UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГосподарство України з IV по XVI cтоліття (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8177
Скачало716
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

статі

землі смердів відходили до князівських володінь, їм заборонялося брати

участь у торгівлі. Між феодалами існували угоди про видання

втікачів-смердів.

 

Одним з способів перетворення вільного населення на феодально залежне

було його закабалення. У Київській Русі існувала категорія напіввільних

людей — закупів і рядовичів, поява яких була пов'язана насамперед з

розвитком приватне-феодального землеволодіння.

 

Рядовичами називали селян, які уклали ряд (угоду) з феодалом, визнаючи

свою залежність від нього. Люди, які потрапили у боргову залежність на

умовах позики грошей чи хліба, наймання, при відпусканні холопа на волю,

називалися закупами. Закупами могли бути збанкрутілі купці, ремісники,

селяни. Вони відробляли боргове зобов'язання в господарстві

землевласника, а якщо працювали в сільськогосподарському виробництві,

мали наділи землі та вели власне господарство. Характер залежності

закупів визначався підляганням їх феодальній юрисдикції, обмеженням

права переходу. За втечу або крадіжку закуп перетворювався на холопа.

Однак суспільне становище закупа забезпечувало йому право виступати

свідком у суді, звертатися з скаргою на власника.

 

Відома і така категорія селян, як ізгої. Ними вважали людей, які з

різних причин вийшли з тієї групи, до якої належали, але не ввійшли До

іншої (звільнені з рабства, збанкрутілі купці, князі без землі, селяни,

які втратили землю, неосвічені сини священиків).

 

Найдавнішою формою залежності селян була данина — примус, Що сплачувався

грішми, продуктами сільського господарства та промислів. Вона

стягувалася на користь князя та держави з селян підлеглих територій. До

державних доходів входили також торгове і судове мита. Селяни були

зобов'язані утримувати представників Княжої адміністрації, залучалися до

ополчення, надавали підводи, будували і ремонтували фортеці, мости,

дороги.

 

З формуванням феодальної земельної власності та залежних селян,

Утворенням держави данина набувала характеру централізованої феодальної

ренти. Дарування князем окремим феодалам права стягувати данину для

прожиття було етапом на шляху формування рентних відносин у приватних

володіннях. Точних даних про переважання певної форми ренти у Київській

державі немає. Панівною була натуральна форма ренти. За "Руською

Правдою", існувало феодальне господарство з примітивною відробітковою

рентою. Грошовий чинш згадується у писемних документах з X ст.

 

Важлива роль в становленні феодальних відносин належала державі. У

"Руській Правді", "Правді Ярославичів", Уставі Володимира Мономаха

забезпечувалися права феодалів на землю, закріплювалася соціальна

структура суспільства, визначалися права різних категорій залежних

селян.

 

Отже, у Київській Русі поступово утверджувалися феодальні відносини.

Однак економічне життя давньоруського суспільства засновувалося на

власності вільних селян — членів громади. Не було масового обезземелення

селян як передумови великого землеволодіння. Цьому сприяла наявність

значної кількості незаселеної, господарськи неосвоєної землі, що

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ