ірландії та Португалії також оголосили про намір
перенести референдуми в своїх країнах пізніше.

Жодна країна ЄС не висловилася за відміну конституції ЄС чи за те, щоб
перервати процес ратифікації – підкреслили голова Єврокомісії Жозеф
Мануель Баррозу та президент Європарламенту Хозе Борель на
прес-кноференції у Брюсселі.

“Франція та Нідерланди не висловилися за те, щоб затримати ратифікацію,
що означає, що вони сподівають певного дня ввести в дію конституційний
трактат”, сказав Борель. Він не виключає, що обидві країни зроблять ще
одну спробу ратифікації документу.

Юнкер підтвердив також, що вже прийняті ЄС зобов’язання щодо
країн-кандидатів будуть дотримані.

Як відомо, аналітики прогнозували, що до моменту президентських виборів
у Франції 2007 року не варто говорити про можливість повторного
конституційного референдуму. І це створювало колізію. Бо весь процес
ратифікації мав завершитись до листопада 2006 року.

На сьогодні, Конституцію ЄС вже ратифікували Литва та Угорщина. Протягом
найближчого часу очікується проведення референдумів у Франції,
Нідерландах, Великобританії, Данії, Чехії та Польщі.

Конституція для Європи – об’ємний документ принципово нової для ЄС
якості. Текст Конституції для Європи написаний 21 офіційною мовою
розширеного Євросоюзу.

За структурою Конституція для Європи розділена на частини, які, в свою
чергу, складаються із розділів та підрозділів. Договір про запровадження
Конституції для Європи складається з Преамбули, 448 статей, викладених у
чотирьох частинах, та додаткових протоколів. У частині І визначені
основні елементи конституційного устрою ЄС: цінності та цілі Союзу;
розподіл повноважень між державами-членами та Союзом, а також окреслено
процедури ухвалення рішень у інституціях ЄС. Окрім цього, у І частині
містяться положення щодо громадянства Союзу, а також визначаються
принципи демократії та фінансової політики Союзу. «Хартія основних прав
Союзу», проголошена в грудні 2000 року, викладена у ІІ частині
Конституції для Європи. У частині III Конституції для Європи в основному
закріплено положення Договору про заснування Європейського
Співтовариства, що визначають засади внутрішньої та зовнішньої політики
Європейського Співтовариства. А у Частині IV окреслені положення щодо
порядку набуття чинності та внесення до неї змін, прикінцеві положення
Конституції для Європи.

В Договорі про запровадження Конституції для Європи визначається ряд
суттєвих новацій порівняно з чинними на даний час установчими
договорами. Хотілось би детальніше зупинитись саме на таких
нововведеннях .

1. Надання правосуб’єктності Європейському Союзу, що як вбачається,
якнайкращим чином сприятиме досягненню державами-членами спільної мети в
результаті координації та реалізації повноважень (визначених в
Конституції для Європи), що надані Європейському Союзу, а також
ствердженню ідентичності ЄС, його єдності та зміцненню позицій на
міжнародній арені.

2. Щодо розподілу компетенцій, то в Конституції для Європи вперше було
здійснено класифікацію компетенцій, зокрема, визначено, що коли
Конституція для Європи надає Союзові виключну компетенцію в певній
сфері, лише Союз може здійснювати законодавчу діяльність й ухвалювати
юридично обов’язкові акти; держави-члени мають право діяти в цій сфері
самостійно лише якщо вони отримали від Союзу належні повноваження чи з
метою виконання положень правових актів, ухвалених Союзом. Коли
Конституція для Європи надає Союзові спільну з державами-членами
компетенцію в певній сфері, то тоді і Союз, і держави-члени мають право
розробляти і ухвалювати нормативно-правові акти в цій сфері. В
Конституції для Європи визначено, що держави-члени застосовують свої
компетенції в обсязі, в якому Союз не застосував чи вирішив припинити
застосування своїх компетенцій. Окрім цього, в тексті Конституції для
Європи визначено і сфери, в яких Союз може вживати підтримуючі,
координуючі чи доповнюючі заходи. Союзу, зокрема, належить виключна
компетенція: щодо митного союзу; щодо встановлення правил конкуренції,
необхідних для функціонування внутрішнього ринку; щодо монетарної
політики (для держав-членів, що запровадили євро); щодо збереження
морських біологічних ресурсів у рамках спільної політики в сфері
рибальства; щодо спільної торгівельної політики. Також, Союзові належить
виключна компетенція укладати міжнародні угоди, якщо укладання таких
угод обумовлене законодавчим актом Союзу або є необхідним для здійснення
Союзом своєї внутрішньої компетенції або має вплив на внутрішні правила
Союзу чи може змінити їх.

Отже, можна зробити висновок, що в Конституції для Європи уточнена і
структурована компетенція ЄС, проведено чітке та зрозуміле розмежування
компетенцій, в результаті чого існуватиме досконаліша система поділу
повноважень між загальноєвропейськими і національними відомствами і
структурами, що сприятиме належній координації їх діяльності та
узгодженості дій.

3. Зростання ролі Європейського Парламенту. Європейський Парламент разом
з Радою Міністрів, як визначено в Конституції, ухвалює законодавство та
виконує бюджетну функцію, а також здійснює консультаційну функцію та
функцію щодо політичного контролю. Парламент обирає Голову Європейської
Комісії. Кількість членів Парламенту не може перевищувати сімсот
п’ятдесяти. Представництво європейських громадян у Європейському
Парламенті є дегресивно-пропорційним, але не менше, ніж шість і не
більше ніж 96 представників від однієї держави-члена. Європейський
Парламент обирають строком на п’ять років громадяни ЄС на засадах
прямого загального виборчого права шляхом вільного таємного голосування.
Європейський Парламент обирає із своїх членів голову та членів президії.

Передбачається, що в результаті зростання ролі Європейського Парламенту
в ЄС відбудеться зміцнення демократії. Більш ефективно спрацьовуватиме
система стримувань і противаг завдяки контролю Парламентом, що має
легітимні важелі впливу, діяльності виконавчої влади ЄС.

4. Дещо змінюється статус Європейської Ради. Орган, що об’єднує голів
держав чи урядів держав-членів, стає інститутом ЄС. Відповідно до
положень Конституції для Європи Європейська Рада визначає загальні
політичні напрями та пріоритети діяльності Союзу. При цьому законодавчих
функцій Європейська Рада не здійснює. До складу Європейської Ради
входять голови держав чи урядів держав-членів, Голова Європейської Ради
та Голова Комісії. Міністр закордонних справ Союзу бере участь в її
роботі. Європейська Рада збирається щоквартально, її скликає Голова
Європейської Ради. У разі потреби Голова Європейської Ради скликає
позачергове засідання Європейської Ради.

Зміна статусу Європейської Ради, безперечно, сприятиме кращій, ніж існує
на даний час, організації роботи Європейської Ради, швидшому прийняттю
рішень та досягненню консенсусу головами держав чи урядів держав-членів
ЄС, їх тіснішій співпраці, поглибленню співробітництва з іншими
інституціями ЄС, а також ефективнішому вирішенню нагальних проблем
Європейського Союзу.

5. В Конституції для Європи передбачено створення посади Голови
Європейської Ради. На заміну існуючого порядку ротації головуючих
протягом шести місяців в Європейській Раді представників держав-членів,
які досить часто використовують своє службове становище для вирішення
проблемних питань, що існують в їх державах, у Конституції для Європи
передбачено обрання кваліфікованою більшістю Європейської Ради Голови
Європейської Ради строком на два з половиною роки з правом переобрання
на один строк, при цьому Голова Європейської Ради не може мати
національного мандату.

Отже, Голова Європейської Ради, очолюючи Раду та керуючи її роботою,
забезпечуватиме належне здійснення роботи Європейської Ради у співпраці
з Головою Комісії.

6. Спрощення процедури прийняття рішень кваліфікованою більшістю
голосів. В Конституції для Європи визначається, що кваліфікована
більшість становить не менше 55 % голосів як мінімум 15 членів Ради
Міністрів, що представляє не менше ніж 65% населення ЄС. А у тому
випадку, коли Рада Міністрів діє не на підставі пропозиції Комісії чи
Міністра закордонних справ Союзу, кваліфікована більшість має становити
як мінімум 72% голосів членів Ради Міністрів, що представляє не менше
ніж 65% населення ЄС. Також, згадані положення поширюються на діяльність
Європейської Ради, коли передбачено, що вона повинна ухвалювати рішення
кваліфікованою більшістю голосів.

Таким чином, нова спрощена процедура прийняття рішень кваліфікованою
більшістю голосів прискорить прийняття важливих для ЄС рішень з чималої
кількості проблемних питань. А також, передбачається, буде адекватніше
відображати інтереси більшості населення ЄС.

7. Змінюється порядок формування та структура Комісії. Після закінчення
строку повноважень членів першої, після ратифікації Конституції, Комісії
(до складу якої входить по одному представнику від кожної держави-члена,
включаючи її Президента та Міністра закордонних справ Союзу), до складу
Комісії входитимуть Голова Комісії, Міністр закордонних справ Союзу та
представники двох третин усіх держав-членів ЄС, якщо Європейська Рада
одноголосно не вирішить змінити цю кількість. Члени Комісії
вибиратимуться із числа громадян держав-членів на підставі системи
рівномірної ротації держав-членів. Ця система повинна бути встановлена
європейським рішенням, що приймається одноголосно Європейською Радою на
підставі наступних принципів: (а) держави-члени є цілком рівноправними
стосовно визначення послідовності й тривалості перебування їхніх
громадян на посадах членів Комісії; різниця між сумами строків
перебування на посаді громадян будь-яких двох держав-членів не може
перевищувати один строк. (b) З огляду на пункт (а), склад кожної
наступної Комісії повинен достатньою мірою відбивати демографічний та
географічний діапазон усіх держав-членів Союзу.

Запропонований у Конституції для Європи порядок формування та структура
Комісії в результаті зменшення числа членів Комісії до двох третин усіх
держав-членів ЄС, з одного боку , сприятиме більш швидкому прийняттю
рішень, реалізації координуючої та виконавчої функцій, покладених на
Комісію, а також економії бюджетних коштів Союзу, а з іншого – явно
обмежить представництво однієї третини держав-членів ЄС в цій
інституції.

8. В Конституції для Європи передбачено створення посади Міністра
закордонних справ ЄС на заміну посади Верховного представника ЄС з
питань безпеки та зовнішньої політики. П ризначатиме Міністра
закордонних справ Союзу Європейська Рада за згодою Голови Комісії
кваліфікованою більшістю голосів. Він здійснюватиме спільну зовнішню
політику та політику безпеки Союзу. Також, в Конституції для Європи
визначено, що Міністр закордонних справ ЄС обійматиме посаду одного з
заступників Голови Комісії.

Запроваджувана в Конституції для Європи посада Міністра закордонних
справ безумовно є одним з багатьох позитивних нововведень Конституції
для Європи, оскільки є важливим інструментом посилення зовнішньої
політики Союзу, адже, Міністра закордонних справ ЄС визначено
відповідальною особою за зовнішні відносини та координацію зовнішніх дій
Європейського Союзу.

9. Зміни судової системи ЄС, що відповідно до положень Конституції для
Європи складатиметься з Суду справедливості ЄС (даний суд виконуватиме
функції верховного та конституційного суду), Загального суду та
спеціалізованих судів.

Реформування судової системи ЄС, що, як вбачається, покращить якість
роботи судової системи ЄС, прискорить процес розгляду справ,
ефективність роботи судової системи, неупередженого повного та
всестороннього розгляду справ, що, в свою чергу, сприятиме утвердженню
принципу верховенства права в ЄС.

10. Спрощення системи правових актів ЄС. У Договорі про запровадження
Конституції для Європи відзначається, що Союз здійснюватиме надані
Конституцією для Європи повноваження, використовуючи такі
нормативно-правові акти: європейські закони, європейські рамкові закони,
європейські регламенти, європейські рішення, рекомендації та висновки.

Отже, на заміну чисельної кількості нормативно-правових актів Союзу, в
Конституції для Європи запропонована більш проста та зрозуміла система
нормативних актів, що, хочеться вірити, діятиме ефективніше.

11. Закріплення в Конституції для Європи положень щодо права громадян на
внесення до Комісії ЄС пропозицій щодо ухвалення нормативно-правових
актів. Не менше ніж один мільйон осіб, що є громадянами значної
кількості держав-членів, можуть запропонувати Комісії висунути будь-яку
пропозицію з питань, які, на їхню думку, необхідно врегулювати в
нормативно-правовому акті Союзу.

Дана норма надає право населенню безпосередньо долучатися до
законодавчого процесу в ЄС, виражаючи його волю стосовно необхідності
правового врегулювання питань загального інтересу. Таким чином,
наявність даної норми в Конституції для Європи визначатиме панування в
ЄС загальних принципів демократії.

12. Право держави-члена ЄС вільно залишити Союз. Так, в Конституції для
Європи відзначається, що будь-яка держава-член може вирішити вийти з
Європейського Союзу згідно з положеннями конституції відповідної
держави-члена. Держава-член, що вирішила вийти із ЄС, сповіщає про свій
намір Європейську Раду. З огляду на настанови Європейської Ради, Союз
провадить переговори з цією державою та укладає угоду, в якій належить
сформулювати положення про її вихід з урахуванням рамок майбутніх
відносин з Союзом. Цю угоду від імені Союзу укладає Рада Міністрів,
діючи кваліфікованою більшістю, яка має становити як мінімум 72% голосів
членів Ради Міністрів, що представляє не менше ніж 65% населення ЄС,
після отримання згоди Європейського Парламенту. Представник
держави-члена, що виходить із Союзу, не бере участі в обговоренні та
ухваленні рішень щодо цієї держави в Європейській Раді чи Раді
Міністрів.

Отже, в Конституції для Європи визначена демократична процедура виходу
із ЄС, що, вбачається, заснована на таких принципах міжнародного права
як рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею в умовах
повної свободи, а також визначати свій внутрішній і зовнішній політичний
статус без втручання ззовні. Таким чином, право виходу із Союзу ще раз
підтверджує що ЄС є союзом держав, що ґрунтується на демократичних
принципах

13. Інкорпорація Хартії основних прав ЄС. Включення названої Хартії до
тексу Конституції для Європи є вищим проявом визнання основних прав і
свобод людини загальними принципами права Союзу, що ідентифікує ЄС, як
союз, підвалинами якого є принципи демократії та верховенства права.
Вбачається, що права людини в ЄС будуть захищені якнайкраще.

14. С творення Європейської Прокуратури. В Конституції для Європи,
зокрема, визначено, що задля боротьби проти злочинності, що спричиняє
негативний вплив на фінансові інтереси Союзу, Рада Міністрів
європейським законом може створити Європейську Прокуратуру при Євроюсті.
Обов’язком Європейської Прокуратури при цьому має бути розслідування
разом з Європолом злочинів, що мають транскордонний характер в межах ЄС,
та злочинів проти фінансових інтересів Союзу, а також переслідування та
притягнення до суду виконавців злочинів та їх спільників. Окрім цього,
передбачено, що Європейська Прокуратура, повинна виконувати щодо таких
злочинів функції зі звинувачення в компетентних судах держав-членів.

Зі створенням такого органу, передбачається, що співпраця держав-членів
з питань боротьби зі злочинністю вийде на абсолютно новий рівень, що
сприятиме зменшенню числа злочинів, підвищенню ефективності заходів із
розкриття злочинів, а також, координації діяльності з розкриття злочинів
транскордонного характеру, що в свою чергу призведе до покращення
криміногенної обстановки.

15. Створення Європейського Агентства з озброєння, досліджень та
військового потенціалу. В Конституції для Європи передбачено, що Рада
Міністрів кваліфікованою більшістю ухвалює рішення, що визначає правовий
статус, місце перебування та правила функціонування такого Агентства.

Таким чином, таке Агентство допомагатиме визначати мету в сфері
військового потенціалу держав-членів, пропонуватиме багатосторонні
проекти, спрямовані на досягнення мети у сфері військового потенціалу,
забезпечуватиме координацію програм, що їх здійснюють держави-члени, та
керуватиме окремими програмами співпраці держав-членів, підтримуватиме
досліджування оборонних технологій та координуватиме й плануватиме
спільну дослідницьку діяльність, а також допомагатиме визначати і, в
разі потреби, виконати будь-які необхідні заходи, щоб зміцнити
промислову та технічну базу оборонного сектору.

16. Спрощення системи установчих договорів та заміна установчих
договорів ЄС Конституцією для Європи. В Конституції для Європи
зазначається, що з моменту вступу в дію Конституції для Європи втрачають
чинність: Договір про заснування Європейського Співтовариства, Договір
про Європейський Союз, акти й договори, що доповнюють чи вносять зміни
до них, а також перелічені в Протоколі, доданому до Договору про
запровадження Конституції для Європи.

Отже, на заміну громіздкої системи установчих договорів розроблено
єдиний документ, який передбачає комплексне регулювання питань, що
однозначно спростить систему права ЄС, зробить її більш прозорою та
зрозумілою, а також, хочеться вірити, діятиме ефективніше.

17. Встановлена процедура перегляду Договору про запровадження
Конституції для Європи. Передбачається, що керівництво будь-якої
держави-члена, Європейський Парламент чи Комісія можуть подати до Ради
Міністрів пропозиції про внесення змін до Договору про запровадження
Конституції для Європи.

Необхідність такої процедури викликана тим, що навіть за умови
ефективного функціонування норм, врегульованих у Конституції для Європи,
будуть з’являтися положення, які не відповідатимуть вимогам майбутнього,
стримуватимуть розвиток ЄС.

18. Конституція встановлює процедуру, за допомогою якої 1/3 усіх
національних парламентів може вимагати перегляду Комісією проекту, що
розглядається з порушенням принципу субсидіарності.

Дане положення закріплено у Конституції для Європи для гарантування
дотримання одного з основних принципів Європейського Союзу – принципу
субсидіарності.

***

Таким чином, прийняття Конституції для Європи принесе такі основні
позитиви в сферу права Європейського Союзу: зміцниться легітимність
Європейського Союзу, має зрости його авторитет на міжнародній арені і
рівень самоідентифікації; з ліквідацією громіздкої системи трьох “опор”
Європейський Союз перетвориться в більш монолітну наддержавну
організацію; буде вдосконалено структуру інститутів та органів
Європейського Союзу шляхом їх демократизації; буде запроваджено
досконалішу модель поділу компетенцій; значно спроститься система
нормативно-правових актів Європейського Союзу; забезпечення високого
рівня захисту прав людини.

Попередній проект Конституційного договору (Конституції)

Європейського Союзу HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn1”
\o “” [1] (рос.переклад)

 Предисловие:

Публикуемый документ является первым шагом в процессе разработки текста
единого Конституционного договора Европейского Союза, призванного
заменить собой действующие учредительные договоры организации (Договор о
Европейском Союзе 1992 г. и договоры 1957 г., учреждающие Европейское
сообщество (ЕС) и Европейское сообщество по атомной энергии (Евратом)).

Предварительный проект Конституционного договора был подготовлен и
официально представлен 28 октября 2002 г. президиумом «Конвента о
будущем Союза» («Европейского конвента») – временного представительного
органа, начавшего свою деятельность весной 2002 г. (состав, порядок
формирования и задачи данного Конвента установлены HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/dekl_zaiav/laaken.htm”
Декларацией Лаакена «Будущее Европейского Союза»).

Поскольку речь идет именно о первом, предварительном шаге, проект
ограничивается определением структуры будущего Конституционного договора
(названия частей, разделов и статей; порядок их расположения). В
дальнейшем указанный «каркас» подлежит наполнению конкретным содержанием
в виде юридических норм, текст которых еще предстоит выработать
Конвенту.

Обращает на себя внимание указанная в проекте возможность переименования
организации Европейский Союз (см. ст. 1 и примечание к ней). Весьма
вероятно также, что в ходе дальнейшей работы над проектом изменениям
подвергнутся названия ряда статей и разделов документа (как
представляется, многие из них нуждаются в существенной корректировке и
требуют более тщательной юридической обработки).

С целью облегчить восприятие документа читателем в переводе на русский
язык названия частей, разделов и статей проекта Конституционного
договора помещены вместе с кратким описанием их будущего содержания (в
оригинале структура Конституционного договора и официальные разъяснения
Европейского конвента приводятся отдельно друг от друга в виде
«оглавления» и «краткого описания текста»).

Текст документа:

Цель данного текста – показать структуру возможного Договора.
Применительно к Части первой в ходе дальнейшей работы Конвента должен
быть решен вопрос о включении или невключении в нее отдельных статей, а
также об уточнении содержания некоторых из них. Как следствие, включение
ряда статей в данный текст не должно рассматриваться в качестве фактора,
предрешающего результат дебатов в Конвенте.

ДОГОВОР, УЧРЕЖДАЮЩИЙ КОНСТИТУЦИЮ ДЛЯ ЕВРОПЫ

ПРЕАМБУЛА

ЧАСТЬ ПЕРВАЯ. КОНСТИТУЦИОННОЕ УСТРОЙСТВО

Раздел I. Определение Союза и его цели

Статья 1. Создание [Европейского сообщества, Европейского Союза,
Соединенных Штатов Европы, Объединенной Европы]*

*Ссылка на термин “Союз” подлежит замене по всему тексту терминами
“Европейское сообщество”, “Европейский Союз”, “Соединенные Штаты Европы”
или “Объединенная Европы” в том случае, если будет принято решение о
переименовании Союза.

– Решение создать [образование, именуемое “Европейское сообщество”,
“Европейский Союз”, “Соединенные Штаты Европы”, “Объединенная Европа”].

– Союз европейских государств, сохраняющих собственную национальную
индивидуальность, которые тесно координируют свою политику на
европейском уровне и управляют на федеративных началах определенными
сферами общей компетенции.

– Признание многообразия в качестве определяющей черты Союза.

– Союз открыт для всех европейских государств, которые привержены
одинаковым ценностям и обязуются сообща друг с другом содействовать их
реализации.

Статья 2. Его ценности

Данная статья перечисляет ценности Союза: человеческое достоинство,
основные права, демократия, правовое государство, терпимость, уважение
обязательств и международного права.

Статья 3. Его цели

Данная статья устанавливает главные цели, такие как:

– защита общих ценностей, интересов и независимости Союза;

– содействие экономическому и социальному сплочению;

– укрепление внутреннего рынка, а также Экономического и валютного
союза;

– содействие высокому уровню занятости и социальной защиты;

– высокий уровень защиты окружающей среды;

– поощрение технологического и научного прогресса;

– создание пространства свободы, безопасности и правосудия;

– развитие общей внешней политики и политики безопасности, а также
оборонной политики в целях обеспечить защиту ценностей Союза и
содействовать их реализации в отношениях с окружающим миром.

Достижение указанных целей производится согласно правилам, которые
учитывают возможность наделения Союза соответствующими видами
компетенции как в полном объеме, так и частично, а равно возможность
совместного осуществления данной компетенции государствами-членами.

Статья 4. Его правосубъектность

Ясно выраженное признание правосубъектности за [Сообществом/Европейским
Союзом, Соединенными Штатами Европы, Объединенной Европой].

Раздел II. Гражданство Союза и основные права

Статья 5. Гражданство Союза

Данная статья вводит и определяет гражданствоСоюза: каждый гражданин
государства-члена является гражданином Союза. Он обладает двойным
гражданством – национальным гражданством и гражданством европейским – и
свободно, по собственному усмотрению, пользуется и тем и другим,
осуществляя права и обязанности, которые связаны с каждым этим
гражданством.

Статья перечисляет права, связанные с европейским гражданством (права на
передвижение, проживание, право голоса и возможность участвовать в
качестве кандидата на муниципальных выборах и на выборах в Европейский
парламент, право петиций, право направлять письменные обращения и
получать ответ от Европейских институтов на родном языке гражданина).

Статья вводит принцип недопустимости дискриминации граждан Союза в связи
с их национальным гражданством.

Статья 6. Хартия основных прав HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn2”
\o “” [2]

Данная статья будет подготовлена в соответствии с результатами
деятельности рабочей группы по Хартии HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn3”
\o “” [3] .

В качестве образца может быть использована статья 6 Договора о
Европейском Союзе.

Возможно:

– либо сделать отсылку к Хартии;

– либо ввести принцип, предусматривающий интеграцию Хартии, и
воспроизвести ее статьи в той или иной части Договора или в специальном
протоколе, приложенном к Конституции;

– либо включить все статьи Хартии.

Раздел III. Компетенция и сферы деятельности Союза HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn4”
\o “” [4]

Статья 7. Основополагающие принципы: передача компетенции,
субсидиарность, пропорциональность

Данная статья излагает принципы деятельности Союза: она осуществляется в
соответствии с правилами Договора, в пределах компетенции,
предоставленной Договором, и при соблюдении принципов субсидиарности и
пропорциональности.

Статья 8. Уважение основополагающих принципов: компетенция, переданная в
ограниченных пределах; контроль за соблюдением принципов субсидиарности
и пропорциональности. Верховенство права Союза. Последующая эволюция
HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftn5” \o “” [5]

Данная статья предусматривает уважение следующего принципа: любая
компетенция, которая не была передана Конституцией Союзу, остается
компетенцией государств-членов.

Она устанавливает верховенство права Союза при осуществлении переданной
ему компетенции.

Она будет закреплять правила эффективного контроля за соблюдением
принципов субсидиарности и пропорциональности. С этой целью будет
предусмотрена роль национальных парламентов.

Она определяет правила, обеспечивающие способность системы к адаптации
(статья 308) HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn6”
\o “” [6] .

Она устанавливает обязанность лояльного сотрудничества государств-членов
по отношению к Союзу, а также принцип, согласно которому Союз реализует
свою компетенцию посредством актов, принимаемых его институтами.

Статья 9. Категории компетенции: определение

Данная статья перечисляет категории компетенции HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn7”
\o “” [7] .

Статья 10. Исключительная компетенция

Данная статья указывает сферы исключительной компетенции Союза.

Статья 11. Совместная компетенция

Данная статья указывает сферы совместной компетенции Союза и
государств-членов. Она вводит принцип, согласно которому в той мере, в
какой Союз осуществляет деятельность в рамках этих сфер,
государства-члены могут предпринимать свои действия лишь в пределах,
установленных законодательством Союза.

Статья 12. Сферы деятельности, направленной на поддержку

Данное правило указывает сферы, в которых Союз поддерживает или
координирует деятельность государств-членов, но не уполномочен издавать
законодательные акты HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn8”
\o “” [8] .

Статья 13. Общая внешняя политика и политика безопасности; общая
оборонная политика; политика в отношении полицейской деятельности и
правосудия в уголовно-правовой сфере

В отдельных сферах государства-члены в рамках Союза определяют и
осуществляют общую политику на основании специальных правил. Данная
статья должна будет указать эти сферы.

Раздел IV. Институты Союза

Статья 14. Общая институционная система применительно к деятельности,
осуществляемой Союзом, и деятельности, совместно осуществляемой
государствами-членами в рамках Союза

Данная статья:

– устанавливает, что Союз располагает единым институционным механизмом;

– предусматривает, что данный механизм обеспечивает взаимосвязь и
последовательность разных направлений политики и деятельности,
осуществляемых для достижения целей Союза – как деятельности в сферах
компетенции, полностью или частично переданных Союзу, так и деятельности
в сферах, где компетенция принадлежит государствам-членам и
осуществляется ими совместно друг с другом;

– устанавливает перечень институтов Союза;

– закрепляет принцип, согласно которому все институты действуют в
пределах полномочий, возложенных на них настоящим Договором, в
соответствии с процедурами, на условиях и для достижения целей,
предусмотренных Договором в отношении каждой отдельной сферы;

– провозглашает в качестве обязанности Европейских институтов
обеспечивать и развивать управление, которое имеет открытый, эффективный
характер и осуществляется на началах умеренности;

– вводит принцип лояльного сотрудничества в отношениях между
институтами.

Статья 15. Европейский совет: состав, роль, задачи

Данная статья определяет Европейский совет, его состав и задачи.

 

Статья 15bis. Председательство в Европейском совете

После того, как соответствующий вопрос будет обсужден в Конвенте, данная
статья сможет закрепить срок полномочий и порядок назначения
Председателя Европейского совета, его роль и его обязанности.

Статья 16. Европейский парламент: состав, полномочия.

Данная статья закрепляет состав Европейского парламента, члены которого
избираются всеобщим прямым голосованием.

Она содержит перечень полномочий Европейского парламента и
предусматривает возможность для Европейского парламента ставить вопрос о
вынесении вотума недоверия в связи с управленческой деятельностью
Комиссии, а также процедуру рассмотрения и последствия подобного вотума.

Статья 17. Совет: состав, полномочия

Данная статья определяет состав и полномочия Совета; в ней должно
содержаться упоминание о формациях Совета HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn9”
\o “” [9] .

 

Статья 17bis. Председательство в Совете

Данная статья установит правило о порядке назначения Председателя
Совета, а также его роль, обязанности и срок полномочий.

Статья 18. Комиссия: состав, полномочия (монополия на инициативу)

Данная статья будет содержать положения относительно состава и
полномочий Комиссии (включая монополию на инициативу) HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn10”
\o “” [10] . В зависимости от итогов предстоящей работы Конвента
статьей будет предусматриваться либо коллегия ограниченных размеров,
либо Комиссия с более многочисленным составом; в статье также будут
указаны правила обсуждения вопросов в Комиссии.

Статья 18bis. Председательство в Комиссии

Данная статья установит роль и порядок назначения Председателя Комиссии.

Статья 19. Конгресс народов Европы

Данная статья будет предусматривать возможность создания Конгресса
народов Европы, определит его состав и процедуру назначения его членов,
а также установит его полномочия (данная статья будет подготовлена по
итогам дальнейшей работы Конвента).

Статья 20. Суд

Данная статья устанавливает состав и полномочия Суда, включая Трибунал
первой инстанции; в ней также будут предусмотрены основные способы
обращений в Суд и Трибунал за правовой защитой.

Статья 21. Счетная палата

Данная норма устанавливает состав и прерогативы Счетной палаты, а также
круг ее полномочий.

Статья 22. Европейский центральный банк

В данной статье могут быть определены состав и задачи Европейского
центрального банка, а также состав его Совета управляющих и Дирекции.

Статья 23. Консультативные органы Союза

Данное положение должно предусмотреть, что Европейскому парламенту,
Совету и Комиссии оказывают содействие Экономический и социальный
комитет и Комитет регионов – органы, выполняющие консультативные
функции.

Раздел V. Осуществление компетенции и деятельности Союза

Статья 24. Инструменты Союза: например, европейские законы, рамочные
законы, европейские решения (список подлежит уточнению в свете
заключений, подготовленных рабочей группой IX) HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn11”
\o “” [11]

Данная статья закрепляет перечень различных инструментов, которыми
располагают институты Союза в целях осуществления своей компетенции
HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftn12” \o “” [12] .

Статья 25. Законодательные процедуры: принятие законов и рамочных
законов

Четкое описание законодательной процедуры, применяемой в Союзе:
процедуры принятия законов, рамочных законов и т.д.

Статья 26. Процедуры принятия решений HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn13”
\o “” [13]

Четкое описание процедур принятия решений и т.д.

Статья 27. Процедуры издания правоприменительных актов

Описание процедур, с помощью которых Союз обеспечивает введение в
действие актов, предусмотренных статьей 24, а также способы контроля за
их исполнением.

Статья 28. Процедуры осуществления мероприятий, направленных на
поддержку (включая программы) HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn14”
\o “” [14] . Контроль за их реализацией

Описание процедур осуществления Союзом мероприятий, направленных на
поддержку (включая программы), а также способы контроля за их
реализацией.

Статья 29. Общая внешняя политика и политика безопасности

Данная статья будет содержать описание процедур, подлежащих применению в
сфере общей внешней политики и политики безопасности.

Статья 30. Общая оборонная политика

Данная статья будет содержать описание процедур, подлежащих применению в
сфере общей оборонной политики.

Статья 31. Политика в отношении полицейской деятельности и правосудия в
уголовно-правовой сфере

Данная статья будет содержать описание процедур, которые должны
применяться в ходе реализации политики, относящейся к полицейской
деятельности и правосудию в уголовно-правовой сфере.

Статья 32. Использование продвинутого сотрудничества HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn15”
\o “” [15]

Данное положение должно установить:

– условия введения продвинутого сотрудничества в рамках Договора;

– при необходимости, сферы, регулируемые Договором, в которых не
допускается продвинутое сотрудничество;

– принцип, предусматривающий использование соответствующих правил
Договора применительно к изданию актов, которые потребуются в целях
практической реализации продвинутого сотрудничества;

– обязанности государств-членов, участвующих и не участвующих в
продвинутом сотрудничестве.

Раздел VI. Демократическая жизнь Союза

Статья 33. Демократический принцип равенства граждан Союза

Данная статья устанавливает принцип, согласно которому граждане Союза
равноправны во взаимоотношениях с институтами последнего.

Статья 34. Принцип демократии, основанной на участии граждан в решении
вопросов общественной жизни

Данная статья провозглашает принцип демократии, основанной на участии
граждан в решении вопросов общественной жизни. Институты обеспечивают
высокий уровень прозрачности своей деятельности, что дает возможность
различным формам объединений граждан участвовать в жизни Союза.

Статья 35. Единый избирательный закон для выборов Европейского
парламента

Данное положение будет содержать отсылку к протоколу, который
устанавливает правила, обеспечивающие избрание Европейского парламента
во всех государствах-членах согласно единой избирательной процедуре.

Статья 36. Прозрачность законодательных дебатов в Союзе

Данное положение устанавливает правило о гласности обсуждений,
проводимых в ходе законотворческой деятельности Европейского парламента
и Совета и ведущих к принятию документов в форме законодательных актов.

Статья 37. Правила голосования в институтах Союза. Использование
возможности прибегать к «конструктивному воздержанию» и последствия
такого шага

Данное положение установит правила голосования применительно к
обсуждениям, проводимым в рамках институтов Союза; в частности, в нем
будут содержаться определение квалифицированного большинства и
устанавливаться порядок использования возможности прибегать к
конструктивному воздержанию, а также последствия такого шага HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn16”
\o “” [16] .

Раздел VII. Финансы Союза

Статья 38. Ресурсы Союза

Данное положение предусматривает, что бюджет Союза полностью
финансируется за счет собственных ресурсов; оно также устанавливает
процедуру, согласно которой должна определяться система собственных
ресурсов.

Статья 39. Принцип сбалансированности бюджета Союза

Данное положение должно предусмотреть принцип сбалансированности
бюджета, а также правила о бюджетной дисциплине.

Статья 40. Бюджетная процедура в Союзе

Данная статья призвана:

– указать, что все доходы и расходы Союза должны предусматриваться
бюджетными статьями на каждый финансовый год и включаться в бюджет;

– дать описание процедуры принятия бюджета.

Раздел VIII. Деятельность Союза на мировой арене

Статья 41. Представительство Союза во внешних сношениях

Данное положение должно установить, кто представляет Союз в
международных отношениях, с учетом компетенции, уже осуществляемой к
настоящему времени в рамках Сообщества.

По результатам дальнейшей работы Конвента данная статья должна
определить будущие роль и положение Высокого представителя по общей
внешней политике и политике безопасности.

Раздел IX. Союз и его ближайшее окружение

 

Статья 42. Привилегированные отношения между Союзом и соседними
государствами

В данную статью могут быть включены правила, определяющие
привилегированные отношения между Союзом и соседними государствами – в
том случае, если будет принято решение об установлении подобных
отношений.

Раздел X. Принадлежность к Союзу

Статья 43. Союз открыт для всех государств Европы, которые строго
соблюдают его ценности и основные права личности, а также согласны с
правилами, регулирующими функционирование Союза

Данная статья устанавливает принцип, согласно которому Союз открыт для
всех государств Европы, разделяющих его ценности и желающих участвовать
в их совместном осуществлении, строго соблюдающих основные права и
признающих правила, регулирующие функционирование Союза.

Статья 44. Процедура вступления в Союз

Данная статья устанавливает процедуру присоединения новых
государств-членов к Европейскому Союзу.

Статья 45. Приостановление прав, вытекающих из членства в Союзе

Данная статья устанавливает процедуру приостановления прав, вытекающих
из членства в Союзе, в случае констатации факта нарушения
государством-членом принципов и ценностей Союза.

Статья 46. Выход из Союза

Данная статья предусмотрит возможность установить процедуру
добровольного выхода из Союза по решению государства-члена, а также
институциональные последствия подобного шага.

ЧАСТЬ ВТОРАЯ. СФЕРЫ ПОЛИТИКИ И РЕАЛИЗАЦИЯ МЕРОПРИЯТИЙ СОЮЗА

Данная часть должна будет содержать нормы, выступающие в качестве
правовых основ для принятия решений HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn17”
\o “” [17] . Исходя из того, какие варианты будут избраны для Части
первой, настоящая Часть в отношении каждой сферы призвана указать
характер компетенции (раздел III) HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn18”
\o “” [18] , подлежащие применению акты и процедуры (раздел V).
Потребуется внести технические поправки с тем, чтобы привести данную
Часть вторую Договора в соответствие с его Частью первой HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn19”
\o “” [19] .

 

А. Сферы внутренней политики и деятельности

 

А1. Внутренний рынок

 

I. Свободное передвижение лиц и услуг

1. Работники;

2. Свобода учреждения;

3. Свобода предоставления услуг;

4. Визы, убежище, иммиграция и другие направления политики, связанные со
свободным передвижением лиц.

II. Свободное движение товаров

1. Таможенный союз;

2. Запрещение количественных ограничений.

III. Капиталы и платежы

IV. Сближение законодательств

 

А2. Экономическая и валютная политика

 

А3. Политика в других специальных областях

I. Правила конкуренции

 

II. Социальная политика

 

III. Экономическое и социальное сплочение

 

IV. Сельское хозяйство и рыболовство

 

V. Окружающая среда

 

VI. Защита потребителей

 

VII. Транспорт

 

VIII. Трансъевропейские сети

 

IX. Научные исследования и технологическое развитие

А4. Внутренняя безопасность

Политика в отношении полицейской деятельности и правосудия в
уголовно-правовой сфере.

А5. Сферы, в которых Союз может принимать решения об осуществлении
мероприятий, направленных на поддержку

I. Занятость

 

II. Общественное здравоохранение

 

III. Промышленность

 

IV. Культура

 

V. Образование, профессиональное обучение, молодежь

В. Внешнеполитическая деятельность

I. Торговая политика HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn20”
\o “” [20]

 

II. Сотрудничество в целях содействия развитию HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn21”
\o “” [21]

 

III. Внешние аспекты сфер политики, предусмотренных главами А1 – А4

 

IV. Общая внешняя политика и политика безопасности

1. Внешняя политика;

2. Разрешение кризисов.

 

V. Заключение международных соглашений

С. Оборона

 

D. Функционирование Союза

Институционные и процедурные правила; бюджетные предписания*.

*Объем институционных и процедурных правил, содержащихся в настоящей
Части, будет зависеть от степени детализации Части первой. Может быть
предусмотрено, что в данных правилах регулируются только
межинституционные процедуры; правила, касающиеся внутренней деятельности
институтов, можно будет поместить в протоколы.

ЧАСТЬ ТРЕТЬЯ. ОБЩИЕ И ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ

 

Последний раздел HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/” \l “_ftn22”
\o “” [22]

 

Статья х. Отмена предшествующих договоров. Правопреемство по отношению к
Европейскому сообществу и Европейскому Союзу

Статья х+1. Сфера применения Договора

Статья х+2. Протоколы

Протоколы, приложенные к Договору, являются его составной частью.

Статья х+3. Процедура пересмотра Конституционного договора

Статья х+4. Принятие, ратификация и вступление в силу Конституционного
договора

 

Статья х+5. Срок действия

Договор заключен на неограниченный срок.

Статья х+6. Языки

Языки, на которых составлен Договор и которые являются аутентичными.

 

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref1” \o “” [1] Avant-projet de Traite constitutionnel. La
Convention europeenne: Bruxelles, le 28 octobre 2002. CONV 369/02.
Перевод и предисловие Четверикова А.О.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref2” \o “” [2] Хартия Европейского Союза об основных правах
от 7 декабря 2002 г. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref3” \o “” [3] Имеется в ввиду одна из рабочих групп,
образованных внутри Конвента. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref4” \o “” [4] В оригинале дословно во множественном числе:
«компетенции и действия Союза». – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref5” \o “” [5] Под «постепенной эволюцией» понимается
возможность Союза в случае необходимости распространять свою
деятельность на сферы, которые прямо не отнесены к его ведению
Конституцией (см. ниже, абзац 4 текста). – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref6” \o “” [6] В соответствии с ныне действующей ст. 308
Договора об учреждении Европейского сообщества 1957 г. Совет по
предложению Комиссии и после консультации с Европейским парламентом
вправе принимать необходимые меры, в том числе законодательные акты,
если потребность в этих мерах возникает в ходе функционирования общего
рынка, а учредительный договор не предусматривает в других статьях
нужных полномочий. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref7” \o “” [7] Имеются в виду исключительная, совместная
компетенция и другие (см. ниже, ст. 10 – ст. 13). – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref8” \o “” [8] Перечень сфер см. в главе А5 Части второй
документа. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref9” \o “” [9] Формации Совета – различные способы
комплектования данного органа. См.: HYPERLINK
“http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/instit_organs/vnutren_reg
lament_soveta.htm” Внутренний регламент (правила процедуры) Совета
Европейского Союза . – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref10” \o “” [10] Имеется в виду исключительное
(«монопольное») право Комиссии вносить проекты законодательных актов и
иных решений в Совет и Европарламент. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref11” \o “” [11] Одна из рабочих групп внутри Конвента,
занимающаяся проблемами совершенствования системы правовых актов
(«инструментов»), в форме которых происходит реализация компетенции
Союза. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref12” \o “” [12] Термин «инструменты» обозначает нормативные
акты и иные документы юридического характера, которые могут издавать
институты Союза. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref13” \o “” [13] Под «решениями» в данной статье понимаются
индивидуальные (ненормативные) акты. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref14” \o “” [14] Имеется в виду поддержка Союзом действий
государств-членов в определенных сферах общественной жизни (см. ст. 12
выше и главу А5 Части второй проекта). – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref15” \o “” [15] Имеется в виду продвинутое сотрудничество
между отдельными государствами-членами, предполагающее возможность
передачи ими органам Союза дополнительных задач и компетенции (в
настоящее время основные правила продвинутого сотрудничества установлены
в разделе VII Договора о Европейском Союзе). – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref16” \o “” [16] Правила о квалифицированном большинстве и о
конструктивном воздержании относятся, прежде всего, к Совету
Европейского Союза. Применение квалифицированного большинства в
отдельных случаях предусмотрено и в рамках Европейского парламента.
Право государств-членов (в лице соответствующих министров) на
конструктивное воздержание в настоящее время признано в сфере общей
внешней политики и политики безопасности Европейского Союза. – Прим.
перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref17” \o “” [17] Имеются в виду уполномочивающие нормы, на
основании которых политические институты Союза принимают нормативные
акты и иные меры по конкретным вопросам общественной жизни. В настоящее
время главным источником уполномочивающих норм служит Часть третья
Договора о ЕС 1957 г. «Политика Сообщества». – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref18” \o “” [18] Ссылка на разделы Части первой проекта
Конституционного договора, в данном случае – на раздел III части первой
«Компетенция и сферы деятельности Союза». – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref19” \o “” [19] В настоящем документе структура Части второй
еще не получила окончательного оформления. В ней отсутствует деление на
статьи, а будущие разделы обозначены буквами латинского алфавита. К
содержанию Части второй отсутствуют также постатейные разъяснения.–
Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref20” \o “” [20] Имеется в виду внешнеторговая политика в
отношении «третьих стран». – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref21” \o “” [21] Имеется в виду содействие и помощь
развивающимся странам планеты. – Прим. перев.

HYPERLINK “http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/”
\l “_ftnref22” \o “” [22] Название последнего раздела и номера статей
заключительной части будут определены после установления четкой
структуры Части второй Конституционного договора. – Прим. перев.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020