UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГосподарство України з IV по XVI cтоліття (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8166
Скачало716
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ва

Володимира Васильковича, літописець зазначає: князь "тарелі великі

срібні і кубки золоті та срібні сам перед своїми очима побив і вилив у

гривні, і намиста великі баби і матері своєї вилив і розіслав милостиню

по всій землі". В Галицько-Волинській державі в обігу були й інші

грошові знаки. В грамоті Андрія Юрійовича називалися такі одиниці:

монета, гроші і денарій — розмінні частини гривни. У XIV ст. гривна

дорівнювала 48 грошам або 240 денаріям. Ці дрібні монети карбувалися у

сусідніх державах — Чехії, Польщі і Угорщині. Як свідчать княжі грамоти,

вони були у вільному обігу в Галицько-Волинській державі. Можливо, що

глаицько-волинські князі чи королі карбували такі самі монети, як

західноєвропейські, але досі їх не знайдено у скарбах.

 

Отже, навіть у складних умовах залежності від Золотої Орди

Галицько-Волинська держава зуміла налагодити торгівлю.

 

У другій половиш XIV — XV ст. розширилася внутрішня торгівля, основними

формами якої були торжки, ярмарки.

 

Торжки обслуговували місцеві ринки. Вони відбувалися один-два рази на

тиждень, перетворюючись на елементи постійної торгівлі. Шляхта і купці,

козаки і селяни звозили хліб, крупи, рибу, віск, мед, прядиво, худобу,

шкури, сіно, вироби сільських промислів і хатнього ремесла. Основними

споживачами цих товарів були міщани. Однак і купці скуповували великі

партії хліба, худоби тощо, щоб перепродати в інших містах з більшою

вигодою. Крім того, купці, багаті міщани і цехові ремісники на ринкових

площах влаштовували постійні крамниці, де продавали вироби ремісників —

взуття, одяг, прянощі, прикраси тощо. Великим попитом користувалася

зброя.

 

Важливим предметом торгівлі була сіль. Вона поставлялася з Галичини і

Північного Причорномор'я в усі землі України і за кордон. З'явилась

окрема категорія торговців сіллю, їх називали солениками, а пізніше —

чумаками і коломийцями. Багатші з них в окремих містах монополізували

торгівлю сіллю.

 

У XV ст. набули поширення ярмарки, що було першою ознакою склададння

внутрішнього ринку. Ярмарки організовувались один-два рази на рік і

тривали кілька днів, а то й тижнів. На них з’їжджалися купці з різних

земель. Значно розширюється оптова торгівля. Укладаються контракти на

поставку товарів у великих розмірах.

 

Міста для проведення ярмарків визначались великокнязівськими і

королівськими грамотами (постановами). Постійні ярмарки були у Львові,

Києві, Перемишлі, Галичі, Луцьку, Ярославлі. Купці приганяли сюди зі

сходу України великі стада худоби, привозили хутро, мед, віск, шкури,

рибу, ремісничі вироби. Активними учасниками ярмарків були міщани і

селяни, які купували сукно, полотно, вироби ужиткового призначення,

зброю тощо.

 

Торгівля так само, як і ремесло, регламентувалася численними правилами,

які захищали інтереси невеликих торговців. Торгувати дозволялося лише

місцевим купцям у відведеному місці, у визначені дні та години. Міська

адміністрація була зацікавлена в збереженні таких порядків, тому що це

полегшувало збирання торгових мит. У великих містах було два і більше

торгових майданів, де розміщувались склади товарів для вивезення за

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ