UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГосподарство провідних країн між першою і другою світовими війнами (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4944
Скачало558
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

тачати сировину у Німеччину, План

встановлював розміри платежів Німеччини на перші п'ять років по 1-1,75

млрд. марок у рік, а потім — по 2,5 млрд. марок у рік. Для забезпечення

платежів передбачалося встановити контроль союзників над німецьким

держбюджетом, грошовим обігом і кредитом, залізницями. Контроль

здійснювався спеціальним комітетом експертів, яку очолював генеральний

агент по репараціях. Цей пост займав представник США, спочатку О.Юнг, а

згодом П.Гілберт.

 

У зв'язку з прийняттям плану Дауеса, між Францією і Бельгією з одного

боку, і Німеччиною — з другого, було підписано угоду про припинення

окупації Рурського басейну і виведення звідти французьких і бельгійських

військ.

 

План Дауеса діяв до 1929 року. Він відрегулював репараційні платежі,

сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. До вересня 1930 р. сума

іноземних (головним чином американських) капіталовкладень в Німеччині

склала 26-27 млрд. марок, а загальна сума німецьких репараційних

платежів за той же період — дещо більше 10 млрд. марок. Ці капітали

сприяли відновленню промислового виробництва, яке вже у 1927 р. досягло

передвоєнного рівня. Частка Німеччини у світовому експорті збільшилася з

5,73% у 1924 р. до 9,79% у 1929 р.

 

Внаслідок виконання плану Дауеса США отримали великі прибутки у вигляді

процентів від позик і дивідендів від прямих інвестицій у промисловість.

 

План Юнга та його наслідки.

 

Проблеми сплати репарацій Німеччиною і боргів союзниками США дуже

загострилися. Термін дії «плану Дауеса» закінчувався в 1929 р., але він

не визначав ані остаточної суми репарацій, ані періоду їхньої сплати.

Союзники-переможці ще в 1929 р. створили «комітет експертів» на чолі з

американським банкіром Юнгом, який виробив новий репараційний план.

«План Юнга» після гострих суперечок був затверджений на Гаазькій

конференції 12 держав і почав діяти з січня 1930 р.

 

«План Юнга» встановлював загальну суму репарацій Німеччини (в 1921 р.

визначалося 132 млрд марок, тепер — 113,9 млрд марок). Остаточний термін

їхньої сплати встановлено до 1988 р. Розмір щорічних репарацій

зменшувався на 20 % — до 2 млрд марок. Змінено порядок збирання

репарацій — тільки за рахунок непрямих податків і залізничних прибутків

(без облігацій з концернів). Були ліквідовані всі види контролю над

Німеччиною, засновано Базельський банк міжнародних розрахунків (замість

репараційної комісії).

 

«План Юнга» становив продовження «плану Дауеса» й передбачав певну

систему сплати боргів: Німеччина торгує з Радянським Союзом, сплачує

репарації європейським союзникам, а ті, у свою чергу, сплачують борги

Сполученим Штатам.

 

Так було задумано, проте без урахування економічних та політичних

обставин. Німеччина намагалася взагалі перекреслити Версальський

договір. Франція вимагала, щоб репарації для неї перевищували її борги

Америці. Англія, у свою чергу, збиралася анулювати свої борги. Світова

економічна криза ще більше загострила міжімперіалістичні суперечності.

 

На прохання президента Німеччини П. Гінденбурга президент США Г. Гувер

20 червня 1931 р. запропонував усім державам оголосити загальний

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ