UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна у складі Речі Посполитої (наприкінці XIV – в середині XVI ст.) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7389
Скачало1007
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Україна у складі Речі Посполитої (наприкінці XIV – в середині XVI ст.)

 

 

 

 

П Л А Н

 

Захоплення Польщею Галичини.

 

Люблінська унія.

 

Становище церкви. Берестейська унія.

 

1. Захоплення Польщею Галичини.

 

Боярська змова, через яку загинув у квітні 1340 р. галицько-волинський

князь Юрій II Болеслав, стала своєрідним сигналом до нового вторгнення

Польщі в українські землі. Експансія здійснювалася під прикриттям гасла

захисту католиків Галичини. Захопивши Львів та пограбувавши княжий палац

на Високому Замку, польський король Казимир III готував розширенню

агресії з метою оволодіння землями краю. У відповідь на такі зухвалі дії

поляків місцеве населення підняло повстання, на чолі якого став боярин

Дмитро Дедько. Повстанці не тільки визволили власні .землі, а й,

запросивши на допомогу татар, спустошили територію Польщі аж до Вісли.

Протистояння закінчилося компромісом: Казимир ІІІ був змушений визнати

Дедька правителем Галичини, а той — формальне верховенство польського

короля. На деякий час на теренах колишнього Галицько-Волинського

князівства виникли два державних утворення: Волинське князівство, на

чолі якого стояв князь литовського поводження Любарт (Дмитро)

Гедемінович і олігархічна боярська автономна республіка у Галичині,

лідером якої був управитель і староста Руської землі Дмитро Дедько.

 

Смерть 1344 р. Дмитра Дедька стала приводом для активізації боротьби

Польщі, Угорщини та Литви за спадщину Галицько-Волинського князівства.

Уклавши мир з хрестоносцями, домігшись нейтралітету Золотої Орди,

Казимир III розпочав 1349 р. другу широкомасштабну експансію в

українські землі. З Ідеологічним підґрунтям вторгнення стало поширення

католицизму на Схід, саме тому король проголосив себе «щитом

християнства», а завойовницький напад називав хрестовим походом проти

язичників-литовців та схизматиків-православних.

 

У 1366 р. після тривалого збройного протистояння, під час якого Польщу

підтримувала Угорщина, а Литву — місцеве українське населення, польська

держава підпорядкувала собі Галичину і частину Волині. Внаслідок

експансії до коронних польських земель було доточено майже 52 тис. км2

із населенням 200 тис. осіб, що збільшило територію Польщі майже в 1,5

paза.

 

Польське проникнення в українські землі кардинально відрізнялося від

литовського: польський уряд з самого початку утвердження в цьому регіоні

намагався зробити його своєю провінцією, нав'язати польське право та

адміністративну систему, витіснити православ'я шляхом утвердження

католицизму, що викликало опір та протидію місцевого населення.

 

Черговий історичний поворот у долі Галичини стався 1370 p., коли після

смерті Казимира внаслідок династичної угоди цей край перейшов під владу

Угорщини. Однак після укладення Кревської унії (1385) Польща знову

набирає силу і 1387 р. остаточно приєднує Галичину до своїх володінь.

Розпочинаються ополячення та окатоличення. На галицьких землях

утворюється Руське воєводство, яке згодом перетворилося на провінцію

Польського королівства. Латина стає офіційною мовою, всі привілеї та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ