.

Осінні явища у природі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
812 32631
Скачать документ

Реферат на тему:

Осінні явища у природі

Астрономічним початком осені вважається 22 вересня. Це — день осіннього
рівнодення, коли на всій земній кулі день і ніч добу навпіл ділять.

Фенологи (фенологія — наука про сезонні явища в неживій і живій природі)
вважають початком осені — перший приморозок на ґрунті, а кінцем осені —
замерзання ставків. Вони поділяють осінь на два періоди: ранню осінь —
до кінця жовтня й пізню — до початку зими.

Рання осінь (вересень — початок жовтня) характеризується здебільшого
теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте й
прозоре. В другій половині, вересня майже щороку бувають приморозки на
поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні.
На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.

У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі
і сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають
красиві купчасті хмари. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими
хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У
холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих
самих умов, що й роса, але при температурі нижче 0°С.

Жовтень називають золотою осінню. Це час найбільшого розцвічування
дерев, кущів.

Пізня осінь (листопад) — це місяць холодних вітрів, похмурої погоди.
Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на
водоймищах.

Зміна умов середовища — зниження або підвищення температури, скорочення
або збільшення світлового дня тощо зумовлює сезонні явища в житті
рослин. Ці поступові зміни цікаво спостерігати з дітьми.

Осінні явища в житті рослин. Ранньої осені цвіте багато рослин. У
соснових лісах земля вкривається суцільним килимом з квітучого вересу.
Цвіте пижмо, продовжується цвітіння деяких видів дзвоників, цмину
піскового тощо. У вологій лісовій підстилці можна знайти різноманітні
гриби — сироїжки, білі, маслюки, лисички, польські. Біля пеньків —
сімейства опеньок.

На луках можна побачити квітучими різні види конюшини — лучну, повзучу,
польову (котики), волошки лучні, деревій, куколицю білу, оман
британський .

На водоймах продовжується цвітіння стрілолисту, сусака. Інколи вдруге
зацвітає калюжниця.

Серед квітучих рослин пустирів найчастіше можна побачити цикорій, глуху
кропиву пурпурову, гикавку тощо.

На полях багато квітучих грициків, суріпиці. .

Восени вдається часом спостерігати повторне цвітіння дерев — каштана та
плодових. Друге цвітіння найчастіше спостерігається у посушливі роки,
особливо після жаркої і сухої весни, у зв’язку з тим, що частина
поживних речовин лишається невикористаною. Інколи причиною другого
цвітіння можуть бути сильні і тривалі дощі.

Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з
найцікавіших осінніх явищ є листопад. Листя нерідко починає жовкнути
задовго до настання осінніх днів. Окремі жовті листочки з’являються ще в
середині літа у кленів ясенелистих, беріз, але листопад буває значно
пізніше. Що ж спричиняє його? Насамперед те, що косе сонячне проміння
менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а отже, воду, яка є в ґрунті.
Вода, температура якої стає нижчою, ніж влітку, не може надійти через
коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від
надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його з
себе. В основі черешка листка, саме там, де він прикріплюється до гілки,
утворюється ламка коркова тканина. Тому навіть від найменшого подиху
вітру або кількох крапель дощу листочки зриваються і, повільно кружляючи
в повітрі, падають вниз. Лише в окремих видів дерев і кущів (порівняно
недавно завезених з теплих країн) листя опадає ще зеленим.

Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до
коріння з ґрунту. їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя
листяних дерев. Лише модрина щодо цього близька до листяних порід. Вона
випаровує вологи в десять разів більше, ніж сосна, і в п’ять разів
більше, ніж ялина.

Характерна ознака листопаду — розцвічування листя. Зміна забарвлення —
це результат руйнування хлорофілу. Рослини зелені від великої кількості
хлорофілових зерен, розташованих у клітинах листя і стебел. Хлорофілові
зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу
фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослині, причому
це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний
пігмент у рослині. Крім нього в рослині містяться пігменти ксантофіл і
каротин. Перший чисто жовтого кольору, другий — має жовтогарячий
відтінок. Жовті пігменти завжди є в зелених рослинах, але влітку вони
зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням
хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв’язку з
утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а
потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування його
триває. Через це листок втрачає своє зелене забарвлення і жовті
пігменти, яких не видно до цього, стають усе помітнішими.

Восени забарвлення листя особливо привабливе червоними тонами. Однак ці
тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються крони кленів і
осик, північного червоного дуба, бруслини, скумпії. Листя липи, берези
не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті
кольори.

Що зумовлює червоне забарвлення осіннього листя? Насамперед особливий
пігмент — антоціан, який утворюється в листках, де багато цукру. Він
міститься у клітинному соку.

Утворення антоціану в тканинах рослин залежить від зовнішніх умов. Коли
температура знижується, вміст антоціану в клітинному соку підвищується
так само, як і під час яскравого освітлення.

Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не
тільки холодною, але й сухою порою року. Коли б наші листяні дерева
залишалися на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі
вологи, оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування
води продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають
себе від механічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як
взимку ламаються під масою снігу досить великі гілки дерев. Листопад
сприяє видаленню продуктів обміну, значна кількість яких нагромаджується
в листі під осінь і стає шкідливою для рослин.

А як готуються до зими трав’янисті рослини? В однорічних рослин восени
відмирають стебла й коріння, зберігається лише насіння із зародками
рослин майбутнього року. Незважаючи на незначні розміри, воно є
найстійкішою частиною рослини щодо перенесення несприятливих умов. Цьому
сприяє не тільки щільна оболонка, а й стан спокою, в якому воно
перебуває. Насіння багатьох рослин може переносити дуже сильне
охолодження. В нашій флорі однорічних рослин порівняно небагато, причому
значна частина їх припадає на бур’яни.

Осінь у житті рослин є порою визрівання і поширення насіння. Це цікаво
простежувати з дітьми.

У більшості дерев плоди пристосовані до розповсюдження вітром. У липи,
ясена, клена ясенелистого плоди опадають взимку. Завдяки крилаткам, вони
можуть переноситися на значні відстані. Важкі жолуді падають неподалік
від материнської рослини, зате їх розповсюджують білки і сойки. Насіння
черемхи, горобини, лісових яблунь, ялівця, глоду розповсюджують птахи.

Деякі трав’янисті рослини (кульбаба, нечуй-вітер тощо) мають на плодах
парашутики, завдяки яким вони літають у сухому повітрі. Якщо ж повітря
вогке, волоски парашутика злипаються, і плід падає на землю. Плоди
лопухів, череди розповсюджують тварини, до шерсті яких вони чіпляються
за допомогою гачечків. Розносить ці плоди і людина на своєму одязі.

Плоди деяких рослин (фіалки, розрив-трави) розтріскуються і розкидають
насіння в різні сторони. . У нашій флорі більше багаторічників. У цих
рослин відмирають лише наземні частини. Підземні видозмінені пагони —
кореневища, бульби, цибулини, які служать коморами поживних речовин,
перезимовують у ґрунті. Так зимує більшість рослин — всі ефемероїди, всі
злаки тощо.

У багатьох рослин водойм також відмирають стебла і листя, а перезимовує
кореневище (очерет, рогіз, латаття біле, глечики жовті).

Ряска від морозу відмирає й тоне. Проте гине не вся рослина. Ще раніше
від рослини відділяються щільні, наповнені крохмалем пластинки,
найчастіше буро-червоного кольору. Вони опускаються на дно й там
зберігають життя до весни. Навесні, коли розтане крига і зігріється
вода, вони спливуть на поверхню й почнуть розростатися.

Трав’янисті багаторічні рослини довговічністю не поступаються перед
деревами. Так, деякі папороті наших лісів можуть жити понад 100 років.
Довговічні дерновинні злаки наших степів. Ковила наприклад іноді живе
близько 300 років.

Зміни в неживій природі, рослинному світі зумовлюють і відповідні зміни
у житті тварин.) Відповідно до програми дитячого садка ознайомлення
дошкільників з тваринами має здійснюватися протягом різних сезонів,
шляхом показу взаємозв’язків між змінами умов життя і відповідними
змінами у житті тварин.

Осінні зміни у житті тварин. Здійснюючи з дошкільниками цільові
прогулянки до водойм, слід відзначити, що на поверхні води вже не видно
ставковиків, котушок — вони опустилися на дно водойми, у мул.

Ранньої осені ще можна спостерігати на ділянці дитячого садка купки
землі (капрофаги), що свідчить про активну життєдіяльність дощових
червів. Зі зниженням температури черви заповзають у глибші шари землі.

Дуже цікаві спостереження восени пов’язані з павуками, оскільки восени
спостерігається розселення маленьких павуків-бокоходів, вовків.
Траплялось, що павуків ловили у відкритому морі за десятки кілометрів
від берега. На літаючих павутинках не зустрічаються павуки-хрестовики.
Молоді хрестовики з’являться лише навесні. Восени самка хрестовика
відкладе багато яєць в одному спільному павутинному коконі, який вона
влаштовує у якій-не-будь щілині, під корою.

На початку осені з Дітьми можна спостерігати ще багато літаючих комах.
На квітучих у цей час рослинах можна милуватися кропив’янками,
жалібницями, адміралами, лимонницями, барвистим павичевим оком. Усі ці
метелики вийшли з лялечок ще наприкінці липня. Вони літали весь серпень,
вересень, будуть літати і навесні і тільки тоді відкладуть яйця. Десять
місяців живуть ці метелики і з них близько семи місяців перебувають у
заціпенінні.

У теплі вересневі дні і на початку жовтня досить часто можна зустріти
джмелів, бджіл і розповісти дітям про їхню підготовку до зимівлі.

Значна кількість комах зимує у стадії яйця, личинки, лялечки. У пору
листопаду цікаво знайти під дубом гал дубової горіхотворки, розповісти,
як зимує личинка. Тут же під дубом можна знайти жолуді з маленькими
отворами. їх пошкодив жолудевий довгоносик. Личинка розвивається в
жолуді, виїдаючи його. Коли він падає, вона вилізає з нього і ховається
в ґрунт.

На опалому листі часом можна знайти зимуючі яйця комах.

У риб восени спостерігаються зимувальні міграції. Вони збираються у
великій кількості в глибоких місцях, так званих ямах, де й зимують.

Початок сплячки у плазунів і земноводних збігається з першими
приморозками і масовим листопадом. Під час цільових прогулянок до водойм
слід звернути увагу дітей на відсутність жаб, тритонів. Наголосити, що
деякі жаби зимують на дні водойм, а деякі ховаються під коріння дерев,
під каміння, у підвалах. Ящірки зимують у нірках, глибоко заповзаючи у
них, а змії і вужі найчастіше у норах під корінням дерев.

Восени цікаво спостерігати за життям птахів і їхньою підготовкою до
зими. Оскільки різко зменшується кількість поживи для комахоїдних
птахів, які добувають її у повітрі (серпокрильців, ластівок, мухоловок),
першими відлітають у теплі краї серпокрильці. За ними у вересні
відлітають ластівки, мухоловки, зозулі, плиски, зяблики. Качки, гуси,
лебеді часто затримуються до замерзання водойм.

Підготовка до зими у наших осілих птахів характеризується дуже
інтенсивним живленням. Птахи втрачають прив’язаність до певного місця і
починають кочувати у пошуках корму. Вони збираються у зграї і літають у
місцях, найбагатших на корм. У цей нас птахи дуже жиріють, а це важливе
пристосування до зими. Ворони, галки, сороки, граки восени залишають
місця, на яких розселялися навесні, і з потомством повертаються у міста
та села, де кочують по подвір’ях, добуваючи корм.

Що викликає осінні відльоти птахів? Основна причина — нестача звичного
корму або неможливість добути його з-під снігу. Перельоти відбуваються
внаслідок складних інстинктів, властивих птахам.

З наближенням зими відбуваються зміни у звірів. Шерсть густішає, до
літнього волосу додається зимовий підшерсток. З настанням холодів
змінюється забарвлення шерсті у білок, зайців. Деякі гризуни (миші,
хом’яки, білки) займаються збиранням корму.

Різні види ссавців по-різному пристосовуються до несприятливих умов
життя. Деякі впадають в сплячку (їжаки, ховрах, борсук).

Ті ссавці, що можуть знаходити собі їжу, ведуть активний спосіб життя
(кроти, вовки, лисиці, лосі, олені).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020