UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська держава гетьмана Павла Скоропадського (курсова робота)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8688
Скачало946
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Курсова робота

 

на тему:

 

Українська держава гетьмана Павла Скоропадського

 

 

 

П Л А Н

 

Вступ німецьких і австро-угорських військ в Україну.

 

Відступ радянськи військ з України.

 

Розпуск центральної Ради.

 

Утворення гетьманського уряду.

 

Внутрішня політика гетьмана Павла Скоропадського.

 

2.1. Політичні партії і гетьманський режим.

 

2.2. Збройні сили Української Держави.

 

2.3. Аграрна політика уряду.

 

2.4. Становище робітничого класу.

 

2.5. Народна боротьба з окупантами.

 

2.6. Національно-культурна політика.

 

Зовнішньополітичний курс Української Держави.

 

3.1. Переговори про мир з радянською Росією.

 

3.2. Бесарабське питання.

 

3.3. Кримське питання.

 

3.4. Холмщина і Підляшшя.

 

Падіння гетьманського режиму.

 

Ставлення білогвардійців до української державності.

 

Утворення Українського національного союзу.

 

Відречення гетьмана від гасла самостійної України.

 

Утворення Директорії.

 

 

 

1. Вступ німецьких і австро-угорських військ в Україну.

 

Відступ радянських військ з України.

 

18 лютого 1918 р. війська Четверного союзу перейшли в наступ по всьому

фронту від Балтійського моря до Карпат. Чисельність їх сил досягала 450

тис. чоловік.

 

У ніч на 24 лютого ВЦВК і Раднарком прийняли продиктовані умови, і

тільки тоді німецькі війська зупинилися. В Україні, однак, німецькі та

австро-угорські війська продовжували просуватися далі.

 

За підписаним 3 березня мирним договором Росія втрачала велику

територію. Фінляндія і Україна визнавалися самостійними державами.

Раднарком зобов'язувався визнати Брестську угоду Центральної Ради з

країнами Четверного союзу і розпочати мирні переговори з УНР.

 

У цій ситуації члени Народного секретаріату розгубилися. Дальший опір

був явно безперспективним. На київському напрямку налічувалося не більше

3 тис. чоловік, які можна було протиставити регулярній армії кайзера.

Проте Раднарком вимагав організувати опір і пообіцяв таємну підтримку.

 

ЦВК рад України закликав трудящих до збройної відсічі ворогу. При радах

утворилися мобілізаційні відділи. Київська, Подільська і Волинська

губернії були переведені на воєнний стан, а Київ оголошено в стані

облоги.

 

На підступах до Києва у безнадійних з воєнної точки зору умовах

більшовикам вдалося уповільнити наступ. У районі Бердичева і Житомира

загони військовослужбовців старої армії разом з червоногвардійцями

зупинили противника на тиждень. Однак 1 березня радянські війська були

змушені залишити столицю України. У місто, окуповане німцями, прибув

уряд Центральної Ради.

 

В. Ленін у телеграмі надзвичайному комісару Півдня Росії Г. Орджонікідзе

наказав негайно евакуювати хліб і метал на схід, організувати підривні

групи на залізницях, створити єдиний фронт оборони від Криму до

Великороси. Першочерговою була евакуація матеріальних цінностей. Опір

фактично організовувався заради цього, бо відстояти радянську владу в

Україні після вимушеного визнання УНР Раднарком не міг. Щоб виграти час

для евакуації, урядові радянської України було надано істотну допомогу.

Ленін запропонував головнокомандуючому радянськими військами Півдня

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ