.

Місцеве самоврядування в системі народовладдя (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
465 4774
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Місцеве самоврядування в системі народовладдя

Структура доповіді

І. Вступна частина

ІІ. Основна частина

Поняття, природа та ознаки місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування.

Конституційні гарантії місцевого самоврядування

ІІІ. Підсумки доповіді

Використана література

І. Вступна частина

Актуальність розгляду даного питання пояснюється тим, що побудова в
Україні громадянського суспільства, демократичної правової держави з
верховенством права, пріоритетом прав людини, поділом влади на
законодавчу, виконавчу та судову супроводжується становленням і
розвитком місцевого самоврядування. Україна, як і інші країни СНД,
пройшла складний шлях переходу від “радянської” моделі місцевого
самоврядування до створення власної законодавчої бази з цього питання.
“В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування”, —
зазначено у Конституції України (ст. 7).

У більшості демократичних країн світу організацію влади на місцях, тобто
управління місцевими справами, здійснюють:

– через відповідні місцеві органи виконавчої влади (державні
адміністрації), які призначаються Президентом та вищими центральними
органами виконавчої влади;

– через представницькі та виконавчі органи, які обираються населенням
відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зокрема,
представницькі органи звичайно мають назву органів місцевого
самоврядування або муніципального управління.

Місцеве самоврядування — це право населення
адміністративно-територіальних одиниць безпосередньо або через обрані
ними органи місцевого самоврядування вирішувати в межах Конституції і
законів значну частину державних і громадських справ.

Стаття 5 Конституції України стверджує, що влада в Україні здійснюється
через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, тобто
вони визнаються рівноправними.

ІІ. Основна частина

1. Поняття, природа та ознаки місцевого самоврядування

Державницька теорія виходить з того, що місцеве самоврядування є однією
з форм (поряд з територіальною автономією) децентралізації державної
влади на рівні територіальних колективів, а правоздатність останніх на
самостійне вирішення питань місцевого значення трактується її
прихильниками як така, що походить виключно від держави. Звідси джерелом
місцевого самоврядування визнається не територіальний колектив, а
держава.

Місцеве державне управління — це владний вплив держави на різноманітні
суспільні процеси в межах адміністративно-територіальних одиниць, який
здійснюється державними органами виконавчої влади та посадовими особами,
що призначаються центральною владою і підзвітні їй.

Місцеве самоврядування — це право населення
адміністративно-територіальних одиниць безпосередньо або через обрані
ними органи місцевого самоврядування вирішувати в межах Конституції і
законів значну частину державних і громадських справ.

Яка ж з вище перелічених теорій місцевого самоврядування стала основою
для створення законодавства про місцеве самоврядування в Україні?

Україна, як і інші країни СНД, пройшла складний шлях переходу від
“радянської” моделі місцевого самоврядування до створення власної
законодавчої бази з цього питання. Отже, місцеве самоврядування –
багатогранне та комплексне політико-правове явище, яке може
характеризуватися різнобічно. Аналіз Конституції України (1996 р.)
дозволяє зробити висновок, що місцеве самоврядування як об’єкт
конституційно-правового регулювання виступає в якості:

по-перше, відповідної засади конституційного ладу України,

по-друге, специфічної форми народовладдя;

по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці
(територіальної громади) на самостійне вирішення питань місцевого
значення.

Місцеве самоврядування виступає одним із найважливіших принципів
організації і функціонування влади в суспільстві й державі та є
необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. У ст. 2
Європейської Хартії місцевого самоврядування проголошується: «Принцип
місцевого самоврядування повинен бути визнаний у Законодавстві країни і,
по можливості, у Конституції країни».

Вперше в Україні принцип визнання місцевого самоврядування на
конституційному рівні було закріплено ще в Конституції гетьмана П.
Орлика – 1710 р., а пізніше в Конституції УНР 1918 р., положення яких
так і не були реалізовані. За радянських часів цей принцип рішуче
заперечувався, він суперечив централізованому характеру радянської
держави.

Визнання місцевого самоврядування як засади конституційного ладу означає
встановлення демократичної децентралізованої системи управління, яка
базується на самостійності територіальних громад, органів місцевого
самоврядування при вирішенні всіх питань місцевого значення.

Згідно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо
через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З
даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого
самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу
цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему форму
реалізації народом належної йому влади.

2. Система місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування має свою систему, що складається з територіальної
громади, сільської, селищної та міської ради, сільського, селищного та
міського голови, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради,
районних та обласних рад.

Система місцевого самоврядування в Україні будується, перш за все,
відповідно до адміністративно-територіального поділу, яке належить до
компетенції центральної влади. Як відомо, в Україні конституційно
закріплено триланкову систему поділу. Адміністративно-територіальні
одиниці є просторовою основою самоврядування і створюються державою для
поліпшення управління на місцях.

Отже, територіальною основою місцевого самоврядування в Україні є село,
селище, місто. Області та райони представляють спільні інтереси
територіальних громад сіл, селищ, міст.

На території сіл, селищ, міст будується власна система місцевого
самоврядування, яка згідно зі ст. 141 Конституції України та ст. 5
Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” включає:
територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду; сільського,
селищного, міського голову; виконавчі органи згаданих рад; районні та
обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад
сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

У місті з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або
міської ради відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в
Україні” можуть утворюватися районні в місті ради. Останні утворюють
свої виконавчі органи та обирають голову ради, який водночас є головою
її виконавчого комітету.

Первинним об’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його
функцій і повноважень згідно зі ст. 6 цього Закону є територіальна
громада села, селища, міста.

У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють
як суб’єкти права власності.

Формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення
шляхом прямого волевиявлення є місцевий референдум, предметом якого може
бути будь-яке питання, віднесене Конституцією і законами України до
відання місцевого самоврядування, і рішення якого є обов’язковими до
виконання на відповідній території.

Іншою формою участі громади у вирішенні питань місцевого значення є
загальні збори громадян за місцем проживання, рішення яких можуть
враховуватися органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Нарешті, члени територіальної громади мають право місцевої ініціативи,
тобто право ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до
відання місцевого самоврядування.

Важливою ланкою системи місцевого самоврядування в Україні є ради —
представницькі органи місцевого самоврядування. До них належать
сільські, селищні, міські ради.

Складовою місцевого самоврядування є сільський, селищний, міський голова
— головна посадова особа цих територіальних одиниць. Він обирається
громадою, здійснює свої повноваження на постійній основі, а також
головує на засіданнях ради і очолює виконавчий комітет цих рад (ст. 12
Закону).

До системи місцевого самоврядування належать органи самоорганізації
населення, будинкові, квартальні та інші органи самоорганізації
населення.

Створювати їх за ініціативою жителів можуть сільські, селищні, міські,
районні у місті ради, причому їм надано право наділяти органи
самоорганізації населення частиною власної компетенції, фінансів і
майна (ст. 14 Закону).

Місцеве самоврядування здійснюється його системою на підставі таких
основних принципів: народне волевиявлення, законність, гласність,
колегіальність, поєднання місцевого і державних інтересів; виборність;
правова, організаційна та територіально-фінансова самостійність у межах
повноважень, визначених законами; підзвітність та відповідальність перед
територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державна
підтримка та гарантії місцевого самоврядування; судовий захист прав
місцевого самоврядування (ст. 4 Закону).

3. Конституційні гарантії місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування в Україні забезпечується низкою гарантій, які
являють собою конституційно-правові засоби забезпечення організації і
діяльності місцевого самоврядування. Гарантії — найважливіша умова
повного й ефективного здійснення органами місцевого самоврядування
визначених законом їх завдань, функцій і повноважень.

Основоположні гарантії місцевого самоврядування викладено у Конституції
України, інші — у Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування
захищаються в судовому порядку. Захист прав місцевого самоврядування в
ряді випадків передбачається і галузевим законодавством. Зокрема, в суді
розглядаються справи про адміністративні правопорушення,
відповідальність за які настає в разі невиконання рішень органів
самоврядування.

Органи місцевого самоврядування можуть також звертатися до суду з
вимогами про визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої
влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження
органів та посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 71 Закону).

В судовому порядку вирішуються майнові спори між органами місцевого
самоврядування (це прерогатива арбітражних судів).

Органи місцевого самоврядування мають право оскаржити до суду відмову
органу державної влади (в даному разі Міністерства юстиції або
виконавчого комітету вищестоящої ради) зареєструвати положення (устав)
про місцеве самоврядування.

Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до ст. 144
Конституції України з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам
України зупиняються у встановленому порядку, з одночасним зверненням до
суду.

Гарантіям місцевого самоврядування в Україні присвячено і розділ 6
Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” (статті 71-80). Так, у ст.
71 Закону визначається, що територіальні громади, органи та посадові
особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм
повноваження.

Разом з тим органи виконавчої влади та їх посадові особи не мають права
втручатися в законну діяльність місцевого самоврядування, а також
вирішувати питання, які віднесені законом до повноважень органів та
посадових осіб місцевого самоврядування.

Важливою гарантією місцевого самоврядування в Україні є підзвітність і
підконтрольність місцевих адміністрацій районним і обласним радам у
виконанні програми соціально-економічного і культурного розвитку,
районних, обласних бюджетів, а також у частині повноважень, делегованих
їм відповідними районними, обласними радами, та у виконанні рішень рад з
цих питань (ст. 118 Конституції, ч. 1 ст. 72 Закону).

Гарантією місцевого самоврядування є й право районних та обласних рад
виявляти недовіру голові відповідної місцевої адміністрації (ст. 118
Конституції, частин 2 і 3 ст. 72 Закону).

Нарешті, гарантією місцевого самоврядування в Україні є обов’язковість
актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого
самоврядування.

ІІІ. Підсумки доповіді

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Місцеве самоврядування – основоположних принципів здійснення влади у
державі, яка прагне стати правовою, принципів які безпосередньо втілений
у Конституції України (ст. 7), а отже, став однією з конституційних
основ нашої держави.

Місцеве самоврядування є невід’ємним елементом громадянського
суспільства, яке прагне побудувати Україна. Отже, в міру становлення
такого суспільства буде відбуватися і становлення та розвиток місцевого
самоврядування в Україні.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування — сільські,
селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У свою чергу сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за
ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші
самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції,
фінансів, майна. Серед «інших» органів місцевої самоорганізації
населення Закон України від 21 травня 1997 р. «По місцеве самоврядування
в Україні», крім будинкових, вуличних, квартальних, називає також форми
безпосереднього волевиявлення народу — місцеві референдуми, загальні
збори громадян, громадські слухання. Органи місцевого самоврядування
села, селища, міста для більш активного здійснення своїх прав та
обов’язків можуть також об’єднуватися в асоціації, інші форми
добровільних об’єднань.

До органів місцевого самоврядування, таких, що представляють спільні
інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, Конституція України
та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносять
районні та обласні ради. Питання організації управління районами в
містах належить до компетенції міських рад.

Органами місцевої влади в АРК Закон України від 17 березня 1995 р. «Про
Автономну Республіку Крим» називає сільські, селищні, районні, міські,
районні в містах ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села,
селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого
самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, яку
складають рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші
кошти, земля, природні ресурси тощо.

Вони затверджують програми соціально-економічного та культурного
розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних
адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;
встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують
проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;
утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства,
організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;
вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх
компетенції.

Використана література

Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 р. (зі змінами, внесеними згідно із Законом №2222-IV від
08.12.2004 р.). – К.: Велес, 2007. – 48 с.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997
р.

Закон України “Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР і
місцеве самоврядування” від 7 грудня 1990 р.

Закон України “Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і
регіональне самоврядування” від 26 березня 1992 р.

Закон України “Про формування місцевих органів влади і самоврядування”
від 3 лютого 1994 р.

Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про
формування місцевих органів влади і самоврядування” від 28 червня 1994р.

Закон України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р.

БахрахД. Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.,1997.

Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. Місцеве
самоврядування в Україні (муніципальне право). // Навчальний посібник.-
К.: Атіка, 2002.

Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. – К., 1998.

Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве
самоврядування: навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 304 с.

Основи конституційного права України: Підручник / за ред. В.В.
Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

PAGE

PAGE 11

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020