UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнтикріпосницький рух на Західних землях (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1893
Скачало329
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Антикріпосницький рух на Західних землях

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Початок антикріпосницького руху на західних землях

 

2. Наслідки звільнення селян від кріпосництва

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Ще до 1848 р. для тверезомислячих чиновників, ліберальної інтелігенції

та навіть деяких представників шляхти цілком очевидним стало те,що

феодальні права земельної аристократії та селян, які працювали в її

маєтках,безнадійно застаріли.

 

Ще у 1780-х роках, за правління Йосифа II, у відносинах «землевласник —

селянин» було проведено важливі зміни. Найважливішою з них було те,що

селяни тепер могли обстоювати свої права в суді. За іншою реформою,

землі феодала відмежовувалися від земель, виділених для користування

селянам.

 

Проте лишалася основна ознака відносин «землевласник — селянин» —

панщина, особливоу таких відсталих частинах імперії, як Галичина.

 

Панщина полягала в повинностіселян обробляти землі пана (звичайно

два-три дні на тиждень) за право користуватися своїми наділами. Власне,

ця ненависна повинність і була основною причиною невдоволення серед

галицьких селян.

 

1. Початок антикріпосницького руху на західних землях

 

Революція 1848 р. й особливо напруженість, до якої вона спричинилася в

Галичині, нарешті створили умови для скасування цього останнього

пережитку кріпацтва. Засвоївши урок 1846 р., польські патріоти — в

основному шляхта — теперпалко прагнули завоювати симпатії селян, щоб

зміцнити свої позиції в Галичині. Тому вони спонукали інших польських

шляхтичів добровільно скасовувати ненависнупанщину. Та більшість шляхти

реагувала різко негативно. Тактика поляків завдалаСтадіонові стільки

клопоту, що він заходився переконувати Відень взяти на себе ініціативу у

звільненні селян від повинностей, оскільки, мовляв, це не лише звело б

нанівець польські розрахунки, а й завоювало б монархії вдячність селян у

найкритичніший момент. Переконаний його аргументами, 23 квітня 1848 р.

Фердинанд 1 видавісторичний маніфест, що скасовував панщину в Галичині.

Він майже на п'ять місяців випереджав аналогічний указ, що забороняв

панщину в усіх частинах імперії.

 

Задум Стадіона виявився вдалим. Українські селяни, принаймні, з

ентузіазмом вітали цей маніфест і клялися у вірності Габсбургам (хоч

зрозуміло, що маніфест лишав без відповіді багато запитань). Аби

заспокоїти шляхту, віденський уряд оголосив про виплату їй компенсації

за втрачену робочу силу. (Пізніше він переклавблизько двох третин суми

цього відшкодування на саме селянство.) До того ж, хоч;70 % оброблюваних

земель отримували селяни, а 30 %— землевласники, основнепитання про те,

кому належать ліси й пасовиська, що раніше були спільною власністю,

лишалося нерозв'язаним. Із часом ці громадські землі перейдуть у

володіння феодалів, а селяни стануть залежними від них у таких

надзвичайно важливихсправах, як заготівля дров та випас худоби. Й

нарешті, розміри селянських наділівбули жалюгідними: понад 70 % із них

займали менше 14 акрів, що в кращому випадкуледве дозволяло прогодувати

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ