UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмена та прізвища. Відмінювання (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось17620
Скачало426
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Імена та прізвища. Відмінювання

 

ПЛАН

 

1. Правопис імен і прізвищ у документах

 

2. Відмінювання прізвищ

 

3. Творення імен по батькові

 

Список використаної літератури

 

1. Правопис імен і прізвищ у документах

 

Ім’я. Наші імена - категорія змінна. Одна епоха відходила, надходила

інша, а з нею інакша система найменувань, сформована, з одного боку,

системою мови, а з іншого - юридичними нормами держави. У кожного народу

існує своя специфіка найменувань, пов’язана з його історією, культурою,

традиціями, віруваннями тощо.

 

Значний вплив на формування українських імен мала жива народна розмовна

мова. Сучасна українська літературна мова має можливість користуватися

значною кількістю імен, що серед них, як рівноправні офіційні імена, є й

колишні розмовні варіанти імен із церковного календаря. Так, цілком

рівноправні такі імена як Антон і Антін; Оверкій, Аверкій і Аверкіян;

Єремія, Веремій і Ярема; Олександра, Олеся і Леся; Ксенія і Оксана;

Ірина, Ярина, Орина й Орися та інші.

 

Наявність двох або й кількох варіантів офіційних імен може створити

враження, що ці форми імен, а також неофіційні, розмовно-побутові їх

форми начебто не розрізняються. Насправді ж це не так. Ці два типи імен

слід чітко розрізняти, а зробити це можна за допомогою словників. Можна

вибирати, наприклад, між іменами Ганна і Анна, але офіційним іменем не

може бути ні Анюта, ні Нюся, ні Нюра, ні Аня.

 

По батькові. Серед усіх способів творення форми по батькові

найпоширенішим на Україні був суфіксальний; серед суфіксів

найпопулярнішим був суфікс - енко. Форми з цим суфіксом стали підставою

для творення переважної більшості українських прізвищ на Наддніпрянщині.

В архівних документах можна зустріти такі тричленні найменування “ім’я,

по батькові, прізвище”: Дорош Дмитренко Горбаненко, Микита Григоренко

Мураховщенко, Матвій Іваненко Шевченко та інші.

 

Проте це був не єдиний суфікс, яким утворювалися форми по батькові, були

ще -ук(-юк) та -ів: Гринюк - син Гриня (Григорія), Федів - син Федора

(Федя). Такі форми теж пізніше стали прізвищами.

 

Коли більша частина України опинилася у складі Росії, переписуючи

кріпаків, рекрутів, укладаючи різні реєстри, царські писарі оформляли

найменування українців по батькові уніфіковано, як у російській мові із

суфіксом -вич. Старі форми на -енко ставали прізвищами.

 

Ім’я по батькові завжди було формою ввічливого звертання; це був

почесний привілей вищих верств суспільства.

 

Для України це здавна засвідчена форма офіційного найменування людини.

Так, у документі, датованому 1653 роком, згадуються гетьманські (тобто

Богдана Хмельницького) посланники Герасим Яцкович та Павло Обрамович,

Онтон Жданович та інші.

 

Протягом другої половини Х1Х століття формула “ім’я, по батькові,

прізвище” поступово замінює всі інші, проникаючи дедалі глибше в

середовище народу. У ХХ-ому столітті ця формула стає обов’язковою. У

сучасному писемному тексті, коли виникає проблема вибору між ініціалами

та повним ім’ям по батькові, слід пам’ятати, що повне ім’я по батькові

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ