UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДуб (цікаві відомості) (реферат)
АвторPetya
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5357
Скачало490
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Дуб (цікаві відомості)

 

Дуб (Ouercus) – дерево-тотем у східних слов'ян; персонаж українського

фольклору; символ міці, сили. Вважався священним деревом бога Перуна,

тому зрубати його можна було лише з дозволу волхвів.

 

Слов’яни-язичники вважали ліси, дубові гаї житлами богів. Тому їх інколи

обгороджували, забороняли у гаях полювати, вирубувати дерева. У жертву

богам приносили биків, кабанів, овець, про що свідчать знахідки

Перунових дубів у 1909 та 1975 рр. Зокрема, у 1909 р. неподалік від

Києва з дна Десни підняли 16–20-метровий дуб, у стовбур якого були

забиті чотири щелепи кабана (з іклами). У давнину вони вважалися

священними оберегами, які повинні були охороняти людину. Дерево, на

думку вчених, мале ритуальне призначення, і вік його – понад тисячу

років. Очевидно, неподалік від Києва знаходився священний дубовий гай.

 

З давніх-давен дуб вірно служив людям. Особливо цінувалася його міцна

деревина, з якої виготовляли домашнє начиння, будували фортеці, житла.

Дубова кора використовувалася як найкраща дубильна речовина для вичинки

шкір, а листя давало гарні фарби. У голодні роки із кори, жолудів люди

випікали навіть хліб. В Україні існував добрий звичай – на відзнаку

народження хлопчика садити біля хати молодий дубочок.

 

У фольклорі дуб символізував молодих хлопців, міцність і велику силу

людини. Існує стара легенда про дуб. Красивий парубок покохав молодицю.

Хотіли вони одружитися та кляті вороги на Русь набігли. І пішов парубок

землю рідну захищати. Просив він дівчину, щоб пам’ятала та чекала його.

Проте, не витримала молодиця і віддала своє серце іншому. Повернувся

парубок додому і заплакав з відчаю. Не став їй докоряти, а лише просив

Бога зробити його дубом в її садочку. Щоб виходила вона в садочок і

слухала, як він плаче, щоб кожного мандрівника міг він своїми гілками

вкрити і розповісти про свою долю. І зробив його Бог дубом в тім

садочку, і тепер, кожен раз коли відпочиваєш під дубом, чуєш розповідь

про долю того парубка:

 

Господи!

 

Спасибі тобі,

 

Що не розлучив мене з коханою моєю не во плоті.

 

Буду я віками стояти, любов прославляти,

 

Добро людям давати,

 

Рани промивати,

 

Недуг проганяти.

 

Прости мені, Господи, хоробрим я був,

 

Молодицю кохав!

 

Забула вона мене, зрадила.

 

Користь роду людському несу,

 

В віках земную красу.

 

Здоровими вам кохання хранити!

 

Їжте мене, рота промивайте,

 

Від голоду спасу, теплом зігрію,

 

Недуг прожену, темні сили здолаю,

 

Від зливи я вкрию, серце заспокою!

 

Спаси і помилуй, Господи, рід людський!

 

Але це високе, могутнє дерево з гіллястими стеблами є не лише

фольклорним персонажем. Кора молодих пагонів і тонких стовбурів має

велику лікарську цінність. В ній міститься велика кількість цукрів,

крохмалю, слизу тощо. Звари кори (на два стакани води – одна чайна ложка

сухої, подрібненої кори; звар кип'ятити протягом 30 хвилин)

застосовуються для полоскання ротової порожнини при запаленні слизової

оболонки. В народній практиці звар маже прийматися в середину організму

для лікування шлункових та кишкових кровотеч, появі крові в сечі та ін.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ