UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГосподарство України з IV по XVI cтоліття (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8150
Скачало715
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нка, посів,

боронування, жнива, молотьба. При трипільній системі землеробства

збільшувалася площа ріллі, зростала врожайність, певною мірою

зберігалася структура ґрунту.

 

У Київській Русі основним знаряддям обробітку ґрунту було широколопатеве

рало. Перша згадка про плуг міститься в літописі від 981 р., але

поширився він в Україні у XII — XIII ст. За своїми розмірами український

плуг був здебільшого невеликим. Він значно поліпшував якість обробітку

гранту, завдяки чому в нього проникало більше вологи, повітря, тепла, а

це в свою чергу підвищувало родючість. З часом плуг удосконалили,

чіпляючи колісний передок, що надавало йому потрібної стійкості,

вирівнювало борозни. Плуг коштував дорого і потребував значної тяглової

сили та двох людей — орача і погонича. Застосовували плуг здебільшого в

феодальній вотчині. У селянському господарстві поширенішим було рало.

Далі воно перетворилося на знаряддя розпушування вже зораного ґрунту. На

Поліссі орали сохою, робочою частиною якої є дворога розсоха, на яку

набивали два сошники. Українська соха ("литовка", поліська) мала свої

особливості: дві полиці у формі клина, що закріплювалися нерухомо. Соха

не перевертала, а підрізувала шар ґрунту знизу, розпушувала його. Для

після орного обробітку ґрунту використовували вузьколопатне рало та

борони. В Київській Русі знали кілька видів борон — суковатку, плетушку

і тесану.

 

Урожай збирали залізними серпами. Обмолочували ціпами на току.

Обмолочене зерно провіювали і зберігали в спеціально обладнаних

ямах-льохах. Воно могло зберігатися у таких сховищах кілька років. Це

полегшувало становище у неврожайні роки. Зерно мололи на ротаційних

ручних кам'яних жорнах. У XII ст. з'явились водяні млини. З інших

сільськогосподарських знарядь праці використовували коси для сінокосів

та збирання бобових, лопати, граблі, вила, сокири, ціпи тощо.

 

В Україні-Руси культивували жито, пшеницю, овес, просо, гречку. Жито

вирощували в північних районах, а пшеницю — у південних. Зерно

використовували в харчуванні, ним сплачували данини і годували худобу.

Ячмінь вирощували для пивоваріння. Пшоно було одним з основних продуктів

харчування населення. Овес йшов переважно на корм коням. З бобових

культур вирощували: горох, квасолю, сочевицю, боби. Рівень

продуктивності був досить високим. Так, середня врожайність зернових

досягала сам-6,2, тобто одна десятина (1,09 га) давала 8 ц зерна.

 

Важливе місце у селянському господарстві посідало вирощування технічних

культур. У селянському господарстві посіви льону і коноплі були

обов'язковими, тому що слугували сировиною для виготовлення тканин на

вертикальних, а пізніше і на горизонтальних верстатах. З коноплі та

льону виготовляли також олію.

 

Поряд з зерновими і технічними вирощували городні культури.

 

Найпоширенішими були капуста, ріпа, цибуля, часник, мак, гарбузи, Дині.

 

З найдавніших часів в Україні було поширене садівництво. Сади

насаджували монастирські та феодальні господарства, а також заможні

селяни. Є згадки про сади Києво-Печерського монастиря.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ