.

Розвиток навичок усного мовлення на уроці англійської мови (з досвіду роботи) (реферат)

Язык: английский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
22 10025
Скачать документ

Реферат з іноземної мови

Розвиток навичок усного мовлення на уроці англійської мови (з досвіду
роботи)

Між тими, хто спілкується, завжди існують певні взаємини, а в якийсь
момент з’являється деяка потреба як «передумова будь-якої діяльності».
Ця потреба пов’язана з тією чи іншою гранню життєдіяльності, людини як
особистості, яка, отримавши свою визначеність у стосунках, мотивує
спілкування. Кожен з тих, хто спілкується, досягає своїх цілей за
допомогою говоріння, аудіювання, читання, письма, паралінгвістики
(інтонація, паузація тощо), проксеміки (рухи тіла, пози тощо) і якоїсь
спільної діяльності.

При цьому спілкування здійснюється трьома способами:

• інформаційним (обмін думками, ідеями, інтересами, почуттями тощо);

• інтеракційним (взаємодія під час спілкування);

• перцептивным (сприйняття і розуміння людини людиною).

Зміст спілкування зумовлюється змістом мислення, яке, в свою чергу,
«живиться» оточуючою реальністю, оскільки свідомість відображає цю
реальність у процесі діяльності людини.

Як зазначалося, основою навчання є ситуація, під час моделювання якої
відбувається міжособистісний контакт. Контакти людей можуть бути
глибокими або ж вони можуть відбуватися на рівні поверхового
спілкування.

Широта охоплення дійсності, вибір предметів і глибина їх обговорення
будуть у різних випадках різними.

Так само за глибиною обговорення предмета розрізняються і ситуації. В
навчальному процесі початкових рівнів створюють необхідні передумови для
поступового ускладнення мови як засобу спілкування.

Вони забезпечують таку форму спілкування, яка, будучи гранично простою
за своєю суттю, залишається «клітинкою» спілкування, що дає змогу вже на
етапі початкової школи почати спілкування англійською мовою, не роблячи
це справою майбутнього часу.

Отже, етап початкової школи можна вважати своєрідним плацдармом для
розвитку ситуацій вищого рівня. Спілкування молодших школярів — це
«перехідний рівень комунікації», зумовлений психологічними й
інтелектуальними особливостями.

Якщо спробувати дати визначення форми спілкування молодших школярів, то
можна сказати, що це такий різновид соціального контакту, коли
відбувається короткочасна взаємодія тих, хто спілкується, а їхні
мовленнєві вчинки мають незначний ступінь свободи. Отже, соціальний
контакт молодших школярів (СКМШ) можна вважати основою навчання на
початковому етапі, тому що завдяки йому можуть бути реалізовані основні
принципи комунікативне орієнтованого навчання.

Вкрай важливим у початковій школі є питання добору такої інформації, яка
була б основою для подальшого навчання. Це стосується головним чином
функціонального і змістового аспектів мовлення. Отже, через певні
проміжки часу потрібно із загальної «дифузності» говоріння виділяти
зазначені аспекти, роблячи їх об’єктом цілеспрямованого засвоєння.

З огляду на це доцільно виділити п’ять етапів формування усної
мовленнєвої компетенції у 3-му класі:

1. Дифузний репродуктивний етап, на якому учні, отримуючи первинний
досвід іншомовного мовленнєвого спілкування, засвоюють мовні одиниці
нероздільно, «дифузно» і вживають їх репродуктивне, розігруючи,
наприклад, ^сценки із сюжетної історії, запропонованої у підручнику.

2. Структурний етап, потреба в якому виникає через те, що потрібно
«запустити» механізм проведення аналогій, завдяки якому відбувається
структурне оформлення мовленнєвих одиниць. Якщо на дифузному етапі
будь-яка фраза сприймається як одне ціле, то на структурному
розвивається здатність розділяти фрази на елементи, без чого не може
працювати механізм проведення аналогій. З’являються мовленнєві одиниці,
побудовані за моделями, засвоєними «дифузно», і нові мовленнєві зразки
(по декілька для кожної мовленнєвої функції). Ті й інші засвоюються на
основі підстановок у мовленні. Слід зазначити, що 1-й і 2-й етапи — це
перший рік навчання спілкування, тобто 2-й клас.

У 3-му класі здійснюється перехід від мікродіалогів, що характеризуються
розмаїттям структури мовних одиниць, до мікродіалогів, побудованих на
основі певного граматичного явища, з використанням якоїсь однієї форми
(наприклад, теперішній тривалий час, перша особа). На цьому етапі весь
матеріал перекомбіновується, стаючи структурно однорідним у межах кожної
вправи або низки вправ.

3. Функціональний етап, на якому учні починають виділяти мовленнєві
функції й усвідомлювати їх.

Весь матеріал знову перерозподіляється (зрозуміло, додається і новий)
стосовно мовленнєвих функцій. Можливі два види розподілу, зумовлені
двома видами взаємозалежностей між функціональним і структурним
аспектами мови:

а) різні мовленнєві зразки виконують одну й ту саму функцію;

б) один і той самий мовленнєвий зразок виконує різні функції.

Мета на функціональному етапі формування мовленнєвої компетенції —
навчити орієнтуватися в широкому діапазоні мовленнєвих функцій, а отже,
закласти підмурок навчання тактики говоріння.

4. Функціонально-змістовий етап,

на якому проходить конкретизація взаємин тих, хто спілкується, залежно
від їхньої діяльності. Вчитель організовує спілкування учнів у формі
СКМШ, тобто їхнє спілкування завжди проходить за обставин, характерних
для певної сфери діяльності. Головне на цьому етапі — навчити розвивати
стосунки мовленнєвих партнерів і змінювати зміст цих стосунків залежно
від обставин.

5. Продуктивний етап, на якому відбувається інтеграція всіх попередніх
етапів. На цьому етапі учні засвоюють весь матеріал на якісно новому
рівні. Вони мають можливість самостійно здійснювати стратегію і тактику
спілкування в межах СКМШ на основі засвоєного матеріалу, тобто вибирати
мовленнєву функцію, мовленнєвий зразок і комбінувати мовленнєвий
матеріал.

Під час формування навичок спілкування на четвертому та п’ятому етапах
доцільно використовувати рольову гру (РГ), яка навчає учнів спілкуватися
в іншомовному середовищі і вносить свій внесок у виховання їхньої
мовленнєвої поведінки рідною мовою.

Процес становлення людини як особистості проходить три етапи: первинну
соціалізацію, або соціалізацію дитини, проміжну, або соціалізацію
підлітка, і стійку, цілісну соціалізацію дорослої людини. Так само як
дитячі ігри відіграють велику роль у соціалізації дитини, РГ іноземною
мовою є важливою на етапі повторної соціалізації. Під час РГ молодші
школярі виконують по черзі різні соціальні і міжособистісні ролі. Слід
зазначити, що РГ для початкової школи будується на СКМШ як на основі
навчання спілкування. На початковому етапі вона є основним видом
завдань, мета яких — формування навичок і вмінь усного мовлення.

Як відомо, РГ широко застосовується в системі Г. Лозанова. На ній
грунтується метод активізації резервних можливостей учнів. Слід
зазначити, що РГ приносить радість спілкування, яка переходить у радість
навчання.

Однак рольовою грою не слід зловживати. На початку вона, звичайно, може
займати значну частину уроку, але поступово повинна поступатися місцем
іншим видам роботи в говорінні, а також у читанні, аудіюванні і письмі.

Крім розігрування сценок, можна застосовувати інший, відмінний від
запропонованого Г. Лозановим метод, за яким кожному учню у процесі
навчання спілкування надається можливість розкритися як особистості,
виконуючи ті ролі, які йому психологічно і соціально близькі. Про це
йшлося, коли розглядався принцип особистісної індивідуалізації. У цьому
випадку приводяться в дію такі могутні мотивогенні компоненти
особистості, як контекст діяльності й особистий досвід, світогляд та
інтереси, почуття і статус особистості в колективі.

Таким чином, визнаючи всі переваги РГ як форми організації навчальної
діяльності, учитель повинен усвідомити, що учень початкової школи має
виконувати ті соціальні і міжособистісні ролі, які йому близькі: або у
нього є власний досвід їх «виконання», або він неодноразово бачив когось
у цих ролях в житті. Дуже важливо, щоб учень виконував не одну, а різні
ролі. Як зазначає Д. Б. Ельконін, взяття на себе якої-небудь ролі, що
має певний діапазон мовленнєвих функцій, слугує мотивом діяльності.

З кожним новим уроком з’являються нові СКМІІІ і нові ролі.
«Прокручується» вже засвоєний матеріал, і вивчаються нові слова та
фрази. Кожна РГ з часом стає елементом іншої, складнішої гри. Цей
розширений варіант гри е сценарієм, запозиченим з реального життя учня:
вранці проспав, поспіхом склав портфель і побіг до школи; пояснивши
вчителю причину запізнення, сів на своє місце, обмінявся з другом
враженнями про мультфільм, домовився про гру після уроків і так далі.
Така «велика гра» дає змогу поєднувати менші рольові ігри в змістові
комплекси і таким чином зближує навчання з реальністю.

Як уже зазначалося, організація роботи у початковій школі неможлива без
ілюстративної наочності. Малюнки, що використовуються на уроках, — це в
основному зображення дітей та їхнього оточення: друзів, батьків,
учителів, що спілкуються за різних обставин. Але є ще один вид
ефективної в початковій школі наочності — піктограми — символічні
зображення місць і дій, що широко використовуються в громадських місцях:
на вулицях, вокзалах тощо. Як свідчить досвід, вони швидко викликають
мовленнєву реакцію у учнів. За допомогою таких піктограм можна вводити
дітей у різні обставини СКМШ, стимулювати їхні репліки, а також
семантизувати фрази.

У цьому плані не менше значення мають і шумові ефекти, які варто
використовувати в навчанні: плескіт води, шум дощу, скрип гальм, кроки,
шелестіння сторінок, завивання вітру, плач або сміх дитини тощо, їх
використано у фонограмах аудіододатків навчально-методичних комплектів.
Записані на будь-який звуковий носій, вони допомагають у навчанні усного
мовлення під час розігрування сценок, сприяти уявленню місця дії,
учасників, їхні вчинки. Шумові ефекти можуть слугувати також і засобом
семантизації.

Як уже зазначалося, дуже важливо вчити учнів розмовляти не тільки
правильно у мовному плані, а й емоційно, виразно, використовуючи жести і
міміку. І якщо ми досягнемо синхронності лінгвістичного і
паралінгвістичного вираження мовленнєвих функцій, то отримаємо
результаті не тільки виразність-говоріння, а й міцність засвоєння: жест
слугуватиме фоном, на якому запам’ятовується фраза, оскільки вона
міцніше зіставляється із функцією.

У результаті у широкому розумінні гра як основний вид діяльності
молодших школярів на уроках стає прототипом реальних стосунків у
дитячому колективі, створює атмосферу зацікавленості у діалозі з
ровесниками саме іноземною мовою.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020