Диплом
Ремонт верстату круглопильного Ц-6
Зміст
стр.
Вступ
Коротка характеристика підприємства
Обґрунтування необхідності проведення капітального ремонту
Розрахунково – технологічна частина
Призначення верстату
Конструкція верстату та принцип роботи
механізму різання і механізму подачі
Розробка технології ремонту верстату
Розрахунок витрат матеріалів для капітального ремонту
Розбирання верстату. Промивка і дефектація деталей
Дефектна відомість на капітальний ремонт верстату
Розробка методів відновлення деталей
Розробка технологічних карт ремонту
Збирання вузлів верстату після ремонту
Змащування верстату
Перевірка верстату на геометричну точність
Випробовування верстату на холостому ході
Випробовування верстату під навантаженням
Здача верстату в експлуатацію
Енергетична частина
Розрахунок силової електроенергії, необхідної для ремонту
Розрахунок освітлювальної електроенергії
Охорона праці
Охорона праці і техніка безпеки при ремонті
Протипожежні заходи
Охорона природи
Заходи по охороні природи на підприємстві
Економічна частина
Конструктивна частина
Графічна частина
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ
Зм. Арк. № документа Підпис Дата
Розроб. Дідик Ю.Я
Літера Аркуш Аркушів
Перевірив Мишко С.Р
у
3
Н. контр.
Затв.
Вступ
Коротка характеристика підприємства
Історія створення підприємства
У 1869 р. брати Біскупські відкрили в Коломиї механічну майстерню, яка
почала випускати найпростіший сільськогосподарський реманент: селянські
вози, ручні соломорізки, чавунні кухонні плити.
В 1937 р. на заводі було випущено більше двох тисяч соломорізок, 276
віялок, 33 водяні помпи, десятки молотарок і зернодробарок. В цей час на
заводі працювало 170 чол., в т.ч. кваліфікованих спеціалістів 80 чол.
Підчас першої світової війни на підприємстві налагодили випуск колючого
дроту, деталей ручних гранат і мін, а також ремонт гармат.
У 1948 році підприємство освоїло виробництво і почало випускати як
основний вид своєї продукції подрібнювач грубих кормів призначений для
колгоспних тваринницьких ферм. У 1957 р. на заводі стали розробляти
першу навантажувально-розвантажувальну машину з гідравлічним приводом. А
до кінця 1958 р. завод випустив 218 грейферних навантажувачів ПГ-0,5.
У 1963 р. згідно міжурядової угоди Радянського Союзу та Республіки Куба
спеціалізованим конструкторським бюро грейферних навантажувачів
Коломийського заводу сільськогосподарських машин була розроблена
конструкція спеціального грейферного навантажувача для автоматизації
процесу навантаження та розвантаження цукрової тростини ПГ-0,5СТ
(навантажувач грейферний для цукрової тростини вантажопідйомністю 0,5
т). Конструкція навантажувача вирішувала одну із найбільш трудомістких
робіт по вирощуванні цукрової тростини. На протязі 1963 – 1964 років
“Коломиясільмаш” освоював виробництво навантажувача ПГ-0,5СТ і у 1964 р.
перша партія цих навантажувачів у кількості 400 шт. була поставлена на
Кубу. Для впровадження навантажувача у технологічний процес збирання
цукрової тростини та для проведення авторського нагляду за експлуатацією
навантажувачів завод відряджав своїх спеціалістів на Кубу до 1988 р. До
1988 р. завод щорічно поставляв на Кубу до 600 навантажувачів ПГ-0,5 СТ.
Паралельно із роботою по створенню кубинського варіанту навантажувача
конструктори заводу розробляли і універсальний навантажувач-екскаватор
ПЕ-0,8, який був впроваджений у виробництво. На міжнародній виставці
“Сучасні сільськогосподарські машини та обладнання”, яка проводилась у
Москві у 1966 р., навантажувач був визнаний кращою машиною цього класу.
Він залишив позаду відомі фірми Італії, Канади, США.
За великий внесок у розвиток народного господарства країни і в зв’язку
із 100-річчям з дня заснування Коломийський завод сільськогосподарських
машин був нагороджений орденом “Знак пошани”. Постановою ЦК КПРС та
Ради Міністрів СРСР від 22 липня 1982 р. за №684 передбачалось здійснити
розширення заводу “Коломиясільмаш” на випуск автономних навантажувачів
ПЕА-1,0, які були розроблені спеціалізованим конструкторським бюро
заводу. Постановою від 4 квітня 1983 р. за №271 передбачалось створення
потужностей по випуску навантажувачі в на заводі в таких кількостях:
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк
4
Зм. Арк. № документа Підпис Дата
1986 р. – 5 тис. шт.
1988 р. – 7 тис. шт.
1989р. – 11 тис. шт.
1990 р. – 15 тис. шт.
1991 р. – 18 тис. шт.
У 1983 р. введені потужності на випуск 300 автономних навантажувачів
ПЕА-1,0. В цьому ж році з головного конвеєра заводу зійшли перші
автономні навантажувачі ПЕА–1А. Враховуючи величезний попит на автономні
навантажувачі ПЕА-1,0 у 1984 р. був розроблений проект першої черги
розвитку заводу. На підставі цього проекту у 1984 р. було введено 18
тис. кв. м площ нового виробничого корпусу, 2200 кв. м побутових та
їдальня на 274 місця. Із завершенням цього проекту потужність заводу
склала 5000 навантажувачів ПЕА-1,0 та 17000 навантажувачів ПЕ-0,8 Б.
Подальші роботи по розширенню заводу були зупинені.
В 1995 році Коломийський завод сільськогосподарських машин згідно Наказу
Фонду Держмайна України №5-АТ від 24 лютого 1995 року був перетворений у
Відкрите акціонерне товариство «Коломийський завод сільськогосподарських
машин» (ВАТ «Коломиясільмаш»).
У відповідності до статуту Товариства органами управління ВАТ Є:
Загальні збори акціонерів;
Спостережна Рада Товариства;
Правління Товариства;
Ревізійна комісія.
Основними видами господарської діяльності ВАТ «Коломиясільмаш» є:
машинобудування для тваринництва і кормовиробництва (код ЗКГНГ 14430);
виробництво іншого підйомно-транспортного, вантажо-розвантажувального і
складського устаткування (код ЗКГНГ 14156).
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
5
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Предметом діяльності ВАТ “Коломиясільмаш” є:
виготовлення навантажувачів та інших машин, інструменту, обладнання;
виготовлення товарів народного вжитку і надання послуг населенню;
проведення товарообмінних та торгівельно-закупівельних операцій,
бартерних, клірингових та інших угод;
надання посередницьких послуг у сферах підприємницької діяльності;
інвестиційна діяльність у сфері підприємницької діяльності;
зовнішньоекономічна діяльність;
ведення імпортно-експортних операцій, необхідних для господарської
діяльності;
виконання автотранспортних послуг;
прискорення науково-технічного прогресу в галузі виробництва
навантажувачів, інструменту, обладнання та інших машин на базі науки,
техніки, технології та організації виробництва, “ноу-хау”;
проведення науково-дослідних робіт;
проведення інформаційно-консультативної діяльності;
виконання робіт по маркетингу, в т.ч. створення баз (підприємств) по
проведенню ремонту, продажу та сервісному обслуговуванню;
проведення конкурсів, фестивалів, ярмарок, симпозіумів, аукціонів,
виставок на території України та за кордоном;
готельне обслуговування, організація відпочинку;
експлуатація та створення кафе, барів, клубів та спортивних споруд
(зали, стадіон, басейни, тощо);
надання медичних та лікувально-оздоровчих послуг;
посередницька, закупівельна та торгівельна діяльність, в т.ч. у вигляді
комісійної, комерційної, фірмової, оптової та роздрібної торгівлі,
зокрема продуктами харчування, експлуатації та створення власних
магазинів, реалізація власної продукції та товарів інших юридичних та
фізичних осіб, в т.ч. закуплених у іноземців за валюту;
холдингова діяльність;
рекламно-видавнича діяльність;
проведення лізингових операцій;
організація фірмової торгівлі в Україні та за її межами;
надання послуг телефонного зв’язку;
виробництво та реалізація засобів виробництва
інвестиційна діяльність;
виробництво будівельних матеріалів, конструкцій та їх реалізація;
деревообробне виробництво та реалізація його продукції;
оренда та надання у користування рухомого та нерухомого майна;
виробництво сільськогосподарської та харчової продукції;
здійснення інших видів діяльності, що не суперечать чинному
законодавству України.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
6
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
На даний час підприємство має в доробку цілу гаму навантажувачів:
самохідних монтованих на трактори різних типів, причіпних, навісних:
вантажопідйомністю від 300 до 1500 кг.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2003 р.
у справі №Б-7/49 розпочато процедуру санації боржника ВАТ
«Коломиясільмаш» з 4 грудня 2003 року терміном на 6 місяців. Керуючим
санацією призначено Голову Правління ВАТ Зарічного І.Ф. Тому згідно п.4
ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом» припинені повноваження органів управління
боржником. Окрім того Ухвалою того ж суду від 02.02.2004 р. зупинено
процес приватизації ВАТ «Коломиясільмаш»до припинення провадження у
справі про банкрутство.
Реквізити підприємства
Повна та скорочена назва підприємства
Відкрите акціонерне товариство “Коломийський завод сільськогосподарських
машин” (англ. Open Joint-Stock Company “Kolomyasilmash”)
ВАТ “Коломиясільмаш”
Код за ЄДРПОУ
00238180
Номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію
Рішення Виконкому Коломийської міської Ради народних депутатів №68-р від
06.03.1995 р.
Юридична адреса
78200, Івано-Франківська обл.,
м. Коломия, вул. Пушкіна, 6
Прізвище, ім’я та по батькові Голови правління
Зарічний Ігор Феодосійович
Телефон, факс
(03433) 2-35-81; 2-08-20; 2-19-81
Прізвище, ім’я та по батькові керуючого санацією (арбітражного
керуючого)
Зарічний Ігор Феодосійович
(ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2003 р.
у справі №Б-7/49)
Телефон, факс
(03433) 2-35-81; 2-08-20; 2-19-81
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
7
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Обґрунтування необхідності проведення
капітального ремонту.
Технічний прогрес в лісозаготівельній промисловості йде по шляху
розвитку механізації та автоматизації виробництва в цілому, розробка
нових високопродуктивних машин, комплексного використання сировинних
ресурсів.
Ремонтне виробництво виросло в велику галузь народного господарства, яка
на основі досягнень і техніки призвана забезпечити відновлення і
постійну роботоздатність машин і їх обслуговування. Для утримання
великого парку машин в роботоспроможному стані необхідно мати розвинуту
ремонтно-технічну базу, оснащену сучасним обладнанням.
Капітальний ремонт машин має більше економічне значення. Основним
джерелом економічної ефективності капітального ремонту машин являється
використання остаточного ресурсу їх деталей. Одним із основних резервів
досягнення максимального ефекту в промисловому виробництві
деревообробних підприємств є можливість скорочення матеріальних,
трудових і фінансових затрат.
Оскільки період експлуатації машин складає від 5 до 15 років на протязі
яких вони спрацьовуються, виникає необхідність в корекції стану
обладнання, тобто в ремонті.
Ремонт – це коплекс робіт по підтриманню і відновленні роботоздатності
машин. Чим складніше обладнання, особливо в сучасних умовах тим гостріше
стає проблема якісного і своєчасного ремонту обладнання, так як зупинка
однієї ланки в технічному ланцюгу обладнання приводить до простою або
зниження ефективності всього комплексу. Технічна експлуатація і технічне
обслуговування являється однією із умов гарантійної роботи підприємства.
Правильна організація і своєчасне забезпечення технічного обслуговування
під час експлуатації технологічного обладнання – гарантія надійної
роботи.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
8
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2. Розрахунково – технологічна частина
Призначення верстату та його технічна характеристика.
Верстат круглопильний Ц-6 призначений для повздовжнього, поперечного
розпилювання та розпилювання під кутом дощок, брусків, мебельних щитів
іінших пиломатеріалів.
Таблиця 1.1
Технічна характеристика
Назва параметрів
Одиниці виміру
Числові значення
примітка
1. Найбільша ширина оброблюваного матеріалу.
мм
400
2. Найменша товщина оброблюваного матеріалу при поздовжньому
розпилюванні ; при поперечному.
мм
100-130
Діаметр пили:
Найменший
мм
320
Найбільший
мм
500
3. Найбільший підйом пили
мм
100
4. Кутова швидкість пильного вала
об/хв
2910
5. Потужність двигуна
кВт
4
6. Габаритні розміри
довжина
мм
1610
ширина
мм
1505
висота
мм
1150
7. Маса верстату
кг
815
8. Характеристика напруги
робоча напруга
В
380
Категорія ремонтної складності верстату Ц-6 складає Р=3 ОРС
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
9
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Конструкція верстату і принцип роботи
механізму різання та механізму подачі
Верстат Ц-6 складається з слідуючих частин:
Станина
Привід пили
Каретка
Огородження
Лінійка повздовжня
Лінійка поперечна
Станина верстату коробчастої форми. В станині розміщений кожух
пилоприймача. До станини за допомогою кронштейнів кріпиться направляюча
для каретки. В ніжній частині станини монтується електрообладнання.
Привід пили. Пила кріпиться на валу електродвигуна. Електродвигун
встановлений на під моторній плиті, вісь якої стопориться в станині.
Каретка. Каретка використовується при торцюванні і поперечному
розпилюванні пиломатеріалів і калібруванні мебельних щитів. Каретка
представляє собою стіл. Який переміщується по каретці паралельно площині
пили.
Огорожа. Огорожа кріпиться на столі верстату, закриває верхню частину
пили і утримує заготовку від викидання в процесі пиляння.
Лінійка повздовжня встановлюється на направляючих , яка кріпиться на
передній частині стола. Лінійка повздовжня забезпечує подачу матеріалу
при повздовжньому розпилюванні.
Лінійка поперечна забезпечує напрям подачі матеріалу при поперечному
розпилюванню і розпилюванню від 45° до 135° площини пили.
Пила верстату Ц-6 кріпиться на валу електродвигуна, який встановлений в
середині станини на коливній під моторній плиті. Підйом і опускання пили
здійснюється маховичком через ричажно- гвинтовий механізм. До столу
верстату кріпиться огорожа з противовикидачами. З заді в площині диска
пили закріплений на під моторній плиті розпилюючий ніж.
Для торцювання пиломатеріалів і обрізки мебельних щитів призначена
каретка зі столом. Каретка встановлена на роликах з можливістю
переміщення по направляючих паралельно площині пили і має прижим для
закріплення розпилюючого матеріалу.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
10
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробка технології ремонту верстату
Капітальний ремонт верстату – ремонт, що виконується для відновлення
справності і повного чи близького до повного ресурсу верстату з заміною
чи відновленням його частин, виключаючи базові. ДСТУ18322-78 ” Система
технічного обслуговування і ремонту техніки”
Цей самий стандарт встановлює методи ремонту верстатів:
безособовий, при якому зберігається приналежність відновлених деталей
доданого верстату;
не безособовий, коли зберігається приналежність відновлених деталей
доданого верстату;
агрегатний, коли несправні агрегати замінюють новими, або
раніше
відремонтованим и.
– поточний, коли ремонт виконується на спеціалізованих робочих місцях в
певній технологічній послідовності.
Найбільш раціональним методом ремонту верстату в нашому випадку є
поточний, коли ремонт виконується на спеціалізованих робочих місцях в
певній технологічній послідовності.
Трудоємкість капітального ремонту і трудоємкість огляду перед
капітальним ремонтом визначається по нормативах в залежності від
категорії ремонтної складності К..
Трудоємкість ремонту визначається за формулою:
S = N*R, год. 1.1.
де: S – трудоємкість ремонтних робіт, год.
N – норматив трудоємкості в год.
R = 5 ОРС – ремонтна складність верстату.
Норматив для планування робочої сили по видам ремонтних робіт в год. на
1 ОРС
Таблиця 1.2
№
Види ремонтно механічних робіт
Обладнання
Назва видів робіт
слюсарні
верстатні
всього
1
2
3
4
5
6
1
Промивка як самостійна операція
Д/0 1 – 4 0,35
—–
0,35
2
Перевірка на точність
групи
0,4
—–
0,4
3
Профілактичний огляд
0,75
0,1
0,85
4
Огляд перед кап.ремонтом
1
0,1
1,1
5
Поточний ремонт
4
2
6
6
Середній ремонт
16
7
23
7
Капітальний ремонт
23
10
33
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Технологічна карта капітального ремонту ,розроблена механіком цеху при
підготовці до капітального ремонту, дозволить продумати послідовність
робіт, матеріально-технічні ресурси, розміщення і кваліфікацію
слюсарів-ремонтників. Це дозволить механіку вкластися в термін простою
верстату в ремонті і виконати його з високою якістю.
Таблиця
Технологічна карта капітального ремонту верстату Ц-6
Назва робіт
Виконавці
Необхідні матеріально
– технічні ресурси
1
2
3
1. Перевірка стану верстату складання попередньої дефектної відомості.
Механік майстер бригадир по ремонту
Контрольна лінійка, щуп, кутник, індикатор.
2.Підготовка верстату до ремонту і підготовка до ремонту матеріалів і
інструментів.
Механік, майстер і бригадир по ремонту На основі дефектної відомості.
3.Демонтаж верстату і
підготовка до транспортування
Бригадир і слюсар 5 р.
Домкрат таль на 1 т.
Слюсарний інструмент
4. Транспортування верстату в РМЦ.
Транспортні робітники 5 та Зр.
Електрокара або автомобіль
5. Розбирання верстату :
а) зняти і розібрати огород-
ження.
б) знімаємо механізм різання
і електродвигун
в) знімаємо розпилюючий ніж
Слюсар 3р.
Слюсар 5р.
Пересувний кран, виколотки, гаєчні ключі
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці
1
2
3
6.Очистка, промивка і дефектація деталей
Бригадир, слюсарі 1-2
Миюча машина, вимірний і слюсарний інсирумент
7.Ремонт і регулювання.
а) провести регулювання
з’єднань.
б) ремонт очисткою
в) ремонт деталей на новий
ремонтний розмір
г) ремонт електрообладнання
Слюсар 3-4-5 р.
Токар 4 р.
Фрезеровщик 4 р.
Стругальник 4 р.
Слюсарний відділ
Слюсарні інструменти Верстати: токарний.
Фрезерний, стругальний, свердлильний
8.Складання верстату
а) зібрати і встановити стіл
б) установка направляючої з лінійкою
в) зібрати і встановити електродвигун з пилою
г) зібрати і встановити огородження з направляючою і
лінійкою
Слюсарі 3-, 4-, 5- р.
Електрослюсар 3-,5 р.
Слюсарний інструмент.
9. Транспортування верстату до місця монтажу.
Транспортні робітники
Електрокара
10.Випробовування і здача в експлуатацію
Слюсар 5 р. бригадир,
Майстер.
Контрольно-вимірювальний інструмент
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок витрат матеріалів для капітального ремонту
Розрахунок потреби в основних матеріалах при капітальному ремонті
верстату можна визначити по наступній формулі:
Q=Н*R, кг,
Де: Q – розхід матеріалів, кг
Н – норми розходу матеріалу на ОРС
R – категорія ремонтної складності, в ОРС Сталь конструкційна:
Q = 14,6 * 3 = 43,8 кг
Сталь легована:
Q=3,06 * 3 = 9.18 кг
Стальне литво:
Q = 0,44 * 3 = 1,32 кг
Чавун:
Q = 4,4 * 3 =13,2кг
Кольорові метали:
Q = 0,17 * 3 = 0,51кг
Таблиця.
Розрахунок основних параметрів
Назва
Одиниці виміру
Кількість
Сталь конструкційна
кг
43,8
Сталь легована
кг
9,18
Стальне литво
кг
1,32
Чавун
кг
13,2
Кольорові метали
кг
0,51
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Допоміжні матеріали
Таблиця
Назва матеріалів
Норма розходу на 1 ОРС
Кількість ОРС
Річна потреба
1
2
3
4
1. Підшипники кочення 2 шт
3
6 шт
2. Електроди
0,5 кг
3
1,5 кг
3. Гума листова
0,45кг
3
1,35 кг
4. Шнур азбестовий
0,1 кг
3
0,3 кг
5. Масльонки
1 шт
3
3 шт
6. Кисень
0,02м3
3
0,06 кг
7. Клей
0,01 кг
3
0,03 кг
8. Сода каустична
0,21 кг
3
0,63кг
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розбирання верстату. Промивка і дефектація деталей.
Розбирання верстату слід проводити в строгій
послідовності по технологічному процесу, використовувати
при цьому передбачені технологічним процесом інструмент і
приспосіблення. Порядок розбирання верстату Ц-6:
Розбираємо огородження верстату з противовикидачами.
Знімаємо пилу з валу електродвигуна, після чого знімаємо сам
електродвигун.
Знімаємо розпилюючий ніж, який закріплений на під моторній плиті.
Демонтуємо маховик і ричажно – гвинтовий механізм.
Знімаємо направляючу лінійку.
Розбираємо другий маховик (маховик зажиму заготовки)
Розбираємо каретку зі столом.
(Перед тим знявши ролики по яких переміщується каретка)
При розбиранні верстату потрібно приймати міри для збереження деталей,
виконувати маркеровку.
Участок розбирання верстату і вузлів забезпечують підйомно-транспортними
механізмами; в даному випадку рухомими стаціонарними стелажами,
верстаками і робочими столами; тарою для збирання дрібних деталей;
робочими інструментами; молотками із встановленими бойками із м’яких
металів для нанесення м’яких ударів; гаєчними ключами; слюсарними
тисками з гвинтовим прижимом; спеціальними приспосібленями;
приспосібленями для вигвинчування зламаних деталей.
При розбиранні з’єднань виконаних з натягом, необхідно розрахувати
зусилля дл5і розпресовки деталей по формулі:
Рр = 1,25 * Р; 2.1.
Де: Р- зусилля запресовки, т
Р = а(Д/d + 0,31) * N/(Д/d + 6,35). 2.2
Де: Д – зовнішній діаметр маточини насадженої деталі, мм.
d- внутрішній діаметр насадженої деталі, мм.
N- розрахунковий натяг, мм.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
l- довжина маточини насадженої деталі, мм.
А – коефіцієнт (для сталей 7,5, для чавунів 4,3)
Отже:
Р-7,5(90/40 + 0,3*23) * 0,0160(90/40 + 6,35) = 0,1311 = 131.1кг = 1311Н.
Рр=1.25*0.1311 = 0.1639 т(КН)
Після розбирання деталі проходять операції очистки і промивки. Перед
початком очистки підготовлюють спеціальні промивочні розчини, спеціальні
баки для промивання. Якщо це механічна очистка потрібно підготувати
роторні машини з механізованими щітками. При хімічній очистці масло
потрібно видаляти за допомогою спеціальних паст і розчинів. Очистка
каналів для змазки, отворів, пазів стиснутим повітрям. Для промивки
деталей застосовують пересувні миючі машини. В якості миючої рідини
застосовують 3-5 % розчин кальцинірованої соди або 0,5% розчин мила.
Пересувні миючі машини складаються із ванни з сіткою в дні, яка
закріплена на качанці зварної конструкції. Для стікання рідини під
сіткою встановлена воронка з патрубком, через яку рідина падає в
відстійник з перегородками. Промивочні кладуть на сітку або на
спеціальну поличку. Миюча суміш для мийки подають насосом під тиском до
6* Ю” Па по трубці і шлангу через отвори в кришці.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Дефектна відомість на капітальний ремонт верстату.
Дефектація деталей – важлива технологічна операція при ремонті
верстатів. Вона визначає ступінь спрацювання деталей, визначає деталі
придатні без ремонту. Важливим моментом підвищення ефективності
капітального ремонту, являється широке використання спрацьованих
деталей, відновлених різними способами. В нашій галузі найбільш поширені
слідуючи методи дефектації: візуальна, капілярна і за допомогою
контрольно – вимірних інструментів.
Найбільш типові спрацювання верстату з ручною подачею Ц-6:
І клас – базові деталі;
Станина верстату. Типовими спрацюваннями г тріщини, задири, місцеві
спрацювання. їх можна виявити візуально за допомогою лупи.
2клас-тіла обертання;
Сюди відносяться вал електродвигуна. Типовим спрацюванням є тріщини.
прогин, спрацювання посадочних місць. їх можна виявити за допомогою
штангельциркуля. індикатора.
З клас – площинні деталі;
До цього класу відносяться каретка зі столом. Можливі спрацювання:
задири, забоїни.
4клас- тіла обертання;
Сюди відносяться маховики і ролики. Можуть спрацьовуватись поверхні,
поява тріщин, вм’ятини.
На деталі що швидко спрацьовуються складають в період підготовки до
капітального ремонту, технічні умови на контроль – дефектацію, що
дозволить скоротити час на їх відновлення.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Дефектна відомість.
Дефектна відомість на капітальний ремонт верстату Ц6 (табл..)
Назва вузлів, що
мають дефекти
Назва дефектів
Необхідні роботи для усунення дефектів
Необхідні запчастини
і матеріали
1
2
3
4
Круглопильний
Верстат Ц-6
Розібрати на вузли і промити, просуши – ти і провести дефект тацію
Слюсарний інструмент, ванна з промивочними сумі -шами
1 .Станина
Тріщини, місце- ві спрацювання
Заварити і зачистити провести вивірку
Електроди, зварювальний дріт
2.Вал електродвигуни
Прогин, спрацю-
вання, посадочні
місця
Заварити спрацьовані місця. Вирівняти вал за допомогою спеціальних
приспосіблень
Електроди, індикатор на перевірку вала
3.Каретка, стіл
Задири, забоїни
Зачистити, завари-ти
Слюсарний інструмент, електроди, абразивний інструмент
4 .Направляюча
Спрацювання і у вигляді поломок
Простругати, про-
шліфувати
Абразивний інструмент
5. Ролики
Тріщини, вм’ятини
Замінити ролики
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
6.Ричаг з ручкою
Поломка стой-
ричага
Замінити стойку
Чавун
7.Круглопильний верстат Ц-6
Скласти, перевірити
випробувати на
холостому ходу і
під навантаженням
Слюсарний інструмент, контроль –
вимірювальний
інструмент
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробка методів відновлення деталей
Є три способи відновлення деталей:
1. Обробка деталей на розмір менший допустимого (“опускання поверхні”),
за відновленням необхідної площинності, непаралельності і шорсткості.
2. Нарощування поверхні до величини деталі більше початкового розміру з
наступною обробкою на розмір (“підняття поверхні”) з відновленням
допустимих похибок форми розташування і шорсткості.
3. Нарощування поверхні на більш спрацьовані деталі з наступною обробкою
на розмір дещо менший початкового з відновленням втрачених дефектів. Цей
спосіб використовуються для усунення на робочих поверхнях місцевих
дефектів (раковин, тріщин та ін.).
Спосіб “опускання поверхні “найбільш дешевший при ремонті деталей, але
його використовують лише втому випадку, якщо по умові забезпечення
спряження або міцності, розмір деталі можна зменшувати. Цей метод в
основному використовують для відновлення деталей І, ІІ та ІІІ класу.
Відновлення початкових властивостей поверхні методом підняття необхідно
наростити на неї деяку кількість металу.
Це можливо зробити наступним чином:
Один з них ручний: зварювання і наплавлення стальних деталей;
автоматичний: під шаром флюсу, вібродугове наплавлення, відновлення
металізацією.
Газополум’янева наплавка – при цьому способі ремонту на зношену деталь
чи дефектне місце наносять розплавлений шар металу. Після охолодження
поверхню обробляють до потрібної якості поверхні.
Електродугове наплавлення – при цьому методі наплавлену поверхню
обробляють абразивними кругами усуваючи при цьому тріщини, вм’ятини та
інші дефекти. Деталь перед наплавленням нагрівають вогнем паяльної лампи
для обезжирення і попереджування появи тріщин при охолоджені наплавлений
шар обробляють до даного розміру.
Напилювання металу. При металізації розплавлений, наприклад струмом
високої частоти метал струменем повітря розпилюють на дрібні частинки,
які переносяться із великою швидкістю на ремонтовану поверхню.
Гальванічний спосіб нарощення – поверхню обезжирюють, видаляють з неї
хімічним способом окиси і проводять електрохімічне покриття ухромовій
ванні до необхідної товщини шару. Отримане покриття промивають та
шліфують до ремонтного розміру і потрібної жорсткості поверхні. У якості
солей відновлення використовують гіпофосфати натрію, кальцію чи калію.
Спрацьовані або пошкоджені кріпильні болти, гайки не ремонтуються а
замінюються новими. Ремонт з’єднань у яких обірвався гвинт або шпилька
проводять так:
1. Для видалення уламків використовують тонкий воронок або керно. Для
цього його приставляють кінцем вершини уламка, після чого постукують
молотком по ньому, який нахилений у напрямку протилежному закручуванню
різьби.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2. В уламку гвинта або шпильки висвердлюють отвір діаметром меншим, ніж
діаметр різьби і забивають у нього ребристий загартований стержень.
Спрацьовану або зірвану різьбу в отворі не відновлюють а ремонтують так6
1. Отвір просвердлюють на більшу глибину якщо це можливо і знову
нарізають різьбу. У загартований отвір вкручують новий болт з
продовженою різьбою.
2. Отвір розсвердлюють, нарізають нову різьбу більшого діаметру і
ставлять нові гвинти з різьбою даного діаметру.
Ремонт шпонкових з’єднань
Основні способи ремонту шпонкових з’єднань:
1. При незначному зношені ( до 10% від початкової ширини пазу) шпонковий
паз обпилюють.
2. При більшому спрацюванні шпонковий паз ремонтують наварюванням грані
з наступним його фрезеруванням, при цьому витримують розміри пазу
встановленні стандартом.
3. При великому спрацюванні паз розширюють і поглиблюють, повністю
усуваючи шляхи пошкодження, потім до нього виготовляють сітчасту шпонку.
4. Прорізають новий паз на іншому місці вала і маточині колеса. Його
фрезерують паралельно старому пазу, в діаметральній площині, розміщеній
відносно цього пазу під кутом 900.
Ремонт станини та стола.
Станина може мати такі дефекти як тріщини. Для їх усунення можна
встановити накладки на шпильках, болтах з приварюванням по краях або
зварюванням тріщини.
Ремонт валів.
Зношення шийок валів можна відновити проточуванням на токарному
верстаті, після чого проводять процес металізації з наступним
прогартовуванням. Прогин валу усувають правкою при допомозі домкратів і
центрах на токарному верстаті.
Тріщини і злам валів ремонтують електричним і газовим зварюванням.
Ремонт шківі.
При спрацюванні посадочного отвору шківа його розточують і запресовують
втулку, яку надійно стопорять. Потім отвір розточують забезпечуючи
необхідну посадку на вал. Посадку втулки необхідно здійснювати за
допомогою клею. Для цього втулку припасовують по шківу, створюючи зазор
у 0,05мм. по діаметру. Цей зазор необхідний для утворення клеєвої
плівки.
Ремонт зубчастих коліс.
Зношення зубів зубчастих коліс сильне, не можливо усунути. Зношені зуби
зрізають разом з ободом і на їх місце насаджують кільце після чого
проводять нарізання зубів. Кільце приварюють. Поломані по одинокі зуби
замінюють вкрутишами.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.9 Збирання вузлів верстату після ремонту.
При встановленні послідовності складання верстату рекомендується
користуватися наступними положеннями: складання верстату потрібно
розпочинати з встановлення і вимірювання основних вихідних баз, в трьох
площинах, в загальному цими площинами являються установочні поверхні
станин.
Загальний порядок складання верстату:
Встановлення колон та інших корпусних деталей на станину.
2. Встановлення столів, салазок, супортів, механізмів подач на станину
в попередньо складеному вигляді. Перед складанням їх попередньо монтують
на стенді. Столи встановлюють безпосередньо на станину і контролюють
площинність.
При встановлені супортів, механізмів подач необхідно перевірити:
сполученість установочних поверхонь на фарбу або щупом; паралельність
направляючих поверхонь осями станини в поперечному або повздовжньому
напрямі;плавність переміщення по станині.
Перевірку виконують за допомогою пристроїв та універсальних вимірних
приладів.
Встановлення варіаторів, коробки швидкостей та подач. При встановлені
потрібно добре прилягання опорних поверхонь до установочних поверхонь
станини, а також правильне розміщення на ній.
Встановлення гвинтів всередині станини або корпусних деталей для
переміщення супортів, подаючих і прижимних елементів та інших елементів.
Встановлення передньої та задньої бабки (для токарних верстатів по
дереву).
Слюсарно пригоночні роботи.
При зборці верстату широко використовується пригоночні роботи для
кінцевої доробки окремих деталей, складальних одиниць і механізмів. У
процесі для робіт усувають сліди механічної обробки, доводять до
потрібної точності спряжень і стиків поверхонь, а також здійснюють
операції котрі неможливо провести при механічній обробці. До слюсарно –
пригоночних робіт відносяться роботи по обрубці, обпилюванні, шабруванню
і притирці та ін.
Складання шпонкових з’єднань.
При складані шпонкових з’єднань особливу увагу приділяють робочим
поверхням шпонок і шпонкових пазів. Виступаючі грані шпонок повинні бути
чистими, без завусениць, вм’ятин, тріщин, слідів грубої обробки, не
допускається перекошення шпонкових пазів на валу і втулці, інакше
з’єднання не складеться. Збільшення бокового зазору через зминання
викликає порушення посадки втулки на валу, що у свою чергу допомагає
появі шуму, передчасному зношенню. Шпонкові з’єднання складають
наступним чином: спочатку встановлюють шпонку в паз валу за допомогою
молотка із мідним вибивачем або пресом, потім з’єднують вал із втулкою
по допуску вільних посадок.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Складання черв’ячної передачі.
При складані черв’ячної передачі важливо забезпечувати співпадання
середньої частини колеса з віссю черв’яка відносно середньої робочої
площини колеса, перевіряють на фарбу. Для цього на гвинтову поверхню
черв’яка наносять тонкий шар фарби, вводять черв’як у щеплення з колесом
і провертають його декілька разів до отримання відбитків на зубах
колеса. Відносні розміри плям контакту визначають по їх довжині і
висоті. Якщо щеплення правильне пляма контакту займає 35 – 75 % поверхні
зуба по довжині і 30 – 60% по висоті, в залежності від степені точності
передачі.
Величину бокового зазору черв’ячної передачі визначають по куту повороту
черв’яка при нерухомому колесі і фіксують за допомогою індикаторів.
Повністю складену черв’ячну пару перевіряють на легкість провертання.
При будь – якому положенні черв’ячного колеса крутний момент, необхідний
для обертання черв’яка повинен бути однаковий.
Монтаж підшипників кочення.
Посадка підшипників кочення при складанні здійснюється по двох
поверхнях: зовнішній поверхні зовнішнього кільця підшипника і
внутрішньої поверхні внутрішнього кільця.
При встановлені зовнішнього кільця підшипника у нерухомий корпус по
системі валу застосовують наступні посадки: при наявності легких
навантажень і високих кутових швидкостях обертання – посадки руху
ковзання; при середніх значеннях навантаження і середніх кутових
швидкостях обертання – напруженні посадки; при середніх і високих
значеннях навантаження, середніх і низьких кутових швидкостях обертання
– посадки тугі і глухі.
При встановленні внутрішнього кільця підшипника на який обертається по
системі отворів приймають насадки аналогічні посадкам по системі валу,
використовувані для встановлення зовнішнього кільця (при тому ж самому
навантажені ті кутових швидкостях).
Складання клинопасової передачі.
Шківи насаджують на вал втримуючи тугу або напружену посадку. Після
спряження перед напресуванням очищають і змащують маслом. При складанні
клинопасову передачу розміщують в одній площині. Положення шківів
перевіряють лінійкою, яка повинна однаково добре прилягати до двох
шківів. Перевірка суміщення торців шківів може проводитися за допомогою
шнура.
Недоліки в роботі клинопасової передачі усувають відповідним
регулюванням.
Складання різьбових з’єднань.
При складані різьбових з’єднань слід правильно затягувати кріпильні
елементи. При складані особливо точних одиниць, а також механізмів, до
яких пред’являються підвищені вимоги складання, різьбові з’єднання слід
затягувати спеціалізованими складальними елементами, які дозволяють
регулювати і контролювати зусилля затяжки.
Різьбові кінці кріпильних елементів повинні виступати з гайки не більше,
як на 2-3 витки. При складані обладнання, робота котрого пов’язана із
підвищеною вібрацією, слід стопорити пружними шайбами, контргайками,
шплінтами для попередження само розкручення кріпильних елементів.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.10 Змащування верстату.
Якісне і правильне змащення верстату важлива операція в технології
капітального ремонту.
Перед пуском верстату всі точки мають бути змащені змазкою.
Змазка верстату здійснюється:
Розбризкуванням, в коробці швидкостей приводу подачі;
Ланцюги подачі від групової крапельної масльонки ;
Періодичної набивки консистентної змазки, здійснюється ковпачковими
масльонками або прес-масльонками за допомогою ручного шприца.
Періодичне заповнення маслових ванн підчас ремонту.
Таблиця 2.2
№
Змащувальна точка
Куди входять
Назва, марка матеріалу
Періодичність змазки
1
2
3
4
5
1
Осі нігтів огородження
Огородження
Солідол УС-2
Періодична, що недільна
2
Гвинтова пара
Каретка
Солідол УС-2
Періодична, що недільна
3
Опора кронштейна огородження
Огородження
Солідол УС-2
Періодична, що місячна
4
Вісь плити
Привід
Солідол УС-2 Періодична, що місячна
5
Гвинтова пара
Привід пили
Солідол УС-2
Періодична. 2 рази в місяць
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.11 Перевірка верстату на геометричну точність
Після того, як ми провели монтаж верстату нам необхідно провести ряд
випробування для того щоб впевнитись, що він працює нормально.
Спочатку проводять вивірку верстату на геометричну точність, визначають
клас точності верстату і зміну точності в процесі роботи.
Норма геометричної точності або величини допустимих нормалізовано. При
цьому геометричні погрішності верстатів приймають такі, щоб сумарна
погрішність обробки деталей складала не більше 75% від її допуску на
розмір. Нормують погрішність таких елементів, які найбільше впливають на
точність обробки. До них відносяться:
Погрішності установочних поверхонь,
Відносного розташування установочних поверхонь і супортів,
Робочих переміщень елементів верстатів,
Настроююче і регулююче переміщення.
На прямолінійність перевіряють направляючі елементи верстату, які мають
довжину кілька разів перевищуючу ширину:
Направляючі лінійки,
Напрямні супортів і кареток.
Після вивірки на геометричну точність проводять випробовування верстату
на холостому ході, а потім і під навантаженням.
В кінці проводять перевірку жорсткості систем верстату:
Приспосіблення – інструмент – деталь,
Перевірка на шум і вібрацію.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.12 Випробовування верстату на холостому ході.
Під час випробовування верстату на холостому ході перевіряють дію всіх
систем верстату: змащувальних, гідравлічних, електричних; перевіряють
дію механізмів головного руху(різання) на всіх швидкостях, починаючи з
найменшої; дію механізму подачі.
Перевіряють найбільшу потужність холостого ходу головного приводу після
роботи верстату не менше однієї години, а також потужність холостого
ходу на всіх швидкостях головного приводу. Знімаючи шумову
характеристику верстату. При перевірці на д/о верстати випробовують зі
знятими ріжучими інструментами. Перевіряють дію систем по настройці і
налагодження верстату шляхом переміщення їх на налагоджувальний розмір,
а також стола та інших робочих одиниць. У процесі випробовування на
холостому ході перевіряють: блокування, заземлення, надійність фіксації
ручок керування; дію запобіжних пристроїв та огороджень; відповідність
надписів і позначень на лімбах, ручках, кнопках.
Перевірка потужності холостого ходу полягає у визначенню енергетичних
витрат приводу в залежності від частоти обертання виконавчого механізму.
При перевірці верстат повинен працювати в холостому не менше однієї
години до досягнення встановленої потужності. Потужність, яка
споживається, замірюють ваттометром. Якщо виконавчий механізм працює на
декількох швидкостях, записують потужність холостого ходу на цикл
швидкостях. На основі результатів виміру потужності будують графік в
координатах ступенів частот обертання – потужність холостого ходу.
При перевірці підшипників заміряють температуру нагрівання підшипника у
двох станах, до початку роботи і через одну годину роботи у
максимальному режимі. Температура нагрівання не повинна перевищувати
встановлених норм. Для електрообладнання перевіряють безперебійність,
надійність роботи кінцевих вимикачів, роботу силових електропроводок,
нульового, теплового, між силового захисту, перевірку здійснюють
візуальним спостереженням.
Також перевіряють гальма руху різання. Час гальмування від швидкості
обертання до повної зупинки шпинделя не повинен перевищувати 3с.
Потужність холостого ходу не повинна перевищувати 40% номінальної
потужності електродвигуна.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.13 Випробовування верстату під навантаженням.
При випробовувані під навантаженням верстат повинен бути повністю
підготовлений до роботи аж до встановлення ріжучого інструменту.
Випробовування верстатів під навантаженням передбачає перевірку при
найбільшій силі різання із короткочасною перезагрузкою на 25%
номінального режиму. Випробовування також включає в себе перевірку
максимальної потужності, найбільшого крутного моменту.
При проведенні випробовування на верстаті обробляють заготовки параметри
яких (габарити, порода, вологість та ін.) обумовлені.
В процесі випробовування верстату в роботі повинно бути перевірене
безвідказність дії під навантаженням всіх механізмів верстату.
Перевіряють амплітуду вібрації верстату на рекомендованих режимах роботи
і провіряють з допустимими.
В результаті перевірки верстату в роботі під навантаженням фактичні
показники – точність обробки деталей (точність розмірів і форми,
шорсткість поверхні) і продуктивність верстату – повинні знаходитись в
встановлених межах.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.14 Здача верстату в експлуатацію.
Після закінчення монтажних робіт проводять запуск, регулювання, обкатку
і здачу верстату в експлуатацію.
Першопочатковий пуск обладнання проводять на нетривалий час, після чого
дають оцінку отриманим результатам.
Регулювання в процесі експлуатації верстату Ц-6 виникає необхідність в
регулюванні окремих складових частин верстату з метою відновлення їх
нормальної роботи:
Перший пуск верстату проводять на незначний проміж уток часу, після чого
дають оцінку отриманим результатам пуску. Регулювання проводять в
послідовності, викладеній в експлуатаційних документах. Способи
регулювання окремих складальних одиниць, межі регулювання,
використовуючи при цьому контрольно – вимірні інструменти, прилади які
вказані в технічній документації. В залежності від типу обладнання
регулювання проводять при роботі його в холосту, під навантаженням або в
неробочому стані. В цей момент повинні бути відрегульовані і
випробовувані на заданий режим роботи всі необхідні елементи обладнання
та повинна бути збережена кількість режимів регулювання. Комплексне
випробування обладнання здійснюють після виконання всіх робіт по
регулюванню. Під час обкатки обладнання необхідно строго виконувати
режим і тривалість обкатки.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
АКТ
прийомки обладнання з капітального ремонту і здача його в експлуатації
Акт №_______
від _______________ на прийомку з капітального ремонту і здачу верстату
в експлуатацію обладнання.
Комісія діюча на основі наказу по заводу №______ від _______________
провела огляд і випробовування встановленого обладнання в
деревообробному цеху.
№
п/п
Найменування обладнання
Марка
Інвентарний номер
Фірма або завод – виготовлювач
Характе ристика
Примі
тка
1
Крулопильнийверстат
Ц-6
Комісія призначає встановлене обладнання придатним до експлуатації
Підписи представників комісії:
1. від мехремонту
_____________
2. від електромонтажу
____________
3. від головного енергетика
_____________
4. від техніки безпеки
_____________
Прийняли:
1. Начальник цеху
_____________
2. Механік цеху
_____________
3. Представник від ВГМ
_____________
Затвердження _______________________________________________
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Енергетична частина
3.1 Розрахунок силової електроенергії, необхідної для ремонту
Розрахунок необхідної силової електроенергії проводимо по формулі:
Wс=Wу*T*Kс*(, кВт* год (3.1)
де Wу – загальна встановлена потужність електрообладнання, кВт
Т – час роботи електродвигунів, год.
Kс – коефіцієнт, що враховує завантаження обладнання на період зміни,
Kс= 0,8
(- коефіцієнт втрати електроенергії , ( = 1,07
Таблиця 3.1
Відомість металорізальних верстатів
№п.п
Назва верстату
Кількість
годин роботи
Потужність, кВт
1
2
3
4
Токарний 16К20
18
11,75
Фрезерний 6Р82Ш
16
11,9
Стругальний 7Е35
16
5,5
ВСЬОГО
50
29,15
Wс= 29,15*50,5*0,8*1,07= 1260кВт*год
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2 Розрахунок освітлювальної електроенергії
Розрахунок витрат електроенергії на освітлення проводиться по формулі:
Wо= Р*T*K*(, кВт*год (3.2)
де Р – потужність всіх ламп, Вт
Т – час роботи лампи, год.
К – коефіцієнт одночасної роботи ламп, К = 0,98
(- коефіцієнт втрат в електромережі , ( = 1,06
Для даних робіт вибираємо люмінесцентні лампи освітлюваністю 150лК, при
цьому їх потужність буде становити 36 Вт/1м2 площі,
Рл= F*P, (3.3)
де Р – потужність однієї лампи, Вт/ м2
F – площа цеху 6*12=72 м2
Рл= 72*36= 2592=2,6кВт
Час роботи Т лампи при двозмінній роботі на даній географічній широті –
115:2 =58год.
тоді Wо= 2,6*58*0,98*1,06= 157 кВт*год.
Розрахунок об’єму стиснутого повітря
Qст = 1.5*q*K1*K2*T, м3 , (3.4)
де q – розхід стиснутого повітря, необхідного при безперервній роботі,
60 м3 /год,
K1- коефіцієнт викоритсання, який враховує завантаження
пневмообладнання, K1=0,2
K2- коефіцієнт одночасної потреби стиснутого повітря, K2=0,7
Т – фонд часу роботи обладнання, 115 год.
Qст = 1.5*60*0,2*0,7*115 = 1449 м3
Таблиця 3.2
Штатна відомість працівників, що проводять капітальний ремонт.
№п.п
Назва спеціальностей
Розряд
Кількість чоловік
1
2
3
4
Слюсар
V
2
Слюсар
IV
1
Слюсар
III
2
Токар
IV
2
Стругальник
IV
2
Фрезерувальник
V
2
ВСЬОГО
11
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок витрат води на технологічні і побутові потреби
Розрахунок витрат води на технологічні і побутові потреби проводиться з
розрахунку кількості працюючих по формулі:
Qв= N*nр*Т, л (3.5),
де
N – нормативний розхід води на одного працюючого, л N= 25л
nр – кількість працюючих робітників, чол.
Т – кількість днів роботи, Т=5
Розхід води
Qв= 11*25*5= 1375л=1,38м3
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Охорона праці
Охорона праці і техніка безпеки при ремонті.
Вступ
Охорона праці – це система законодавчих актів і відповідних їм
економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, які
забезпечують безпеку, збереження здоров’я і працездатності людини в
процесі виробництва.
Охорона праці – це наука про людину і працю. З наукової точки зору вона
розслідує вплив навколишнього середовища і засобів виробництва на
організм людини з метою розробки профілактичних заходів виробництва на
організм людини з метою розробки профілактичних заходів по попередженню
травматизму, професійних захворювань. «Охорона праці» в лісовій та
деревообробній промисловості – це наукова дисципліна, яка вивчає питання
безпеки праці, попередження на виробництві виробничого травматизму,
професійних захворювань і отруєння, пожеж та вибухів. Охорона праці і
пожежна безпека неможливі у відриві від організації і технології
виробництва, конструкцій будівель, конструювання і експлуатації
технологічного і допоміжного обладнання. Знання основ трудового
законодавства, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і
пожежної техніки, обов’язкова для всіх робітників лісової та
деревообробної промисловості. Охорона праці на підприємстві не повністю
відповідає економічним, технічним, гігієнічним вимогам.
Техніка безпеки – система організаційних та технічних заходів і засобів,
які передбачають дію небезпечних виробничих факторів працівників.
Небезпечний виробничий фактор – це виробничий фактор, дія якого на
працівника приводить до травми. Виробнича травма – травма яку робітник
одержав на виробництві, який недотримав правила і інструкції по техніці
безпеки. В усуненні і зниженні травматизму важливу роль відіграє
автоматизація виробничих процесів і керування обладнанням яке включає
необхідність участі людини в роботі машин, механізмів, а значить зменшує
причини нещасних випадків, під час їх робіт і обслуговування обладнання.
Небезпечна зона – це пристрій в якому діють чи виникають періодично
фактори небезпечні для життя людини. Такі зони особливо виникають біля
ріжучих інструментів і обертових частин обладнання. Для ліквідації
наслідків аварії встановлюють огородження. Огородження повинні
відповідати технологічним та конструктивним нормам: не ламатись при
розриві, не деформуватись і не зсуватись з місця, ізолювати робітників
від небезпечних зон, повинні знижати шум і бути прості у виготовленні,
не повинні бути по сторонні речі на огородженні. Огородження фарбуються
жовто-чорними лініями. На підприємстві техніка безпеки не є на такому
високому рівні, допускаються помилки які можуть робітників привести до
травм під час експлуатації устаткування.
Виробнича санітарія – це система організаційних та технічних засобів які
передбачають або знижують дію шкідливих виробничих факторів на
робітника. Виробничий шкідливий фактор – це фактор під дією якого на
робітника наступає захворювання. Промислово-санітарна робота на Україні
проводиться органами державної санітарної інспекції.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Фактори виробничого процесу виробництва, які можуть мати шкідливий вплив
на здоров’я робітників, одержувати названі професійні шкідливості.
Санітарні норми проектування промислових виробництв СН245-71 і ГОСТ
М12.1.005-76 встановлені строки і життя робітників. На Україні ввійшов в
дію закон в якому підприємства, які забруднюються навколишнє середовище
повинні сплачувати великі штрафи, керівники підприємств повинні бути
притягнути до відповідальності. Тому на кожному підприємстві обов’язково
мусять бути очисні споруди, фільтри. Санітарними нормами і правилами
встановлені норми використання води по цехах, в яких враховується тепло
в цехах, забрудненість тіла, а також викиди пари, пилу, газу. Виробнича
санітарія регламентує застосування отруйних і шкідливих домішок на
підприємстві. На підприємстві створені певні умови, які в більшості
випадків відповідають вимогам охорони здоров’я і життя робітників. На
підприємстві встановлені очисні споруди, фільтри для очищення
використаної води. В цехах і на території фабрики установлені спец.
ящики для накопичення, та тимчасового зберігання відходів.
Виробничо-технічна естетика цеху.
Для забезпечення нормальних умов праці виробничі будівлі повинні
відповідати нормам СН245-71.
Для забезпечення незначних оптимальних метеорологічних умов в цеху
необхідно передбачати щоб було достатнє освітлення, водопостачання,
вентиляція і опалення.
На території підприємства виготовлення та ремонту меблів всі приміщення
розміщенні згідно вимог технологічних процесів та вимог пожежного
захисту. В цехах стіни і стеля побілені. На стінах розміщені стенди і
інструкції по техніці безпеки.
Технологічне обладнання в РМЦ розміщено згідно технологічного процесу.
Верстати в цеху пофарбовані в зелений колір, а небезпечні частини в
жовто-чорний колір рекомендований згідно техніці безпеки.
На вікнах і підвіконниках знаходяться вазони з квітами. Обладнані місця
відпочинку працівників під час перерви і перезміни. В цехах встановлені
крани з питною водою. На підприємстві виготовлення та ремонту меблів
вода поступає з міської мережі через трубопроводи до кранів і до місця
споживання.
Вода на підприємстві знаходиться в належному стані і відповідає вимогам.
При вживанні води вона має хороший апетит і знаходиться у відповідному
стані.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт.
При рубанні, різанні і обпилювані металу, при виконанні ремонтних робіт
особливу увагу слід звертати на організацію робочого місця. При рубані
металу на одного робітника відводиться 1,25м. вздовж лещат. Кожне робоче
місце відокремлюється сіткою розмірами дірок 4х4мм.
Забороняється користуватися несправним слюсарним інструментом,
транспортними або підйомними механізмами з зруйнованими гайками,
канатами, ланцюгами.
Для промивки деталей слід використовувати промивні машини. Занурюють
деталі у ванни в спеціальних решітках. Для запобігання попадання в
середину парів соди, використовуючи для миття деталей, промивочні машини
слід обладнати вентиляторами.
При складані верстату робочі частини ріжучих інструментів повинні
закриватись діючими огородженнями. На огородження повинні наноситись
сигнальні кольори у відповідності до вимог стандарту.
Правила техніки безпеки:
1. не допускати робітника до верстату, не ознайомивши його попередньо з
правилами техніки безпеки та інструкцій по обслуговуванню верстату.
2. не працювати на верстаті без запобіжних кожухів.
3. огляд, зберігання, випробування шліфувального круга на міцність і
встановлення на верстат слід виконувати згідно з вимогами ДСтУ 3881 –
53.
4. обов’язково затягнути стопорні гвинти, кріплення круга і гвинта
шпинделя, щоб запобігти їх само розкручуванню.
5. дотримуватись режимів і припусків, встановлених для даного верстату.
6. забороняється проводити регулювання верстату під час роботи.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Протипожежні заходи
Керівник підприємства несе відповідальність за всі сторони діяльності
підприємства і за забезпечення пожежної безпеки, організує роботу по
попереджуванню і гасінню пожеж. На підприємстві розробляються інструкції
по пожежній дільниці в окремих цехах, для чого призначаються відповідні
особи із числа інженерно-технічного персоналу. Для проведення
протипожежного інструктажу, інженерно-технічний персонал підприємства і
робітники пожежної охорони використовують спеціальне обладнання,
пожежно-технічні кабінети які оснащені плакатами та іншими матеріалами.
Особи, відповідальні за пожежну безпеку зобов’язані: не допускати до
роботи робітників і службовців, які не пройшли інструктажу по пожежній
безпеці, розробляти інструкції проти пожежного режиму, забезпечувати
своєчасне усунення всіх процесів роботи цеху. Постійно слідкувати за
дотриманням робочими правил проти пожежного захисту в цеху, майстерні.
Слідкувати щоб цех, склад та інші об’єкти були забезпечені в достатній
кількості протипожежним інвентарем. На території підприємства
встановлений проти пожежний інвентар. На кожному поверсі на стіні
встановлені ручні вогнегасники і ручні вогняні стволи. На території
підприємства забороняється палити в недоступних для цього місцях.
Порушення правил протипожежного захисту є те, що ємності з горючими
матеріалами не зосередженні у відповідальному обладнаному для цього
місці. При вході в цех на стіні висять плакати що нагадують про правила
протипожежної безпеки.
Процес виробництва є частина єдиного загального народного господарства
і в зв’язку з тим питанням планової і організаційної роботи відіграють
велику роль в досягненні високих економічних результатів. На
підприємстві приймають участь такі фактори: засоби праці, предмет праці
і праця робітників різних спеціальностей. Ці фактори в процесі
виробництва безперервно змінюються і вдосконалюються, чим скоріше, тим
більше високі роботи окремого господарства. Правильна організація праці
робітників і керуючого персоналу є одним з найважливіших умов підвищення
продуктивності праці, зберігається робочий час, полегшується загальні
умови праці, підвищення якості виготовленої продукції для того щоб
забезпечити добробут всього виробництва. Для досягнення цих завдань
необхідно постійно зверстати увагу на наступне забезпечення дальшого
вдосконалення систем планування. Впровадження і повне використання нової
техніки і технології виробництва. Підвищення ефективності
капіталовкладень вибір більш економічних варіантів нової техніки.
Безперервний ріст продуктивності праці. Правильне поєднання,
матеріальний і моральний стимул до праці. На підприємстві працівники
беруть активну участь удосконаленні виробництва. На підприємстві
подаються раціональні пропозиції по безвихідному виробництву матеріалів
і охороні навколишнього середовища.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Охорона природи
Заходи по охороні природи на підприємстві.
Охорона природи і раціональне використання її багатств – одна з
найактуальніших проблем сучасності яка набуває дедалі більшого
економічного і соціального значення в житті всього людства. Це завдання
стало особливо важливим, за останні роки в умовах бурхливого технічного
прогресу і виникнення в зв’язку з цим різноманітних змін у природному
середовищі. Природа в широкому розумінні-Всесвіт, у вузькому сукупність
органічного і неорганічного світу на Землі. Для суспільства природа має
велике соціальне, виробниче, економічне, наукове, оздоровче, виховне і
естетичне значення. Природа і праця – єдині першоджерела матеріальних
цінностей, необхідних для життя людини.
Охорона природи – нова галузь знань, яка має комплексний характер і
спрямована на розбору теоретичних основ раціонального використання
природи. Основне завдання цієї науки є розв’язання проблем оптимального
впливу суспільства на природу з метою раціонального і суспільства на
природу з метою раціонального і ефективного використання. Велику роль у
справі охорони природи відіграють інші науки, від яких залежить розвиток
і створення матеріальних благ , що є необхідністю для існування і
розвитку суспільства. Перші висловлювання вчених про вплив людської
діяльності на природу появилось два століття тому назад. Жак Руссо
писав, що людина своєю діяльністю в багатьох випадках приносять шкоду
навколишньому середовищу. Основні завдання охорони природи дбайливе
ставлення до природи, вивчення і всебічне врахування законів природи в
процесі використання її ресурсів, розробка природних ресурсів з
застосуванням найновішої техніки, яка забезпечує повне їх використання і
правова охорона природних ресурсів. Останні роки характеризується не
тільки постійним ростом уваги збоку національних і міжнародних органів
до проблеми охорони навколишнього середовища, та виникнення нових ідей і
підходу в даній області.
Прикладом цього є глобальні проблеми моніторингу навколишнього
середовища. Парламент молодої держави, України своїм рішенням прийняв
Закон про охорону навколишнього середовища і санкції у вигляді штрафів
будуть застосовуватись до порушників цього закону. На фабриці створені
певні умови, які в більшості випадків відповідають вимогам охорони
здоров’я і життя робітників. На навкруги підприємства насаджені молоді
дерева, а при вході на території підприємства ростуть на клумбах квіти.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Охорона навколишнього середовища для РМЦ.
Єдині першоджерела матеріальних цінностей необхідні для життя людини –
це природа і праця. Основне завдання для РМЦ – це не забруднювати
навколишнє середовище і природу навкруги РМЦ. Всі змащувальні матеріали
повинні зберігатися в окремих для кожного виду металічних ємностях. На
кожну ємність повинні бути вказані названі мастила. Маслосховище повинно
бути обладнано підігрівом масла і повинні мати окрему тару для зливу
відпрацьованого масла. З метою навколишнього середовища для РМЦ – це
полягає в таких заходах: не виливати відпрацьоване мастило в
каналізацію, або за межі підприємства, а зливати в спеціальні відведені
для цього призначені. Мильно-содові емульсії, що застосовуються для
промивки деталей повинні зберігатись у відповідних ємностях. Зношені
деталі повинні зберігатись у ремонтно-механічним цеху у відведеному
місці до часу реставрації їх, а непридатні – здавати в металобрухт. В
цеху повинні бути установлені спеціальні ящики для накопичення та
тимчасового зберігання відходів з металу ремонтно-механічного цеху.
Стічні води з умивальників, душових проходити через фільтри.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
6. Економічна частина
6.1 Розрахунок витрат на проведення капітального
ремонту верстату
Розрахунок вартості матеріалів
Таблиця 6.1
№
п/п
Назва матеріалу
Одиниці виміру
Кількість
Ціна, грн..
Вартість, грн..
1
2
3
4
5
6
1
Основні матеріали:
Сталь конструкційна
кг.
43,8
3,00
131,4
2
Сталь легована
кг.
9,18
3,72
34,15
3
Стальне литво
кг.
1,32
2,64
3,48
4
Чавун
кг.
13,2
3,48
45,94
5
Кольорові метали
кг.
0,51
19,2
9,79
6
Допоміжні матеріали:
Підшипники кочення
шт.
6
5,73
34,38
7
Електоди
кг.
1,5
7,50
11,25
8
Каустична сода
кг.
0,63
2,52 1,59
9
Труби катані
кг.
0,54
2,75
1,49
10
Гума легована
кг
1,35
2,52
3,40
11
Шнур азбестовий
кг.
0,3
3,12
0,94
12
Масльонка
шт.
3
3,00
9,00
13
Кисень
м3
0,06
4,92
0,29
14
Клей
кг.
0,03
2,40
0,07
Разом
287,17
15
Транспортно – заготівельні витрати (15 %)
43,08
Всього
330,25
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок вартості електроенергії, води та стиснутого повітря
Таблиця 6.2
№
п/п
Назва матеріалу
Одиниці виміру
Кількість Ціна, грн..
Вартість, грн..
1
2
3
4
5
6
1
Електроенергія:
а) технологічні потреби
кВт*год.
1260
0,4
504
б) побутові потреби
(освітлення)
кВт*год
157
0,4
62,8
2
Стиснуте повітря
м3
1449
0,15
217,35
3
Вода на технологічні і побутові потреби
м3
1,38
3,00
4,14
Всього
788,29
Розрахунок тарифного фонду зарплати робітників
Таблиця 6.3
№ п/п
Назва професії
Розряд
Годинна тарифна ставка, грн..
Трудозатрати люд-год
Тарифний фонд зарплати, грн..
1
2
3
4
5
6
1
Слюсар-ремонтник
IV 3,58
38,3
137,11
2
Слюсар-ремонтник
V
4,01
38,3
153,58
3
Слюсар-ремонтник
VI
4,67
38,4
179,33
4
Токар
IV
3,58
18
64,44
5
Стругальник
IV
3,58
16
57,28
6
Фрезерувальник
V
4,01
16
64,16
Всього
165,0
655,90
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок річного фонду зарплати робітників
Таблиця 6.4
№
Назва
Тарифний фонд зарплати, грн..
Доплата до тарифного фонду
Основний фонд зарплати, грн..
Додаткова зарплата
Річний фонд зарплати, грн..
%
сума, грн.
%
сума,грн..
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
Робітники
655,90
15
98,38
754,28
8
60,34
814,62
Кошторис витрат на проведення капітального ремонту
Таблиця 6.5
№
Назва витрат
Сума витрат, грн..
Структура, %
1
2
3
4
1.
Вартість матеріалів
330,25
12,01
2. Вартість електроенергії пари та води
788,29
28,69
3.
Заробітна плата
814,62
29,65
4.
Відрахування на соціальні заходи 37%
301,41
10,97
5.
Загально виробничі витрати (50% п.3)
407,31
14,83
6.
п.1- п.5)
105,67 3,85
Всього
2747,55
100
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
6.2 Розрахунок економічної ефективності
проведення капітального ремонту.
6.2.1. Розрахунок підвищення продуктивності комбінованого верстату.
В результаті проведення капітального ремонту верстату підвищується його
продуктивність. Для круглопильного верстату визначаємо по формулі:
, (6.1)
де: Т – тривалість зміни, хв..
n – кількість заготовок, що обробляється одночасно, шт..
Кврч – коефіцієнт використання робочого часу робітника
Квмч – коефіцієнт використання машинного часу обладнання.
Тц – тривалість циклу обробки однієї заготівки, хв..
де П1 – продуктивність верстату до проведення капітального ремонту
П2 – продуктивність верстату після проведення капітального ремонту
Для розрахунку приймаємо такі значення змінної продуктивності верстату:
П1 = 82 шт., П2 = 97 шт.
Тоді підвищення продуктивності комбінованого верстату становить:
6.2.2. Розрахунок суми економії та терміну окупності для проведення
капремонту комбінованого верстату.
Ефективність проведення капремонту верстату також буде визначатися сумою
економії заробітної плати і відрахування на соціальні заходи.
Визначаємо розцінку на виконання комбінованих операціях:
де, ТС – тарифна ставка, грн./год.
– норма виробітку змінна, шт..
Визначаємо розцінку до проведення капремонту:
Визначаємо розцінку після капремонту:
Визначаємо річну продуктивність верстату після проведення капремонту при
роботі в дві зміни:
Пр = 97 * 251 * 1 = 24347 шт.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначаємо економію по заробітній платі:
Езп = Пр * (Рдо – Рпісля)
Езп = 24347 * (0,4565 – 0,3859) =1718,90 грн.
Визначаємо економію по відрахуваннях на соціальні заходи:
Есз = Езп * 0,37
Есз = 1718,90 * 0,37 = 636 грн.
Визначаємо загальну економію по заробітній платі та по відрахуваннях на
соціальні заходи:
Езаг = Езп + Есз
Езаг = 1718,90 + 636 = 2354,9 грн.
Термін окупності витрат по капремонту комбінованого верстату визначаємо
по формулі:
, (роки)
Кр – витрати по капремонту, грн..
року
Коефіцієнт економічної ефективності розраховується по формулах:
Фактичний термін окупності витрат на проведення капремонту комбінованого
верстату Тф = 1,21 року є меншим від нормативного Тнорм = 6,7 років;
фактичний коефіцієнт економічної ефективності Еф = 0,85 перевищує
нормативний Енорм = 0,15. Це дає можливість зробити висновок, що даний
проект капітального ремонту є економічно вигідний і доцільний.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Що перевіряється
Метод перевірки
Відхилення
1
2
3
Площіність робочої поверхні стола
На робочій поверхні стола 1 в різних напрямках на двох опорах 2
одинакової висоти встановлюється робочою гранню перевірочна лінійка 3.
Відхилення визначають, як найбільшу величину результатів вимірювань.
0,25 на довжині 1000мм
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Що перевіряється
Метод перевірки
Відхилення
1
2
3
Радіальне биття шийки пильного вала
На столі встановлюють індикатор 1 так, щоб його вимірний наконечник
перевірочної поверхні шийки пильного вала 2 і був направлений до її
вісі.
0,05
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Що перевіряється
Метод перевірки
Відхилення
Прямолінійність робочої поверхні продольної направляючої лінійки
До робочої поверхні направляючої лінійки 1 в поздовжньому напрямку на
двох опорах 2 одинакової висоти встановлюють робочою гранню перевірочну
лінійку 3. Відхилення визначают, як найбільшу величину результатів
вимірювань. 0,15 надовжині 1000мм
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Що перевіряється
Метод перевірки
Відхилення
Торцьове биття опорної шайби пильного вала
На столі встановлюється індикатор 1 так, щоб його вимірювальний
наконечник торкався перевірочної поверхні опорної шайби 2 у перефирії і
був перпендикулярний до неї
0,03 на діаметрі 1000мм
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Що перевіряється
Метод перевірки
Відхилення
Перпендикулярні. Робочої поверхні стола плоскості обертання пильного
вала
На пильному валі закріплюється контрольний диск 1 діаметром не менше
450мм, так щоб образуюча контрольного диску виступала над робочою
поверхнею стола 2 на 120м. На столі встановлюється перевірочний кутник 3
так, щоб його робоча грань торкалася бокової поверхні контрольного
диска. Відхилення визначають, як алгебраїчну півсуму результатів
вимірювань. 0,1 на довжині 100мм
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Що перевіряється
Метод перевірки
Відхилення
а) прямолінійність кромок щита; б)перпендикулярність
повех-пропила базової поверхні; Взірець -щит 1 з вологістю не більше 15%
вбс, розміром 22*400*1000мм. Непролінійність базової поверхні 0,2 мм на
довжині 1000м. На верстаті кромки щита відпилюють. Прямолінійність
кромок щита перевіряють перевірочною лінійкою 2 і щупом. а) 0,5 на
довжині 1000мм б) 0,2 на довжині 100мм
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Слюсарна: Sсл..к..= 1,0 * 5 = 5 год.
Верстатна: Sвер.k = 0.1 * 5 = 0,5 год.
Трудоємкість капітального ремонту становить: Слюсарна: Sсл..к.. = 23 *
5 = 115 год.
Верстатна: Sвер.k = 10 * 5 = 50 год.
Тривалість простою верстату в капітальному ремонті визначається
в
залежності від категорії ремонтної складності верстату R. Плановий
простій в
капітальному ремонті визначається по формулі:
Ак = 1,1 Sсл..к * ( Сo/Сc * К) 1.2.
де: Sсл..к – слюсарна трудоємкість капітального ремонту, год.
Сo – змінність роботи обладнання;
Сc – змінність роботи слюсарів;
К = 2 – 5 – кількість слюсарів в ремонтній бригаді;
Сo = Сc = 1;К = 2чол.
Ак = 1,1 * 115 ( ) = 88,55 год
Ак = 88,5/ 16 = 5 діб 5 год.
На основі розрахунку простою верстату слід розробити
відомість капітального ремонту верстату ( форма №5)
Календарний графік капітального ремонту круглопильного верстату Ц6
Таблиця
Ремонтні операцїі
Дні
1
2
3
4
5
1
2
3
4
5
6
Розбирання
бриг.слюс.
Промивка і очистка
бриг.слюс.
Дефектація
бракер
Ремонт столів
слюс.верст
Ремонт деталей
слюс.верст.
Ремонт електрообладнання
електрослюс.
Збирання вузлів
бриг.слюс.
Збирання верстату
бригада слюс.
Наладка і випробовування
бригада слюс.
Покраска та здача в експлуатацію
бригада слюс.
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
42.ДП.5.090245.01.4.3.2.ПЗ Арк..
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
