UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські землі в складі Румунії (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6269
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Українські землі в складі Румунії

 

§1. Політика Румунії щодо Північної Буковини у роки Першої світової

війни

 

Найавторитетнішим офіційним ідеологом у питанні «східної політики»

королівської Румунії вважався професор І.Ністор, у працях якого

обґрунтовувалась концепція «історичного права» Румунії на Покуття,

Бессарабію і всю Буковину, вперше у румунській історіографії були

сформульовані претензії на так звану Трансністрію (землі між Дністром і

Південним Бугом) 1.

 

Коли 1 серпня 1914 р. в Європі почалася світова війна, стало ясно, що

Румунія не залишиться осторонь. У той час надзвичайно загострилися її

стосунки з Австро-Угорщиною через суперництво за Трансільванію. Апетити

Бухареста не обмежувалися територіями, більшість населення яких складали

румуни, а розповсюджувались на угорські, сербські та українські землі.

 

На початку вересня 1916 р. після двох років політичних і дипломатичних

маневрів та поступового дистанціювання від колишніх союзників —

центральних держав — у Бухаресті була підписана угода про приєднання

Румунії до Антанти.

 

Румунія вступила в Першу світову війну з метою приєднання нових

територій і створення «Великої Румунії». Чи не найголовнішим об`єктом

зазіхань були етнічні українські землі. Засоби масової інформації

Румунії того часу чимало зусиль доклали для формування відповідної

громадської думки і привертання на свій бік тієї частини політичних

діячів і інтеліґенції Буковини, яка в роки Першої світової війни

орієнтувалась на Габсбурзьку імперію. Ще у листопаді 1914 р. румунські

політичні діячі Буковини вимагали від короля Румунії не вступати у війну

проти Австро-Угорщини, бо для румунського народу Росія являє «найбільшу

небезпеку», «від якої може захистити тільки сильна Австрія» 2. Вони були

вірні Австро-Угорській імперії навіть тоді, коли вона вже розповзалася

під тиском визвольних рухів уярмлених нею народів. Так,

К.Ісопеску-Ґрекул, оголошуючи 22 липня 1918 р. заяву «румунського

парламентського клубу» буковинських депутатів з проханням до віденського

уряду захистити «життєві інтереси румунів Австрії», чітко підкреслював,

що відмова у захисті могла б привести до катастрофи, бо «пан Вільсон і

Антанта приєднали б нас, всупереч нашій волі, до румунського

королівства» 3.

 

Отже, на той час серед румунських політичних діячів Буковини не

припускалася й гадка про об’єднання краю з королівською Румунією, а

навпаки — висловлювалися побоювання перед можливістю такої небажаної

перспективи.

 

У другій половині жовтня 1918 р. у виступах в австрійському парламенті

депутата від Буковини Г.Григоровича підкреслювалося, що «у буковинських

румунів немає абсолютно ніякого сумніву в тому, що українська частина

(Буковини. — Авт.) повинна належати Україні, а румунська — Румунії» 4.

На той час ніхто з політичних діячів румунської громади Буковини не

висував претензій на північну частину краю, заселену переважно

українцями.

 

Але у кінці жовтня 1918 р. різко активізувалися прихильники гасла

«Великої Румунії». Так, сучавська газета «Вяца ноуе» 27 жовтня 1918 р.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ