UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтадії вчинення злочину (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12016
Скачало836
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Стадії вчинення злочину

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Поняття і види стадій злочину

 

2. Закінчений злочин

 

3. Незакінчений злочин і його види

 

4. Готування до злочину

 

5. Замах на злочин

 

6. Добровільна відмова від вчинення злочину

 

Висновок

 

Використана література

 

Вступ

 

Злочин, який є явищем, притаманним соціальному буттю людини, крім

змістовних характеристик, якими є його ознаки та склад, має й інші,

пов'язані з його розвитком в часі; ситуацією його вчинення не однією

особою, а групою осіб (ситуація: один злочин - декілька суб'єктів);

правовими наслідками вчинення декількох злочинів однією особою

(ситуація: одна людина - декілька злочинів).

 

Це визначає існування в кримінальному праві відповідних правових

Інститутів - інституту стадій вчинення злочину, інституту співучасті у

злочині, інституту множинності злочинів. Вони - це спеціальні випадки

скоєння злочину.

 

Інститут стадій вчинення злочину давно відомий як теорії кримінального

права, так і законодавчій практиці, хоча заради справедливості, слід

зауважити, що його формування не сягає своїми коріннями в глибини віків,

а належить до XIX—XX століть.

 

Уперше нормативно відповідальність за вчинення дій, які утворюють

попередню стадію злочинного діяння, була передбачена у французькому

законодавстві часів Великої Французької революції (1791 p.). Це

стосувалось встановлення відповідальності за замах на скоєння лише двох

злочинів - передумисного вбивства та отруєння. Потім кримінальне

законодавство Франції (1810 р.) поширило це правило на всі замахи на

вчинення злочинів.

 

З часом це положення було перейнято італійським, бельгійським та

германським законодавством.

 

Першим вітчизняним нормативним актом, який виділив стадії скоєння

злочину, було «Уложение» 1845 p., яке розглядало їх у другому розділі -

«О умысле, о приготовлении к преступлению о покушении на оное и о

совершении преступления (статті 8-12). При цьому виділяли виявлення

умислу, готування, замах та вчинений (закінчений.- П. Ф.) злочин.

 

Одним з перших, хто дослідив ці стадії у вітчизняній науковій

літературі, був В. Д. Спасович.

 

У радянському законодавстві питання про відповідальність за вчинення дій

на різних стадіях розвитку злочину вперше знайшло своє нормативне

вирішення в «Руководящих началах» 1919 р. відділ четвертий яких був

спеціально присвячений їх аналізу. При цьому виділялись три стадії -

готування, замах та закінчений злочин. За загальним правилом дії, що

утворювали будь-яку з цих стадій, передбачали кримінальну

відповідальність. Було встановлено, що на рівень репресії не впливає

рівень реалізації (стадія) злочинного наміру.

 

Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1958 р.

та КК України 1960 р. як стадії скоєння злочину визначали готування до

злочину та замах на злочин (ст. 17 КК України). При цьому поняття

закінченого злочину нормативно не було врегульовано, а виводилось

виключно теоретично. Питання про караність діянь, припинених на різних

стадіях, законодавчо не закріплювалось (хоча практика сама їх виробила -

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ