РЕФЕРАТ
на тему:
Надання першої медичної допомоги
при знепритомненні
ПЛАН
1. Найпоширеніші причини, через які можна знепритомніти
2. Непритомність як ознака можливих серйозних захворювань
3. Перша допомога при перших симптомах знепритомнення
Висновок
Список використаної літератури
1. Найпоширеніші причини, через які можна знепритомніти
Знепритомніли через біль, коли у вас брали кров з вени чи сидячи у
кріслі стоматолога. Перед цим ви відчуваєте шум у вухах, слабкість,
потемніння і «мушки» в очах. Такий варіант непритомності може бути
досить часто у здорових людей. Причина полягає у тому, що стресова
ситуація посилює викид у кров гормонів і активних речовин. Після
непритомності у людини буває слабкість, бліде обличчя, шкіра волога,
тепла. Щоби допомогти отямитися, потрібно скористатися нашатирним
спиртом або терпкими парфумами.
Знепритомнення буває зранку або вночі, після того, як ви різко встали з
ліжка. Непритомність стається без «попереджувальних» симптомів, тобто
раптово. У такому разі у вас, можливо, ортостатична гіпотонія, тобто
різко знижується артеріальний тиск, коли ви встаєте. У нормі, коли
людина встає, тиск у неї спочатку знижується, а потім відновлюється. У
разі ортостатичної гіпотонії механізм відновлення тиску «спрацьовує»
пізніше, тому вставати таким людям потрібно повільно.
Знепритомнення після удару, травми голови, при сильному головному болю.
Це частий симптом при струсі мозку, судинних захворюваннях мозку. Також
буває при мігренях, епілепсії. Обов’язково потрібно обстежитися у
невропатолога.
Непритомнієте під час порушень ритму серця, яке швидко б’ється або
навпаки «на ниточці». Обличчя блідніє, людина пітніє, відчуває задишку.
При деяких аритміях погіршується кровопостачання всіх органів, у тому
числі і в головному мозку. Це призводить до непритомності. У такому разі
потрібно покласти під язик нітрогліцерин, потім обстежитися у
кардіолога.
Ви занадто «завзято» дотримуєтеся дієт, внаслідок чого ваша вага
зменшилася за дуже короткий термін. Не можна різко знижувати свою вагу.
Непритомність у цьому разі – лише «квіточки». Далі вам можуть
загрожувати загострення хронічних хвороб, зниження імунітету і ще
великий букет недуг. Тож худніть поступово.
2. Непритомність як ознака можливих серйозних захворювань
Непритомність часто пов’язують з повною втратою свідомости. Однак це
далеко не завжди так. Буває, що людина не може розмовляти, реагувати на
дії оточуючих, проте все чує і розуміє. Як правило, цей стан трапляється
внаслідок спазмування судин та перезбудження блукаючого нерва, який є в
усіх частинах людського організму. А причини цього можуть бути різні.
Тож інколи непритомність можна легко усунути, а інколи вона є сигналом
для серйозного лікування. Спробуємо вам допомогти розібратися у
ситуації.
Гіпотензія. Причиною млосного стану може бути тимчасове різке зниження
артеріального тиску. Це типовий побічний ефект неконтрольованого
вживання лікарських препаратів, у тому числі й призначених для зниження
кров’яного тиску. Особливо часто це буває за раптової зміни положення
тіла (після сидіння, лежання).
Якщо це трапляється з вами, виробіть звичку підводитись повільно після
тривалого сидіння та лежання. І зверніться до лікаря з проханням
підібрати відповідну дозу ліків.
Вагітність. Непритомність у цьому стані – поширене явище. Вона зумовлена
знову ж таки зниженням артеріального тиску внаслідок розслаблення
м’язів, що оточують кровоносні судини.
Жінка, яка готується стати матір’ю, не повинна тривалий час перебувати
на ногах. Якщо цього уникнути неможливо, намагайтесь рухати ногами й
руками, щоб стимулювати кровообіг. Відчувши млосність, сядьте чи ляжте.
Низький рівень цукру в крові. При цьому нерідко виникають запаморочення,
слабкість, тремтіння, поколювання в руках чи ногах, головний біль,
порушення мови.
Тож, якщо у вас є схильність до зниження цукру в крові, завжди носіть із
собою таблетки глюкози, шматочки цукру, цукерки і їжте їх за появи
перших ознак приступу. Через кілька хвилин вам стане краще.
Транзиторний ішемічний приступ – тимчасове порушення кровопостачання
мозку, зумовлене звуженням сонних артерій, може супроводжуватися
непритомністю, втратою чутливості, поколюванням в якійсь частині тіла,
затуманенням зору, порушенням мови, втратою рухомості в руках і ногах.
Симптоми ці непостійні.
Вам потрібні лікарська допомога та ґрунтовне медичне обстеження, в тому
числі електрокардіографія та рентгенографія грудної клітки. У разі
підтвердження діагнозу лікування спрямовують на боротьбу зі звуженням
артерій. Якщо у вас підвищений тиск, вам призначать препарати для його
зниження, а також для запобігання утворенню тромбів. У складних випадках
запропонують операцію.
Інсульт – порушення кровообігу мозку, спричинене закупорюванням чи
розриванням кровоносної судини – може мати ті ж самі симптоми, що й
попередня хвороба. Проте здебільшого їх можна зняти лише за допомогою
спеціального лікування. Його призначають залежно від стану хворого і
проводять вдома чи в лікарні. Тим, хто переніс інсульт, призначають
фізіотерапію для відновлення рухомості кінцівок, препарати для підтримки
нормального рівня артеріального тиску, рекомендують схуднути.
Приступ Адамса – Стокса – раптове сповільнення ритму скорочень серцевого
м’яза – теж може супроводжуватись непритомністю. Вірогідність приступу
збільшується, якщо спостерігається сповільнення пульсу. Подібні стани є
ознакою порушення частоти чи ритму серцевих скорочень. Для підтвердження
діагнозу призначають електрокардіографію. Лікування проводять з
використанням електричного водія ритму серця.
Шийний спондильоз – ураження шийної ділянки хребетного стовпа. Різкий
поворот голови чи погляд угору може спричинити млосний стан, особливо у
віці після 50 років. Діагноз захворювання встановлюють за допомогою
рентгенографії. Якщо симптоми зумовлені цим захворюванням, лікарі радять
носити підтримуючий комір, який зменшує біль за рахунок обмеження
рухомості шиї і зменшення тиску на нерви.
Кровотеча в органах травлення теж нерідко зумовлює млосний стан.
Ймовірність кровотечі зростає у разі виразкової хвороби шлунка. Ще одним
симптомом внутрішньої кровотечі є чорний дьогтеподібний кал.
Перша допомога при непритомності Якщо накочується млосний стан, ляжте на
спину так, щоб ноги були трохи підняті. Якщо це неможливо, сядьте на
стілець, опустіть голову між коліна і тримайте її так, доки не відчуєте
поліпшення.
При непритомності передусім перевірте, чи нормальне дихання у людини, що
знепритомніла. Покладіть її на спину, підніміть їй якомога вище ноги.
Розстібніть одяг (комір, пояс тощо) і переконайтесь, що забезпечується
достатнє надходження свіжого повітря. Якщо ви перебуваєте в приміщенні,
відчиніть вікна, якщо на вулиці – переконайтесь, що людина лежить у
тіні. Важливо, щоб після відновлення притомності людина полежала ще
кілька хвилин перед тим, як звестися на ноги.
3. Перша допомога при перших симптомах знепритомнення
Перша допомога
– собі: якщо ви відчуваєте, що ось-ось знепритомнієте, починайте дихати
якомога глибше, розстібніть тісний одяг, спробуйте сісти і у жодному
разі не заплющуйте очі;
Якщо накочується млосний стан, ляжте на спину так, щоб ноги були трохи
підняті. Якщо це неможливо, сядьте на стілець, опустіть голову між
коліна і тримайте її так, доки не відчуєте поліпшення.
– сторонньому: якщо поряд з вами людина знепритомніла, спробуйте
посадити її, але так, щоби голова не закидалася назад, розстібніть верх
одягу, прикладіть до чола щось холодне. Потім починайте масувати мізинці
і великі пальці рук, сильно натискаючи на них.
При непритомності передусім перевірте, чи нормальне дихання у людини, що
знепритомніла. Покладіть її на спину, підніміть їй якомога вище ноги.
Розстібніть одяг (комір, пояс тощо) і переконайтесь, що забезпечується
достатнє надходження свіжого повітря. Якщо ви перебуваєте в приміщенні,
відчиніть вікна, якщо на вулиці – переконайтесь, що людина лежить у
тіні. Важливо, щоб після відновлення притомності людина полежала ще
кілька хвилин перед тим, як звестися на ноги.
Висновок
Отже, причини непритомності – раптова недостатність кровонаповнення,
мозку під впливом нервово – емоційного страху, вертикального прискорення
тіла, нестачі свіжого повітря тощо. Ці фактори сприяють рефлекторному
розширенні м’язових судин, внаслідок чого знекровлюється мозок.
Ознаки – звичайно непритомність настає раптово, але інколи перед нею
буває блідість, блювання, позиви до блювання, слабкість, позіхання,
посилене потовиділення. У цей період пульс прискорюється, АТ знижується.
Під час непритомності пульс уповільнюється до 40-50 ударів за хвилину.
При непритомності треба покласти хворого на спину, трохи підняти ( на
15-20 см ) нижні кінцівки для поліпшення кровообігу мозку. Потім
вивільнюють шию і груди від одягу, який їх здавлює, поплескують по
щоках, поливають обличчя, груди холодною водою, дають нюхати нашатирний
спирт. Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або дихання немає,
треба думати про западання язика. У крайньому разі вживають заходи до
оживлення.
Список використаної літератури
Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці.- К.:
Вікторія, 2001.-191 с.
Денисенко Г.Ф. Охрана труда.- М.:Высшая школа,1985.-319 с..
Долин П.А. Справочник по технике безопасности.- М.: Энергоиздат, 1982. –
799 с.
Єлисєєв А.Г. Охорона праці.- К.: 1995.
Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони
праці.-Львів:Афіша, 1999.-348 с.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
