.

Екстремальні ситуації на відпочинку (орієнтування, отруйні ягоди та гриби, укуси комах та змій) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
621 6639
Скачать документ

Реферат на тему:

Екстремальні ситуації на відпочинку (орієнтування, отруйні ягоди та
гриби, укуси комах та змій)

Екстремальні ситуації в лісі

Безпечна прогулянка в лісі

Що може бути кращим, ніж прогулянка в лісі разом зі своїми товаришами
або батьками!

Чисте повітря, пташки співають, під ногами тихо шелестить трава, під
кущами тихенько стоять і риби і чекають – хто їх візьме. А на кущах
рясно розсипані лісові ягоди.

Завжди треба мати на увазі, що у лісі треба поводитись досить обережно.
На лісовій стежці можуть зустрітися труднощі і навіть небезпека. Деякі з
них пов’язані з реальними перепонами – проходження боліт, зарослів тощо,
інші – залежать від змін погоди і носять епізодичний або сезонний
характер.

І досить звична ситуація, коли людина, яка відправилась за місто або яка
потрапила в ліс (поле), не може знайти дорогу. Як правило, така
ситуація вирішується доволі швидко, але завжди є можливість її
переростання в екстремальну у випадках появлення сильнодіючих факторів
(холод, дощ або погіршення здоров’я), або непродуманого екіпірування чи
поведінки.

Всяка вимушена автономія ставить перед людиною визначені завдання:

• збереження життя та здоров’я;

• орієнтування в просторі та часі;

• встановлення зв’язку або подачі сигналів.

Збереження життя та здоров’я

Почнемо з одягу. В лісі дуже просто обдертися об гілля та сучки,
обпектися кропивою. Тому краще одягти штани (не шорти), сорочку з довгим
рукавом і навіть штурмівку.

Способи подолання перепон.

Лісові зарослі, завали

• По лісовим зарослям, густому кустарнику потрібно пересуватись із
інтервалом, який забезпечує безпеку. Потрібно притримувати приведені у
рух гілляки, щоб вони не вдарили того, хто йде ззаду.• Коли ти йдеш у
гурті з батьками або зі своїми товаришами, витримуй відстань від того,
хто йде попереду не менше 4-6 метрів. Гілки, які зачепив попередній,
можуть ударити тебе в обличчя і поранити. Відхиляти гілки потрібно вгору
або вниз (а не наперед).

• Для захисту від сучків та гілок треба одягати одяг з довгим рукавом.
Одну руку виставляють вперед для захисту обличчя та очей від гілок.

• При подоланні дерев, які попадали та перегородили стежку, лісових
завалів, слід не перестрибувати їх, а обережно переступати, перелазити
через перепону, щоб не отримати травму. Треба пам’ятати, що стовбури
підгнилих дерев хиткі і часто покриті слизькою гнилою корою.

Заболочені ділянки

• Заболочені ділянки завжди долають по гатях. Якщо їх нема, то на
небезпечному болоті слід рухатись, переступаючи або переплигуючи з
купини на купину. У кожного має бути жердина, яка послуговує опорою,
зондом для вимірювання глибини та засобом самострахування при падінні.

• Щоб зменшувати тиск людини на заболочений ґрунт, можна використовувати
ступаючи плетені «лижі», підв’язати до взуття легкі шматки, фанери, які
знімаються або використовувати жердеві настили.

Орієнтування в просторі та часі

Якщо в густому лісі заблукав – не поспішай! Негайно зупинись і присядь.
І більше не роби жодного кроку, не подумавши. Думати треба тільки про
одне: як вибратись до того місця, звідки починається знайомий шлях. А
для цього:

• згадати останню прикмету на знайомій частині шляху і постаратися
прослідкувати до неї шлях;

• якщо це не вдалося, згадати знайомі орієнтири, краще всього шумні –
залізну дорогу, судноплавну річку, шосе. Прислухайтесь.

При відсутності знайомих орієнтирів, стежок та доріг – виходьте «на
воду» – вниз по течії. Струмок виведе до річки, річка – до людей.

Вийти до людей допомагають звуки – працюючого трактору, гавкоту собаки;
допомагає запах диму: тут потрібно рухатись проти вітру.

Гарні провідники в лісі – бджоли. Треба вийти на лісову поляну,
подивитись, в яку сторону вони летять, і вслід за ними йти.

Дуже добре час від часу орієнтуватися на місцевості – дивіться на це, як
на тренування пам’яті. Слід запам’ятовувати орієнтири, залишати зарубки
на деревах.

Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти, тому що права
нога робить крок завжди трошки ширше лівої. Щоб цього уникнути, пряму
лінію потрібно подумки проводити між двома орієнтирами попереду.
Доходячи до одного, треба зараз же вибрати новий.

І головне – навчись користуватися компасом!

Компас – це прилад, котрий допомагає визначити сторони світу. Червона;
стрілка компасу завжди показує на південь.Найбільш безвідмовний небесний
компас — сонце. Кожного ранку воно піднімається над горизонтом, в
полудень досягає найбільшої висоти, а потім опускається все нижче і
нижче, поки знов не сховається за горизонтом. Те місце, де сонце
з’являється над горизонтом, називається схід, де заходить – захід.

Якщо кожен із вас стане прямо, то мабуть скаже вірно, що знаходиться
справа від нього, що зліва, що спереду, а що ззаду. Але люди в
навколишньому світі користуються ще такими напрямами, як північ,
південь, схід, захід. Це допомагає їм не загубитися в дорозі, правильно
знаходити дорогу в лісі, на морі, в повітрі.

Крім компаса, для визначення сторін світу можна використовувати природні
орієнтири. Слід запам’ятати, що:

• кора берези завжди біліша та чистіша з південної сторони. Тріщинки,
нерівності та нарости знаходяться завжди на північній стороні;

• гриби ростуть в основному з північної сторони дерев, пнів, кущів;

• правильно визначити напрямки в степу допоможе нірка ховрашка. Гризуни,
як правило, вхід у своє житло роблять з південної сторони;

• на відкритій лісовій галявині ягоди раніше стигнуть з півдня;

•з південного боку ягоди брусники, чорниці, дозрівають раніше, ніж із
північної;

• в більшості випадків мурашники розташовані з південного боку дерев,
пнів, кущів.

Під час лісовпорядкування в лісових масивах прорубуються просіки. Вони
зорієнтовані по сторонах горизонту: основні – у напрямі північ –
південь, а поперечні – схід – захід. Просіки поділяють ліс на квартали,
які нумерують із заходу на схід і з півночі на південь. На перетині
просік містяться квартальні стовпи. Їх встановлюють так, щоб ребро між
двома меншими номерами кварталів показувало напрям північ – південь.

Запам’ятайте!

1. Якщо ви заблукали у лісі, не поспішайте бігти невідомо куди. Якщо ви
прийшли з товаришами – кричіть. Вас обов’язково почують. Якщо одні –
сядьте і подумайте, як вийти з лісу.

2. Визначай орієнтири, за якими ти зможеш повернутися назад.

3. Якщо стати обличчям до півночі, то за спиною буде південь, праворуч –
схід, а ліворуч – захід.

4. Ранком сонце знаходиться на сході, а ввечері – на заході.

16.1.3. Встановлення зв’язку або подавання сигналів

Сонячний зайчик може конкурувати з радіо, піротехнікою тощо. Яскравість
сонячною зайчика при куті стояння сонця складає 4 млн свічок, а при 90-7
млн свічок. З літака на висоті 1,0-1,5 км тонкий спалах видно на
відстані 24 км.

Для сигналізації також може використовуватись дим вогнища.І в наш час
вогнище залишається одним із самих ефективних засобів сигналізації в
аварійних ситуаціях. Його складають обов’язково на відкритих місцях — на
поляні, вершині пагорба тощо. Щоб дим був густішим і чорнішим, в полум’я
вогнища, яке розгорілось, добавляють сирий мох, свіжу траву тощо.

Покарання від незнання. (Збирання ягід та грибів)

Лісові ягоди

Ви разом із товаришами збираєтесь до лісу за ягодами. Але перед тим, як
піти, необхідно добре вивчити та запам’ятати, які з них можна збирати до
кошика, з яких буде найсмачніше варення взимку.

Чорниця. Маленький кущик, близький родич буяхів і навіть зовнішньо
схожий на неї, росте в багатьох місцях нашої країни. Але якщо вірити
легендам, то так було не завжди.

Раніше чорниця росла тільки в одному місці. А поряд жили працелюбні
гноми. Гноми працювали від зорі до зорі, але лихі люди весь час
грабували їх, забирали всі їх скарби. І куди б не ховали свої скарби
маленькі чоловічки, всюди знаходили їх грабіжники. Зовсім погано було б
гномам, якби чорниця не запропонувала їм ховати свої скарби в своїх
густих зарослях. З того часу злі люди вже не змогли грабувати гномів, а
ті у вдячність розселили чорниці по всьому світі.

Ягоди чорниці дуже смачні і корисні для здоров’я.

Малина. Мабуть кожний хоч раз збирав малину, обережно зриваючи ягоду за
ягодою з тонких стебельців, усіяних багатьма маленькими колючками.
Малина може рости як біля хати, так і в лісі. Лісова малина дуже схожа
на домашню.

Суниці. Так і манить лісова стежка, і ви йдете по ній, хоч ще не
настала пора ягід. Але може вже поспіла та, яка з’являється першою. Ось
її листя! Ви обережно розсуваєте їх — і на тонкій стеблині никне до
землі спіла червона ягідка. Інколи можна зустріти і недозрілу ягоду:
одна сторона червона, а друга ще рожева або зелена. Зривати їх ні до
чого, а ось придивитися до них потрібно: вони допоможуть не заплутатись
у лісі, можуть служити компасом. Червоніша сторона завжди показує на
південь, де більше сонця і тепла. А зеленіша сторона -на північ, де
сонця менше.

Буяхи. У моховому хвойному лісі, на торф’яному болоті росте гіллястий
кущик з повними, твердими листочками. Зазирнеш влітку під листок – а там
велика голуба ягода. А поряд ще і ще… їх так багато,що полянка
здається голубою. Ягода називається буяхи. Вона не тільки смачна, а й
корисна. :

Брусниця (ягода із казки). В одній казці розповідалось про бідну
дівчинку, котрою попикала зла мачуха. Ні хвилини відпочинку не давала
вона сирітці. І одного разу, взимку, наказала піти до лісу і принести
звідтіля свіжих ягід. Погано б прийшлось дівчинці, якби не добрий
чарівник. Він привів дівчинку на поляну, розгріб сніг, а під ним були
яскраві ягоди.

Насправді, щоб знайти зимою в лісі свіжі ягоди, не треба ніякого
чарівництва. Потрібно тільки заздалегідь примітити місце, де росте
брусниця. Вона віддає перевагу сухим сонячним полянам у хвойних та
змішаних лісах.

Але йдучи до лісу по ягоди необхідно пам’ятати, що крім їстівних ягід, є
ще й отруйні, які небезпечні для здоров’я.

Отруйні ягоди

Вовче лико. Весною – в квітні – травні це єдиний кущ у наших краях,
квітки у якого з’являються ще до листочків. Це – отруйна рослина. Навіть
його квіточками краще милуватися здалеку. Їх запах, який нагадує аромат
ванілі, може викликати головний біль, запаморочення. А про сік і
говорити нема чого. Краплина соку, яка попаде на шкіру або слизисту
оболонку губ, очей викликає сильне подразнення. Восени, де раніше були
квіточки, з’являються червоні ягоди. Як вогонь горять вони між
листочків, та й кличуть до себе. Але вони дуже небезпечні: вважають, що
отрути від восьми ягід – смертельна доза для людини.

Блекота. Ще багато віків назад було відомо про страшну силу блекоти.
Підмітили, що людина, яка пожувала рослину, поводить себе досить дивно,
здійснює вчинки проти всякого здорового глузду. Це пов’язано з отруйними
речовинами, які є небезпечні для людини та багатьох тварин. Головне, що
привертає увагу – квітки та плоди – глечики. В кожному такому плоді може
бути до п’ятисот насінин. Ось вони і приводять часто до біди. Знайдуть
діти під час гри на полі або на пустищі рослини з незвичними квітками та
спілими плодами, знімуть з глечика кришку, і посиплеться на долоні куча
макових зернят. Так і хочеться вкинути їх до рота та розжувати. Але
цього ні в якому разі не можна робити! Отруєння блекотою буває
смертельним! Між тим упізнати рослину можна не тільки по зовнішньому
вигляду, а й по неприємному запаху.

Вороняче око. В цієї рослини зі стеблини ростуть чотири або п’ять
листочків, а в середині сидить ягідка. Приймають цю ягідку за чорницю
або буяха. Але в них ягідки смачні, а вороняче око – ягода дуже отруйна
і її ні в якому випадку не можна пробувати на смак.

Запам’ятайте!

їсти можна тільки ті рослини, ті ягоди, в їстівності яких ви впевнені.Не
всякому грибу місце в кошику

Ліси України щороку приносять велику кількість їстівних грибів, які
завжди приваблюють людей. Подивившись на карту можна визначити, де
найбільше росте грибів і яких.

Знання грибів є справою великого практичного значення. При належному
використанні, гриби для людини є джерелом цінних продуктів харчування.

Щоб знайти білий гриб, або підосичник, маслюк чи підберезник, потрібно
побродити по лісі, пошукати в траві, зазирнути під кущ або ялинку.

Лисички ростуть великими сім’ями. І ліс для них підходить різний.

Деякі грибники люблять пожувати сирі гриби. Кажуть, що вони смачні, і
недарма їх називають сироїжками. Якщо кошик сироїжок можна набрати
досить швидко, то при врожаї опеньок, кошик можливо заповнити за
декілька хвилин, тільки встигай збирати.

Головне в лісі – уважно дивитися під ноги.

Розповісти про всі гриби неможливо. Навіть про найбільш розповсюджені.

Отруйні гриби

Але потрібно сказати про ті, котрі ми не збираємо і не повинні збирати
ні в якому разі. Тому що серед грибів є дуже небезпечні. Деякі з них
подібні до їстівних: білий гриб та жовчний гриб, підосичник та мухомор
червоний, печериця та пантерний мухомор, сироїжка та бліда поганка.
Небезпечні гриби мають поганий запах.

Збирання таких грибів замість добре відомих їстівних та використання їх
у їжу призводять до важкого отруєння, нерідкі випадки смерті. Цих грибів
треба стерегтися! І передусім блідої поганки, мухоморів!

Правила збирання грибів

• перед збиранням необхідно ознайомитися з отруйними грибами;

• слід пам’ятати, що багато отруйних грибів схожі на їстівні, тому гриби
при збиранні потрібно ретельно оглядати;

• гриби переглядати краще на місці збору, відбраковуючи перестиглі,
зіпсовані, поточені личинками;

• гриби потрібно використовувати в найкоротший термін після збирання.
Споживання добре відомих, але несвіжих грибів може спричинити отруєння;

• якщо зібрані гриби не можна використати відразу, їх треба зберігати у
холоді, але не більше доби;

•збирати слід молоді гриби, старі гриби, навіть їстівні, можуть
спричинити шлункове захворювання.

Запам’ятайте, що підвищені рівні забруднення атмосферного повітря,
поверхневих і підземних вод та ґрунтів хімічними речовинами, солями
важких металів тощо, можуть викликати мутації грибів. Вони, зберігаючи
звичайну форму та малюнок, набувають якості отруйних. Не рекомендується
збирати та вживати в їжу навіть найкращі їстівнігриби, якщо вони виросли
біля великих промислових підприємств, на звалищах, у лісах після обробки
їх отрутохімікатами.

І ще запам’ятайте, що не можна збирати гриби біля автошляхів. Вони
вбирають в себе отруйні речовини, котрі містяться у вихлопних газах
автомобілів.

Симптоми отруєння та перша допомога

Але якщо трапилось, що випадково ви покуштували отруйного гриба, то
симптоми отруєння є однаковими і мало залежать від виду гриба. Найбільш
ранній симптом – кволість, загальна слабкість. Поступово до них
додаються неприємні відчуття в області живота, біль у шлунку. Одночасно
або трохи пізніше з’являється нудота, сильне блювання, підвищення
температури, запаморочення, надмірний піт.

Якщо негайно не прийняти заходів, то стан прогресивно погіршується,
з’являються судоми, втрата свідомості, порушується серцева діяльність.

Об’єм першої долікарняної допомоги при отруєнні грибами досить обмежений
та й застосовується лише при ранніх проявленнях.

З наданням першої допомоги, необхідно, в першу чергу, спробувати вивести
з організму отруйні речовини, для чого слід зробити промивання шлунка та
очищення кишечника (клізми). Це робиться теплою водою з питною содою та
слабким розчином марганцевокислого калію: потерпілий швидко випиває
півтора-два літри розчину, а потім викликає в себе блювоту. Для очищення
кишечника дають всередину послаблююче – касторове масло та ставлять
клізму. Після цього бажано дати випити 2-5 таблеток активованого
вугілля.

Але у всякому випадку, при підозрі на отруєння грибами, потерпілого
необхідно якнайшвидше транспортувати в найближчий лікувальний заклад,
незалежно від його профілю.

Запам’ятайте!

1. Якщо гриб незнайомий, то ні в якому разі його не кладіть до кошика!

2. Кількість їстівних грибів на території України досягає 500 видів.
Проте лише незначна частина їх (80-100 видів) широко відомі населенню і
ще менше надходить у продаж (10-15 видів)

3. Кількість отруйних грибів, відомих в Україні, становить понад 50
видів. Особливо небезпечні 20-25 видів.

4. Відомо, що в 1813 році, під час стоянки наполеонівських військ у
Німеччині біля м. Пірна, значна кількість французьких вояків отруїлися
грибами, які споживалися в їжу.

Укуси тварин та комах

У лісі великі хижаки зустрічаються досить рідко: звірі, як правило,
відчувають людину задовго до того, як вона зможе їх побачити, завжди
стараються піти з його шляху. Тому не шукайте самі зустрічі зтваринами
(небезпечні і лось, і олень, і лисиця, котра може бути хвора на сказ і
вкусити). Але якщо потривожити тварину, переслідувати її, то вона може
стати небезпечною.

Профілактика нападу тварини. При випадковій зустрічі з великою твариною
треба дати можливість їй зникнути.

Укус змії

При прогулянці в лісі не виключена можливість зустрітися із змією. В
наших краях найнебезпечніша отруйна змія – гадюка звичайна. Вона може
бути сірого, бурого, зеленого кольорів, але обов’язково має хвилясту або
зигзагоподібну лінію, яка проходить по всій спині. Це та ознака, за якою
її можна відрізнити від інших змій.

Частіше всього змії кусають людей під час збору ягід, грибів, хмизу.
Вони становлять небезпеку для туристів, у тому числі під час ночівлі в
палатках, спальних мішках, коли плазуни підповзають, принаджені теплом
людського тіла.

Укус змії може мати серйозні наслідки, тому що отрута діє на життєво
важливі системи людини – нервову, кровотворну, серцеву. В залежності від
глибини укусу отрута може попасти під шкіру, в м’язову тканину або в
кровоносні судини.

У вкушеного вже через півгодини настають загальні ознаки отруєння: біль,
набряк, пузирі, потім головний біль, запаморочення, слабкість, нудота,
задуха, тахікардія, падає артеріальний тиск, настає непритомність, може
бути судома тощо.

Як себе поводити, якщо вкусила змія? Потрібно:

• хоча б частину отрути видавити разом з кров’ю або відтягнути ротом
(якщо немає тріщин та пошкоджень у роті) або спеціальною банкою,
попередньо розрізавши шкірну ранку хрест-навхрест на 1 см у глибину;

• промити ранку розчином марганцю або перекисом водню та перев’язати;

• якомога швидше ввести сироватку. Проте:

• не накладати джгут, не перетягувати руку або ногу;

• не припалювати ранку розпеченим залізом, сірниками, порошком марганцю
тощо – це ще більше пошкоджує тканину тіла.

Профілактика

Щоб рідше зустрічатися із зміями, потрібно знати їхні улюблені місця.
Змії — нічні тварини, вдень люблять грітися на сонці, але поблизу своєї
нори. Змії живуть в місцях, де можна сховатися від сонця та холоду: в
лісах та лісостепу, на згарищах, що заростають, та по берегах водойм, на
болотах та лугах. Слід пам’ятати, що змії при зустрічі з людиною
намагаються швидше сховатися. Змія зразу не нападає. Спочатку вона
шипить, робить фальшиві випади — неначе попереджує і якби пропонує
розійтись мирно. І тільки людина відступить – гадюка негайно сховається.
Не чіпай змію — вона перша тебе не зачепить!

Якщо вкусила змія, заспокойте дитину і покладіть її. Чим спокій *ніше
вона лежатиме, тим повільніше буде розповсюджуватись отрута в організмі.
Промийте рану, не відсмоктуйте отруту, якщо у вас травмована слизиста
оболонка губ або рота. Чим швидше ви доставите дитину в лікарню, тим
краще.

Коли товариш стає ворогом…

Ми псі підносимось до собак по-різному, але те, що надійнішого друга,
ніж собака, на світі не буває- ніхто не візьметься заперечувати.

Але, приписуючи собаці багато людських рис характеру і поведінки, ми всі
нерідко забуваємо про те, що це – тварина. Тварина, в котру природою
вкладено складний, далеко не завади нам зрозумілий, комплекс тваринних
інстинктів та механізму дії і найближчим родичем якої є той самий
«страшний сірий вовк», котрим ми лякаємо неслухняних дітей.

Тваринний інстинкт може прокинутися в собаці цілком несподівано (з
нашого погляду), і той, хто це недооцінює, може жорстоко поплатитися за
свою наївність. Амплітуда розплати при цьому може бути досить значна:
від порваних штанів — до тяжких травм.

Навіть того не підозрюючи, ми часто самі по-справжньому провокуємо
собаку на напад.

Вміння подивитися на те, що діється, очима «іншої сторони» – один із
універсальних законів власної безпеки.

Не можна дивитись собаці в очі, посміхатись (по-собачому це означає –
показувати зуби та демонструвати силу), тікати (рідко собака відмовиться
від запрошення пополювати) та вести себе насторожі -тобто підозрювати та
готуватися до боротьби. Одна з помилок людини- вважати кожне помахування
хвостом,- проявом приязні. Собака махає хвостом по-різному.

Не підходьте до тварини, навіть добре знайомої, іззаду, якщо вона вас не
бачить. Від переляку вона може обертаючись, подряпати або вкусити.

Пам’ятайте, що небезпечно наближатися до тварини, коли вона їсть. Навіть
дуже дружелюбна тварина може вкусити, якщо її потривожити під час їжі.

Краще всього не гладити і не брати на руки незнайому тварину. Вона може
бути хворою, у неї можуть бути кліщі та блохи. Не можна цілувати тварин,
особливо кішок та собак: вони часто риються в землі і у них на морді
можуть знаходитись різні бактерії, в тому числі і хвороботворні.

Як вести себе при зустрічі із розлюченою твариною?

Якщо ви навіть дуже боїтесь, ніколи на показуйте страху або хвилювання
перед чужою собакою.

Зустрівши собаку під час велосипедної прогулянки, обов’язково знизьте
швидкість і проїдьте повз неї як можна повільніше. Якщо цього не
зробити, то атака або її імітація неминуча: як вже відмічалось, для
собаки всякий предмет, що швидко рухається – тікаюча здобич, котру
обов’язково потрібно наздогнати. Спрацьовує елементарний інстинкт, і
тварина з грізним гавкотом кидається на велосипедисти, намагаючись
ухопити його за ногу. Якщо собака готовий на вас напасти:

• щоб виграти час, киньте у бік собаки всякий предмет, не піднімаючи
високо руки;

• захищайтеся за допомогою палиці, каміння;

• особливо небезпечний присідаючий собака — він готовий плигнути. Щоб
захистити шию, потрібно притиснути підборіддя до грудей та виставити
вперед руку.

Як слід себе вести, якщо собака напав на вас, а простір для маневру
обмежений?

Необхідно:

• до собаки, що нападає, поверніться обличчям, прийміть стійку або
киньтесь їй назустріч, якщо ви впевнені в собі: собака націлений на
людину, яка тікає і швидше за все відскочить у бік;

• не давайте собаці можливість обійти вас ззаду, весь час повертайтесь
до неї обличчям;

• використовуючи підручіні засоби (парасолю, палицю, каміння тощо),
відступайте спиною до укриття – будинку, паркану, прикликаючи на
допомогу. Якщо справа ще не дійшла до сутички, то швидше всього, вже й
не дійде – собака або нападає зразу або просто витісняє супротивника зі
своєї території;

• якщо є можливість, обмотайте піджаком, плащем передпліччя та руку, а
потім підставивши її (захищаючи шию та обличчя від укусу), спровокуйте
собаку на укус і з силою вдарте по верхній щелепі собаки – від сильного
удару вона може зламатися. Больові-точки у собаки – ніс, пах, язик. У
поєдинку із собакою неможливо залишитися неушкодженим — до цього слід
бути готовим психологічно. Через неминучі укуси, кровотечі, біль слід
вперто йти до врятування більш цінного – власного життя. Важливо знати
правило — при всіх обставинах треба залишатися на ногах;

• якщо собака збив з ніг,- падайте тільки на живіт, руками захищаючи шию
(там, крім дихальних шляхів, дуже близько до поверхні проходять великі
артерії і ушкодження хоч би однієї з них призводить до інтенсивної
кровотечі та загибелі);

Навіть, якщо сутичка із твариною закінчилась вашою перемогою або, що
буває частіше,- внічию, то проблеми при цьому не закінчуються: рани від
глибоких укусів, навіть якщо собака не хвора сказом, практично завжди
інфіковані і є небезпечні для здоров’я.

Перша допомога

Укуси собак та й котів теж, або серйозні подряпини, нанесені ними,
потрібно негайно показати лікарю, наклавши зверху чисту суху пов’язку.
Це пов’язане з тим, що тварина може бути хвора на сказ. Переносять
збудників цієї хвороби лісові звірі вовки та лисиці. Від них можуть
заразитися бродячі собаки та коти, летючі миші, а такожвсі домашні
чотириногі. Людина ж захворює, коли її вкусить хвора тварина або якщо її
слина попаде на свіжі подряпини. Спочатку ранки припухають, червоніють,
трохи болять. Скритий період захворювання продовжується від двох неділі,
до року. Вірус тим часом по нервових шляхах проникає у мозок і починає
руйнувати його. У хворого виникає стан занепокоєння. безсоння. Через 1-3
дні стан погіршується: підвищується температура, дихання стає
переривчастим. Хочеться пити, але вигляд води і навіть її дзюрчання
викликає судоми. Починаються галюцинації. Ще два дні, і настає
смертельна задуха або параліч.

Як остерегтись захворювання? Свійським тваринам обов’язково треба
зробити щеплення. Пояснити дітям, що чужих тварин не можна чіпати й
гладити. Пам’ятайте – здорова тварина в лісі не підходить близько до
людини. А якщо ви все-таки не вбереглись, негайно звертайтеся до лікаря.

У лісі великі хижаки зустрічаються досить рідко: звірі, як правило,
відчувають людину задовго до того, як вона зможе їх побачити, завжди
стараються піти з її шляху. Тому не шукайте самі зустрічі з тваринами
(небезпечні і лось, і олень, і лисиця, котра може бути хвора на сказ і
вкусити). Але якщо потривожити тварину, переслідувати її, то вона може
стати небезпечною.

Профілактика нападу тварини. При випадковій зустрічі з великою твариною
треба дати можливість їй зникнути.

Укуси лісового кліща

У природі існують джерела хвороб, які властиві диким тваринам. При
деяких умовах контакту з тваринами, людина може захворіти.

Однією з таких хвороб є кліщовий енцефаліт. Основним переміщувачем цього
вірусу є лісовий кліщ, який зустрічається в основному в листяних та
хвойних лісах. Кліщ з’являється напровесні – в квітні, в травні – червні
його активність різко підвищується і закінчується у вересні.

Ознаки захворювання. Захворювання звичайно проявляється через 1-2 тижні.
Починається гостро – з головного болю, нудоти, блювання, втрати
свідомості тощо. На слизовій оболонці очей проступають кровоносні
судини, різко червоніє шкіра обличчя, з’являються ознаки паралічу
м’язів. Це тяжке захворювання, котре може призвести до інвалідності і
навіть смерті.

Профілактичні заходи. Для захисту може бути всякий одяг (спідниця
виключається) з капюшоном, який щільно закриває голову та шию, з довгими
рукавами на манжетах, які затягнуті резинкою. Штани заправляються в
чоботи або черевики з гетрами. Кліщі тримаються на рослинах на висоті до
1 м над землею, падають до ніг людини і повзуть знизу догори. В якійсь
міри кліщів відлякують певні засоби (репеленти) -котрі наносяться на
одяг. Значний ефект дають само- та взаємоогляди. Швидкі та старанні
огляди через 3 години дозволяють своєчасно вилучити кліща (кліщ, що
присмоктався, небезпечний, якщо він пробув на тілі людини більше 3-4
годин). Кліща обережно знімають, змащуючи шкіру жиром, потім місце
присосу ретельно оброблюють йодом або спиртом.

Укуси комах

Бджоли та оси при вжалюванні виділяють отруту, яка порушує процеси
згортання крові і часто викликають алергічні реакції. В більшості
випадків ужалювання не є небезпечним для людини. Але коли на людину
нападає з десяток бджіл або ос, їхнє вжалювання призводить до загальної
токсикації (отруєння) організму. Особливо небезпечні укуси в районі
рота, в шию. З наявністю у людини алергії до осиної або бджолиної
отрути, інколи розвивається тяжкий стан потерпілого.

Симптоми: запаморочення, головний біль, задуха, нудота, набряк язика або
частини горлянки (після того як ви проковтнули їжу з осою або бджолою),
іноді блювання – ознаки шоку. На поверхні шкіри утворюються малі пухирі,
які супроводжуються сильною сверблячкою.

Перша допомога

Якщо видно жало бджоли (бо оса жала не залишає), слід вилучити його,
ранку змастити розчином питної соди (1 ложка соди на склянку води);
вкушене місце потрібно охолодити. Це зменшить біль та набряк. Якщо
набряк швидко збільшується і з’являється сильний біль,-відвезіть дитину
до лікарні, у тяжких випадках – в положенні лежачи.

Комахи, мошки, сліпні, хоч і не належать до небезпечних комах, але часто
бувають саме надокучливими та неприємними супутниками в подорожі, їхні
укуси, крім свербежу шкіри, можуть викликати підвищену подразненість,
втрату апетиту, нервове перевтомлення.

Профілактика

Кращим засобом індивідуального захисту від докучливих комах є спеціальні
препарати типу «Дета». Для захисту від комах 15-20 крапель препарату
наливається у долоню, а потім тонким шаром розмазується по шкірі.

Не слід допускати попадання препарату в очі, на слизову оболонку носа.
Хоча препарати безпечні, але можуть викликати сильне подразнення тощо. В
цьому випадку достатньо обмити обличчя теплою водою з милом, і неприємні
відчуття зникнуть. .

Крім того, може використовуватись чохол із сітки з дротяним обручем для
захисту голови та шиї від укусів комарів та мошкари.

Перша допомога

При значних укусах: накладається холод, на окремі ділянки – мазі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020