UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіяльність Галицького сейму (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1994
Скачало246
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Діяльність Галицького сейму

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Особливості виборчого закону до Галицького сейму, його склад

 

2. Організаційні та функціональні особливості діяльності Галицького

сейму

 

3. Недосконалість Галицького крайового сейму щодо захисту інтересів

українців

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

У 1861 р. австрійський імператор Франц-Йосиф І, щоб зміцнити своє

панування в Галичині і дещо замаскувати порушення соціально-політичних

прав українців, створив крайовий сейм, який діяв аж до розпаду

Австро-Угорської імперії у 1918 р.

 

Дипломом від 20 жовтня 1860 р. Франц-Йосиф І оголосив про відновлення

Конституції, скликання парламенту та провінційних сеймів. Автором

концепції жовтневого диплома був галичанин, граф Аґенор Ґолуховський –

міністр внутрішніх справ у кабінеті міністрів Йогана Рехберґа

(1859-1861).

 

Попередником Галицького Сейму 1861-1914 рр. був Становий сейм, який

скликали у Львові 1782-1790 і 1817-1845 рр. Під час першого періоду

свого існування цей Сейм збирався що два роки (у 1782, 1784, 1786 і 1788

рр.) на декілька днів, ухвалював підготований заздалегідь текст подяки

цісареві й обирав свій “виконавчий” орган – Станову управу. Рішення

Станового сейму не мали законодавчої сили, протоколів не вели. Зате бал

із нагоди відкриття Сейму 1782 р. тривав п’ять днів.

 

26 лютого 1861 р. цісар санкціонував новий проект Конституції, відомий

під назвою “лютневого патенту”. Було оголошено, що до складу Сейму

входитимуть 150 осіб. Цісар зобов’язався скликати Сейм щороку.

Автоматично отримували мандати т. зв. вірилісти: єпископи всіх трьох

обрядів (грецького, латинського й вірменського) та ректори Львівського й

Краківського університетів. Раз на шість років обирали 141 посла: 44 із

курії великої земельної власності, трьох від торгово-промислових палат

(у Бродах, Кракові та Львові), 20 із міської курії; з курії малої

земельної власності (сільської) – 74.

 

1. Особливості виборчого закону до Галицького сейму,

 

його склад

 

Виборчий закон до Галицького крайового сейму відображав інтереси

заможних верств. До складу сейму автоматично, за посадою, входили так

звані вірилісти — митрополити, єпископи та ректори Краківського і

Львівського університетів. Виборче право не було загальним і рівним.

 

Усі виборці у Галичині розподілялися на чотири курії, кожна з яких

окремо обирала депутатів до складу сейму строком на 6 років. Кількісний

склад Галицького сейму складався з 9 вірилістів: трьох львівських

архієпископів (греко- і римокато-лицького та вірменського обрядів),

чотирьох єпископів (2 перемиські, 1 станіславський і 1 тарновський) та

двох ректорів уже згаданих університетів; усі інші депутати обиралися в

куріях: великої власності — 44, торгових і промислових палат — 3, міст —

20 і сільських громад — 74 (всього 150 чоловік).

 

Закон від 20 вересня 1866 р. додав до вірилістів князя-єпископа

краківського. Закон від 23 травня 1896 р. збільшив кількість львівських

міських депутатів з чотирьох до шести, краківських — з трьох до

чотирьох. Нарешті, закон від 18 березня 1900 р. додав двох нових

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ