UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПовстання проти гетьманського режиму, встановлення влади Директорії. Політика Директорії, боротьба більшовиків проти неї (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5603
Скачало442
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Повстання проти гетьманського режиму, встановлення влади Директорії.

Політика Директорії, боротьба більшовиків проти неї

 

План

 

1. Повстання проти гетьманського режиму. Встановлення влади Директорії в

Україні.

 

2. Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Проголошення Акту злуки УНР

і ЗУНР.

 

3. Боротьба більшовиків проти Директорії. Друга спроба радянської Росії

у кінці 1918 – на початку 1919р. поширити свою владу в Україну.

 

1. Повстання проти гетьманського режиму. Встановлення влади Директорії

в Україні.

 

Боротьба з гетьманським урядом набирала дедалі загрозливіших форм. У

різних кутах України організовано повстанські загони. Місцями повстанці

мали значний успіх. На чолі одного з найбільших загонів став командувач

Київської військової округи за Центральної Ради капітан Шинкар. Він діяв

на Звенигородщині. Були значні загони на Чернігівщині, на Поділлі"

 

Найбільшим було повстання анархіста Н. Махна, учителя з Гуляй-Поля, на

Катеринославщині. Влітку 1918 року він створив великий загін з

повстанців-селян та різних злочинних елементів, яких закликав повалити

гетьмана Скоропадського і не допускати «ніякої іншої влади»; разом з тим

він оголошував боротьбу проти австрійців, німців і поміщиків.""

 

Селянські повстання спричиняли безладдя, послаблювали місцеву

адміністрацію, викликали загальне недовір'я до гетьманського уряду, в

якому широкі маси бачили тільки російського генерала, поміщика.

 

«На Катеринославщині гетьманський режим почав розкладатися й падати ще

до оголошення повстання Директорією. Вже на початку листопада

катеринославські большевики почали робити повстання для захоплення влади

в свої руки... Побачивши це, гетьманський VIII корпус, що складався

переважно з офіцерських кадрів, став ухилятися від активних виступів.

Катеринославські українці вирішили взятися негайно за організацію свого

власного війська»."'

 

У Полтаві до гетьманської влади ставилися вороже, — констатував В.

Андрісвський, колишній комісар освіти Полтавщини.""

 

В таких умовах Український Національний Союз почав загальне повстання.

 

Для керівництва повстанським рухом обрано Директорію з 5-ох осіб В.

Винниченка, С. Петлюри, Ф. Швеця, О. Андріевського та А. Макаренка.

Осередок Директорії був у Білій Церкві. Вночі проти ІЗ листопада до

Білої Церкви прибув С. Петлюра, 14 листопада — Ф. Швець, О. Андрієвський

та В. Винниченко. Дирекція звернулася до населення з відозвою, в якій

повідомляла про перебрання влади й оголошувала, що гетьманська влада має

бути «дощенту» знищена, а Гетьман є «поза законом»."" Основу повстанцям

дали Січові Стрільці. 16-го листопада Директорія договорилася з

німецькою Військовою Радою в Білій Церкві про невтралітет, і 17

листопада почала повстання, зайняла Білу Церкву та Фастів. Повстанці

рушили на Київ.

 

Гетьманські війська були дуже невеликі й розкидані по всій Україні.

Єдиною реальною силою була Сердюцька дивізія, що стояла в Києві. Крім

неї були добровільні дружини, переважно під командою російських старшин,

18-го листопада призначено на пост командувача всіх збройних сил

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ