UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГосподарство України з IV по XVI cтоліття (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8183
Скачало717
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а інших країн можна було побачити

ювелірні вироби русичів, а в країнах Сходу — мечі та кольчуги.

 

Важливими торговими шляхами були "соляний", "залізний", які поєднували

Київську Русь з кримським узбережжям Чорного моря і Кавказом.

 

Київські князі контролювали всі шляхи басейну Дніпра, який залишався

головною торговою артерією Східної Європи. Київ став великим торговим

центром. Сюди стікалися товари із Скандинавських країн, Візантії, Сходу

і Західної Європи. Він був також своєрідним транзитним місцем, через яке

із сусідніх земель надходили товари.

 

Розвиток торгівлі мав велике значення для Київської держави. Якщо знать

західноєвропейських країн була зацікавлена в розвитку торгівлі, то

київські князі та їхнє оточення докладали чимало зусиль для її

процвітання. Це засвідчують перші договори з Візантією, за якими

створювалися сприятливі умови для українських купців.

 

Чому київські князі прагнули розвивати торгівлю? Розміри данини, яку

вони отримували, перевищували їхні потреби, тому більша частина її мала

реалізовуватися на ринку. Внутрішній ринок був недостатньо розвинений,

щоб поглинути велику кількість меду, воску, хутра та інших товарів, їх

можна було продати на ринках сусідніх країн.

 

Розвиток торгівлі дав змогу сформуватися стану купців. Най-численнішою

групою були дрібні торговці, які розносили вироби київських, галицьких,

чернігівських та інших ремісників. Великі купці — "гості" — вели

закордонну торгівлю. Вони реалізовували значні партії товарів,

об'єднувалися в торгові корпорації — гільдії, мали вплив на політику

держави. Купці й "гості" були під охороною князя.

 

З розвитком торгівлі в Київській державі формувалася грошова система.

Перші монети на території України відносяться до II — III ст. Це були

римські монети, але вони не набули поширення в Україні. У VI — VII ст.

з'явилися сасанідські монети. Давньоруська держава мала свою грошову

систему в формі "кунних" грошей. За гроші слугували хутра куниці або

білки. "Кунна" грошова система була досить складною і об'єднувалася

лічильною одиницею — грішною. В IX — XI ст. одна гривна дорівнювала 20

ногатам або 25 кунам, або 50 резанам, з XII ст. — 50 кунам, або 100

векшам. Однак для значних торгових операцій була потрібна певніша і

твердіша валюта, ніж "кунна". Так з'являються срібні зливки — гривни.

Вони мали різну форму і масу: київська гривна важила 160 — 196 г срібла,

чернігівська — близько 196 г. Золота гривна не мала такого поширення, як

срібна. Наприкінці XIII ст. з'явився срібний злиток — карбованець, що

дорівнював половині срібної гривни.

 

Застосовувались у ті часи й карбовані монети, їх почали виготовляти в

часи князювання Володимира Великого. Це були золотники і срібляники.

Пізніше Святополк Окаянний та Ярослав Мудрий випускали лише срібну

монету довільної маси. Карбували монети місцеві майстри.

 

Поряд з вітчизняними монетами в обігу до середини XI ст. були куфічні

дірхеми, візантійські монети. Західноєвропейські динарії не відігравали

значної ролі в торгівлі Київської держави, хоча вони тут зустрічалися.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ