UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравобережжя і Галичина у ХVIII ст. Гайдамаччина. Коліївщина. Опришківщина (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5965
Скачало752
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Правобережжя і Галичина у ХVIII ст. Гайдамаччина. Коліївщина.

Опришківщина

 

План

 

Правобережжя і Галичина у ХVIII ст.

 

2. Гайдамаччина

 

3. Коліївщина

 

4. Опришківщина ПРАВОБЕРЕЖЖЯ І ГАЛИЧИНА У XVIII ст.

 

Правобережжя України, про яке завжди пам'ятали кращі представники

українського народу і його вожді, після зриву Мазепи виявилося

ізольованим від Гетьманщини. До цього спрямовувалася і політика Росії та

Польщі. Польські магнати на "кресах", які переважно походили з давніх

українських родів — Вишневецькі, Потоцькі, Любомирські, Чарторийські,

Яблоновські, Браницькі — розширювали свої володіння і намагалися

захопити у свої руки управління всім життям країни. Саме вони були

провідниками політики полонізації й латинізації місцевого населення.

Протистояти їм не було кому. Українська знать і шляхта були переважно

полонізовані, міщанство й православне духовенство ще в середині XVII ст.

зосередили свої зусилля на піднесенні київського культурного центру або

пішли з Хмельницьким, Дорошенком, потім допомагали Палієві. Втім,

православна церква і її ієрархи від часів Могили зосередилися на суто

церковних справах, не виявляючи хисту до керівництва всім національним

рухом. Цей застій дав змогу краще організованому греко-католицькому

духовенству протягом другої половини XVII ст. утвердитися на Холмщині,

Волині, Поліссі.

 

1700 р. видатний релігійний діяч Галичини Й. Шумлянський, який

підтримував стосунки з королем Я. Собеським, гетьманами П. Дорошенком та

І. Мазепою, перевів на унію Львівську єпархію. Уніатська церква,

проводячи періодичні візитації парафій, дбала як про матеріальне, так і

про культурне піднесення церкви, засновувала школи, провела

реорганізацію монастирів. 1720 р. собор у Замості здійснив внутрішню

реорганізацію всієї церковної структури. Василіанський орден надзвичайно

активно займався справами освіти й книговидання. Завдяки цьому

греко-католицька церква на західноукраїнських землях стала єдиним

можливим осередком українського життя. Та все ж розрив між вищими,

культурними верствами українського суспільства й низами все зростав.

Польська мова у XVIII ст. стала урядовою навіть на Київщині й Волині, її

широко використовувало духовенство, нею писали книги й викладали школах.

 

Відчуженість широких мас від освічених верхів з особливою гостротою

виявилася під час Гайдамаччини — соціального руху на Правобережжі у

XVIII ст. Народні маси, у свідомості яких ще жили традиції козацької

волі, не бажали підставляти шию під ярмо нової панщини, а до "панів"

залічували не тільки польських магнатів та орендарів і факторів-євреїв,

а й уніатське духовенство. Гайдамацький рух об'єднав у своїх рядах

незаможних селян-втікачів, найманих робітників з ґуралень, млинів,

фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство, але підтримували

його найширші верстви українського населення. Переважно гайдамаки діяли

невеликими загонами, застосовуючи тактику партизанської боротьби,

стрімкі рейди й несподівані напади на панські садиби. Поширенню

гайдамацького руху сприяла близькість запорізьких степів, куди не сягала

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ