UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорії суспільного договору (Дж.Локк, Т.Гоббс, Ж.-Ж.Руссо) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось42614
Скачало1535
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

шують ефективність праці, переходити до осілості та

змушувати працювати на себе інших. Зв'язки між людьми стали тіснішими,

вони змогли перейти до обробки металів і хліборобства.

 

Приватна власність зробилася основою майбутнього громадянського

суспільства і причиною майнової, а згодом і політичної нерівності, що

виникла в ньому. Інститут приватної власності спричинив протилежність

інтересів, антагонізм між людьми.

 

Держава виникла після появи соціальної нерівності. Посилаючись на

потребу встановити мир, багаті запропонували бідним утворити державну

владу, а бідним не було сенсу відмовлятися; вони сподівалися від

управління "спокою й зручностей". Отже, держава виникла завдяки

суспільній угоді, найголовнішою метою якої було забезпечення кожному

спокійного використання власності, що йому належить.

 

Установлені державою закони визнали справедливими вчинені перед тим

привласнення, а організація урядової влади створила передумови для нових

поневолень.

 

Так утвердилася "химерна рівність прав", а насправді — деспотизм і

сваволя, тобто стан політичного відчуження.

 

Нерівність, що виникла в період переходу від природи до суспільства,

було приховано декларацією про рівність усіх перед законом, після чого

фактична нерівність майнового характеру почала швидко поглиблюватись.

 

У державі воля громадян з'єдналася не механічно й арифметичне, а

інтегрально. Це не було "волею всіх", це було "загальною волею", яка

відображала загальні інтереси громадян, котрі їх об'єднують.

 

Ця загальна воля — "завжди стала, незмінна й чиста". Вона є неподільним

і невідчужуваним суверенітетом, і уряд отримує виконавчу владу з рук

свого народу тільки у вигляді доручення, що його він зобов'язаний

виконувати відповідно до народної волі; коли ж він цю волю порушує, то

заслуговує на насильницьке усунення повстанцями.

 

Руссо припускав існування трьох основних форм правління — демократії,

аристократії, монархії. За Руссо, "нормальним" політичним устроєм може

бути лише республіка, але цим терміном він визначав "будь-яку державу,

що управляється законами, хоч би якою була форма правління".

 

У малих державах бажаною та прийнятнішою була б демократія, а точніше —

демократична республіка; у дещо більших, як-от у Франції, "виборна

демократія", тобто здійснення виконавчих функцій невеликою групою осіб,

суворо підзвітних народові; у великих і багатолюдних — монархія, тобто

передача виконавчої влади до рук однієї особи.

 

Згідно з Руссо, свобода можлива у справедливій правовій державі

майбутнього, в конституції якої "природні відносини та закони завжди

збігаються в усіх пунктах". Таким є імператив свободи. Той, хто тільки

знає, в чому полягає добро, ще не любить добра. Розум тільки сприяє

віднайденню моральності. Справжнє джерело моральності в нас самих. Воно

— внутрішнє сприйняття добра і зла, безпосереднє осягнення їх нашою

совістю.

 

Найважливішою перешкодою для людини є сама людина. Нинішнє прагнення до

"об'єктивного" пізнання, освоєння зовнішньої предметності віддаляє

людину саму від себе. Як Декарт відокремив думку від чуттєвості, щоб

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ