UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТкацтво на Україні (реферат)
АвторPetya
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14474
Скачало870
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Ткацтво на Україні

 

Ткацтво

 

Ткацтво — один з найдавніших і найважливіших елементів національної

культури українського народу. Воно належить до найбільш поширених видів

господарської діяльності й народного мистецтва, яке має багатовікову

історію і глибокі традиції. Про наявність ткацького виробництва на

східнослов'янських землях у найдавніші часи свідчать археологічні

знахідки періоду ранніх неолітичних культур. Практична потреба людини у

тканинах для вбрання, оздоблення житла і господарських потреб зумовила

масове їх виготовлення в домашніх умовах. Передумови розвитку ткацтва

створювалися загальним прогресом матеріальної і духовної культури

народу, його соціально-економічною еволюцією. На всіх етапах розвитку

ткацтво віддзеркалювало конкретні історичні, природно-географічні

особливості, характер господарської діяльності та культурно-естетичні

запити українського народу. Воно відображало також генетичні

етнокультурні взаємозв'язки з ткацтвом сусідніх народів. Ці чинники

формували його національні, регіональні та локальні відмінності.

 

Основними прядильними волокнами в українців, як і в інших народів, з

давніх часів були вовна, коноплі й льон. Споконвіку на території України

провідними галузями господарської діяльності були скотарство, зокрема,

вівчарство, яке давало можливість отримувати овечу вовну, та

хліборобство — вирощування луб'яних культур — льону і конопель,

придатних для виготовлення пряжі. Ймовірно, вовняна пряжа передувала

конопляній, а тим більше лляній, оскільки відомо, що льон на

східнослов'янських землях почали вирощувати значно пізніше коноплі — у

ПІ тис. до н. є. Обробка волокон і прядіння ниток з метою подальшого

виготовлення тканин були одним з найважливіших домашніх занять кожної

селянської родини. Пряли нитки вручну за допомогою веретена. Для

підсилення обертання на нижній кінець веретена натягували круглі глиняні

або кам'яні кружальця — пряслиця. Первісним ткацьким знаряддям був

верстат вертикального типу, основна конструктивна частина якого —

вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток — основи

та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні

тягарці. Нитки основи розділяли на дві групи — парні й непарні. Парні

прив'язували жмутами до одного ряду тягарців, непарні — до іншого. Такий

розподіл полегшував ткачам прокладати поміж основою поперечно спрямовані

нитки піткання вручну або з допомогою тонкої палички — «глиці» прибивати

їх зубцями до краю витканого виробу. Такі верстати подекуди збереглися й

до наших днів; на них ткали шлеї, пояси, ремені, рогожі, килими тощо.

Численні археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для

веретен, кам'яних і глиняних тягарців для натягування основи у

вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують значне поширення і високий

рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури.

Унаслідок фізичних якостей тканини того періоду не збереглися. Однак

відбитки тканин на денцях керамічного посуду (с. Стіна на Вінничині)

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ