UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХарактеристика шкірного, внутрішніх органів, рухового аналізаторів (реферат)
АвторPetya
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1646
Скачало228
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Характеристика шкірного, внутрішніх органів, рухового аналізаторів

 

1.1. Чуття дотику, як спосіб контакту з навколишнім світом та одержання

інформації про нього відіграє виняткову роль тому що взаємодіє з іншими

видами чуттів, насамперед із зором, дотик став основною формування у

людини цілісних уявлень про навколишні предмети і розвитку здатності до

трудової діяльності.

 

Дотик, aбo тактильна чутливість, зумовлений функціонування

механочутливих аферентних систем шкірного аналізатора. Джерелом

тактильних відчуттів є механічні впливи у вигляді дотику і тиску.

Тактильні рецептори численні та різноманітні за формою.

 

У шкірі дуже багато нервових закінчень, а розподілені вони надто

нерівномірно. Особливо багато їх у пальцях рук, долонях, губах, що й

забезпечує цим ділянкам вищу порівняно з іншими місцями чутливість. Дуже

багато нервових закінчень закладено у волосяних фолікулах. Виявлено, що

дотик і тиск сприймаються нервовими сплетеннями, навколо волосяних

фолікулів, вільними нервовими закінченнями, тільцями Мейстера і Пачині,

дисками Меркеля.

 

У загальному вигляді механізм збудження тактильних рецепторів можна

пояснити таким чином. Механічний стимул спричинює деформацію нервового

закінчення, що супроводиться розтягненням поверхневої мембранні

виникненням рецепторного потенціалу, який зумовлює появу нервових

імпульсів, що потім поширюються.

 

Збудження, що несе інформацію про тактильні подразники, передається до

центральної нервової системи і, зрештою, до її вищого відділу - кори

головного мозку, де й формуються специфічні суб'єктивні відчуття.

Аферентні шляхи з усіх ділянок тіла через спинний і задній мозок

сходяться у ділянці зорового пагорба, а звідти йдуть до задньої

центральної звивини кори головного мозку та деяких її ділянок. Це так

звані сомато-сенсорні зони.

 

На поверхню кори проектується поверхня тіла. Але ця проекція дуже

своєрідна. Найбільші площі охоплюють ті ділянки шкіри, які мають більш

тонко диференційовану тактильну чутливість, тобто пальці, кисті обличчя,

губи. Поріг подразнення найбільш чутливих ділянок становить 50 мг,

найменш чутливих -10г. Найвищу чутливість мають губи, ніс, язик,

найнижчу - спина, живіт, підошви, ступнів.

 

Зрозуміло що тактильна чутливість має певне біологічне значення для

всієї поверхні тіла. Але першорядним є дотик руками і взаємодія рук у

процесі доторкання. Експериментальне виявлено, що пізнавальна здатність

правої і лівої рук неоднакова. Праворукі не тільки швидше й точніше

виконують роботу правою, але й краще розпізнають предмети на дотик цією

рукою.

 

Тактильне розпізнавання предмета найбільш успішне, коли це роблять обома

руками, або бімануально. Помічено, що при бімануальному обмацуванні

людини використовує праву і ліву руку поперемінно. Людина „оглядає"

предмет мовби з обох боків. Можна навіть говорити про те, що нашій

свідомості для багатьох ужиткових предметів існують тактильні образи від

правої і лівої рук. „З'єднання" цих образів, тобто асоціативна функція

головного мозку, дає змогу розпізнавати предмети і швидше, і точніше.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ