UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГосподарство України з IV по XVI cтоліття (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8154
Скачало716
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

и тут зустрічалися.

Основна маса монет була арабського походження.

 

У XII — XIII ст. головною грошовою одиницею була срібна гривна. Ця форма

грошей свідчить про високий рівень концентрації багатства в руках

панівної верхівки і виникнення особливих форм виробничих відносин і

обміну.

 

Карбування власних монет тривало і за синів Володимира Великого —

Ярослава і Мстислава. При них вийшли перші вітчизняні золоті та срібні

гроші. На одному боці монети був викарбуваний герб України — тризуб.

Вони випустили в обіг і розмінні монети — ногати та резани. Ходовими

грішми були також гривні — срібні зливки масою 160 — 500 г. Археологи

виявили невелику кількість цих грошей. Основною причиною цього було те,

що на Русі в XI — XII ст. купці збували товар в кредит. За ці послуги

кредитори-купці сплачували суму, яка іноді дорівнювала 50 % боргу. В цих

кредитних операціях безпосередню участь брали князі. Якщо купець ставав

банкрутом, право передусім захищало інтереси князя, потім іноземних

інвесторів і лише потім торговців. Поява у 1113р. "Статуту про рези

(проценти)" є свідченням того, що товарно-грошові відносини в Київській

Русі досягай найвищого ступеня в своєму розвитку.

 

Торгівля зазнала менших втрат від монголо-татарської навали, ніж

ремесло. Уже в XIII ст. розпочалося піднесення торгівлі, зумовлене

зростанням міст і розвитком ремесел. В містах з'явилися крамниці, в яких

продавалися найрізноманітніші товари, у тому числі продукція сільського

господарства.

 

Вигідне географічне положення Галицьке-Волинської держави сприяло

розвитку зовнішньої торгівлі. Українські купці активно торгували з

Польщею, Угорщиною, Візантією, генуезькими і венеціанськими факторіями

Причорномор'я, Литвою, країнами Західної Європи. Центрами торгівлі були

Львів, Перемишль, Володимир, Луцьк, Київ, Галич. Найінтенсивніше

проходила торгівля з Волині і Галичини на Київ. Багато століть

Прикарпаття забезпечувало всю Україну сіллю.

 

Купці вивозили за кордон шкури, хутро, мед, віск, сіль, хліб, ремісничі

вироби. З країн Західної Європи та Півдня вони везли дорогі тканини,

золото, срібло, породистих коней, рибу, вино, прянощі. Князі, тобто

держава, від торгівлі мали значні прибутки, з кожного купця стягувалося

мито. Одна з таких митниць згадується літописцем 1287 р. в Городлі.

Збирали його спеціальні службовці з окремих караванів, коней, від маси,

кількості товарів. Умови міждержавної торгівлі вирішували керівники

держави спеціальними угодами. Андрій Юрійович знизив мито до одного

гроша від коня, у 1320 р. він скасував повністю мита для торунських

купців. Митниці були також в Холмі, Володимирі, Крешові, Любачеві,

Городку і Львові. Внутрішня торгівля внаслідок панування натурального

господарства розвивалася слабко.

 

Широкомасштабна торгівля потребувала нормального функціонування грошової

системи. Грошова одиниця Галицько-Волинського князівства була адекватною

періоду Київської держави. У літописах зустрічаються назва гривна-кун і

відомості, що грошові знаки виготовлялися на Волині. Описуючи багатства

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ