UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАрхітектура і малярство Козацької Доби (реферат)
АвторPetya
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3889
Скачало524
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Архітектура і малярство Козацької Доби

 

 

Розпланувальна й об'ємно-просторова структура православних храмів доби

Гетьманщини (1648-1781 рр.) на сьогодні вивчена досить докладно. Хоча за

цієї доби набули розвитку споруди різних функціональних типів - житлові,

громадські (культові, адміністративні, навчальні тощо), оборонні,

виробничі і т.д., проте провідним функціональним типом упродовж усієї

доби були церковні будівлі як такі, що уособлювали найважливіші

суспільні функції.

 

У православному церковному будівництві попередні дослідники [1-7]

виділили дві чітко окреслені типологічні групи, які найбільше

розвинулися саме в цю добу.

 

Перша з них відроджує розпланувально-просторові структури міських і

монастирських мурованих храмів Княжої доби і несе впливи західного

(литовського і польського) бароко. Ці храми відомі тільки в мурованому

будівництві й не мають ані прототипів, ані наслідувань у народній

монументальній архітектурі. Вони тринавові, з трансептом, шестистовпні,

здебільшого - триапсидні, три- п'яти- семибанні, з двоярусними західними

притворами, фланкованими двома вежами, як у латинських костелах.

 

Основне дев'ятидільне ядро такого храму формують чотири пілони, з'єднані

підпружними арками, що несуть центральну баню, та прилеглі рамена

просторового хреста разом з приміщеннями у міжрукав'ях. Це дев'ятидільне

ядро могло бути одно- чи п'ятибанним. При цьому бічні бані могли вінчати

рамена хреста (Хрестовоздвиженський монастирський собор у Полтаві) або

приміщення у міжрукав'ях, як у храмах княжої доби (Троїцький

монастирський собор у Чернігові). Приміщення у міжрукав'ях могли бути

одної висоти з приміщеннями рамен просторового хреста або нижчими.

Поєднання цих особливостей у різноманітних сполученнях розширювало

композиційні можливості.

 

У своєрідній опозиції до цього, умовно кажучи, державницького типу

церковних споруд паралельно розвивався другий, принципово відмінний

типологічний напрямок православного церковного будівництва, суголосніший

автохтонним просторовим стереотипам. Він продовжував

розпланувально-просторові композиції, традиційні для українського

дерев'яного монументального будівництва ще з попередньої доби.

Особливістю доби Гетьманщини стало те, що храми цієї типологічної групи

набули значного розвитку як у мурованому, так і в дерев'яному

будівництві. Їх можна розподілити на два підтипи:

 

1 - тридільні одно- триверхі (найпоширеніший тип невеликого

парафіяльного храму);

 

2 - хрещаті центричні, серед яких переважають п'ятидільні одно-

п'ятиверхі (рідше - триверхі) та дев'ятидільні з різною (як правило -

непарною) кількістю верхів - від одного до дев'яти.

 

Окрім розглянутих вище основних типів церковних будівель, цій добі був

властивий значний розвиток різноманітних типологічних контамінацій

(тобто поєднань в одній будівлі суттєвих ознак різних архітектурних

типів) та маргінальних типів споруд. Під маргінальними ми розуміємо

типи, що були ніби осторонь розвитку найбільш поширених, масових

архітектурних типів споруд.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ