UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорії суспільного договору (Дж.Локк, Т.Гоббс, Ж.-Ж.Руссо) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось42503
Скачало1534
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ін.

 

Перший начерк політичної концепції Руссо зустрічаємо в дисертації про

вплив наук і мистецтв на звичаї. Головна її ідея: люди за своєю природою

є добрими, але людські установи роблять їх злими; доброчесність — це

природний стан людини, розпуста і злочин породжені відносинами, що є

наслідком цивілізації. Тому первісний природний стан є станом

справедливим, а цивілізація — головне джерело зла, розпусти, нещастя.

 

Першоджерело зла Руссо вбачав у нерівності, яка породжує багатство.

Останнє спричинює розкоші й неробство. Мистецтво народжується розкошами,

науки — неробством. Тобто, за Руссо, просвітництво е похідним чинником,

як і занепад моралі, і Розкіш, занепад моралі, рабство є карою за

зверхність, намагання вийти зі стану щасливого невідання, в якому людина

перебуває завдяки передвічній мудрості.

 

Висновок про нерівність між людьми як головний чинник зла Руссо

повторював неодноразово. Проте він не спромігся розмежувати залежність

просвітництва й занепаду моралі, двох наслідків процесу диференціації

суспільства, від залежності, де просвітництво було б причиною, а занепад

— наслідком.

 

Досліджуючи природний стан суспільства, Руссо зауважив, що пута рабства

виникають виключно із взаємної залежності людей, спільних потреб, що їх

об'єднують; отже, неможливо поневолити людину інакше, ніж створивши їй

такі обставини, коли вона не зможе діяти без інших.

 

Як уже згадувалося, Руссо шукав причини нерівності в розкошах і

неробстві. З часом він почав шукати їх у факті об'єднання людей в

організоване суспільство.

 

Організованість суспільства — основна причина нерівності. Та перша

людина, писав Руссо, котра огородила ділянку землі, промовила: це моє і

знайшла людей, досить недалекоглядних, які їй повірили, і була

засновником громадянського суспільства.

 

Свобода і рівність є "природним станом" людини, тому вони виглядають як

його "природне право". Немає ніяких інших прав, і справедливість полягає

у визнанні тільки цього природного права, у складанні будь-яких інших

історичних прав, записаних у хартіях, пергаментах, звичаях, а також у

допущенні тільки таких обмежень природного права, на які, з огляду на

спільні інтереси, погодилися самі члени громадянського суспільства.

 

Це і є суспільна угода — єдина санкція всіх громадянських установ і

установлень.

 

Люди догромадянського суспільства були рівними за майновим станом,

політичного життя не було. Вони були вільними, не мали узаконеної

приватної власності та жили незалежно один від одного (або зовсім

незалежно й розрізнено, або ж об'єднуючись в орди — "вільні спілки" без

взаємних зобов'язань). Люди були немов "звірі" в "доморальному стані".

Вони мали тільки природні (істинні) потреби.

 

Взагалі людині притаманне бажання вважати своїм те, що знаходиться під

її владою; навіть у первісних людей існувала не закріплена, а тим більше

насильством, приватна власність.

 

На думку Руссо, здатність людини до вдосконалення й нагромадження

змусила багатьох накопичувати запаси засобів до існування, винаходити

знаряддя, які збільшують ефективність праці, переходити до осілості та

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ