UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКарпатська Україна (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9700
Скачало833
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Карпатська Україна

 

ПЛАН

 

1. Українське питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової

війни.

 

2. Проголошення автономії Карпатської України.

 

3. Закон про незалежність Карпатської України (15 березня 1939 р.)

 

 

Наприкінці 30-х років Версальсько-Вашингтонська система, не витримуючи

натиску міцніючої Німеччини та її сателітів, починає тріщати по всіх

швах. За цих умов українське питання поступово висувається на одне з

чільних місць у міжнародній політиці. Напередодні Другої світової війни

роз’єднаність українських земель, їхнє перебування у складі чотирьох

держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим

дестабілізуючим фактором політичного життя Європи. Це робило українське

питання клубком серйозних суперечностей, а "українську карту" —

серйозним козирем у великій дипломатичній грі.

 

Українське питання у вузькому розумінні — це питання про місце і роль

українського фактора у внутрішньому житті держав, до складу яких входили

українські землі, у широкому — це питання про умови і механізм

возз’єднання українських земель та про створення власної української

державності.

 

Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн,

зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група — СРСР,

Польща, Румунія, Чехрсловаччина — країни, до складу яких входили

українські землі. Їхня основна мета — втримати вже підвладні землі і

приєднати нові. Друга група — Англія, Франція і частково США (тобто

країни — творці ВерсальськоВашингтонської системи), які своїм втручанням

у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним

нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси. Третя група —

Німеччина, яка, борючись за "життєвий простір", активно претендувала на

українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами

Тріанонського мирного договору 1920 p., активно домагалася повернення

Закарпатської України. Драматизм ситуації полягав у тому, що

багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити

українського питання. У цей час все залежало від балансу інтересів

різних, насамперед великих держав і від співвідношення сил, які могли ці

інтереси захистити.

 

Ініціатором рішучих дій у вирішенні українського питання напередодні

Другої світової війни стала Німеччина. Через декілька місяців після

приходу фашистів до влади — у березні—травні 1933 р. — Розенберг

здійснює напівофіційні візити до Локарно і Лондона, де під час таємних

нарад з італійськими та англійськими політичними діячами обґрунтовує

"план поділу Росії шляхом відриву від Рад України". Уже в червні 1933 р.

на міжнародній економічній і фінансовій конференції у Лондоні відкрито

висувається вимога про передачу гітлерівцям України "для раціональнішого

використання цієї родючої території". Ця вимога міститься у меморандумі,

проголошеному главою німецької делегації Гугенбергом. І хоча у відповідь

на радянську ноту з цього приводу німецька сторона заявила, що зазначені

у меморандумі твердження належать особисто Гугенбергу і не погоджені з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ