UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавний лад Великого князівства Литовського (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14356
Скачало1039
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Державний лад Великого князівства Литовського

 

ПЛАН

 

1. Державний лад Великого князівства Литовського

 

1.1. Князівська влада

 

1.2. Литовсько-руський сейм

 

1.3. Центральна адміністрація Литовсько-Руської держави

 

1.4. Адміністративно-територіальний поділ

 

1.5. Судочинство та судова система

 

Список використаної літератури

 

1. Державний лад Великого князівства Литовського

 

1.1. Князівська влада

 

Більшість істориків схильні вважати, що Литовсько-Руська держава за

своїм устроєм наближалась до типу федерації (М. Грушевський, М.

Довнар-Запольський, Д. Дорошенко). Хоча деякі дослідники (наприклад М.

Чубатий) вбачають у ній "державу держав" — таку форму державного

сполучення, за якої залежні країни мають широку автономію у внутрішніх

справах, але повинні надавати у розпорядження протектора військо і

сплачувати данину.

 

Слід зазначити, що обидві форми державного устрою мали місце, але кожна

— на певному історичному етапі. Так, до того часу, поки Вітовт у першій

половині XV ст. не усунув удільних князів і не посадив своїх намісників,

Литовсько-Руське князівство мало вигляд "держави держав". При

наступниках ця держава вже була об'єднана однією центральною

великокняжою владою, хоч кожна з її областей — колишніх удільних

князівств — зберігала досить широку внутрішню автономію. В цьому

розумінні вона була більше подібна до федерації.

 

Такі форми державного устрою історично обумовлювалися тим, що окупація

руських земель Литвою у XIV ст. мала характер не загарбання, не

чужоземної навали (на кшталт походів німецьких рицарів-хрестоносців чи

монголо-татарських завойовників), а прилучення, зібрання територій іншої

держави, що внаслідок дії багатьох чинників залишились без "господаря".

Литовські князі вважали себе спадкоємцями колишньої влади великих

київських правителів. Тому українське і білоруське населення вважало їх

своїми законними володарями, а Велике князівство Литовське — власною

державою. Треба зважати ще й на те, що "безгосподарні" землі впродовж

десятиліть ставали легкою здобиччю кочівників, на них зазіхало

Московське князівство, що дедалі зміцнювалося.

 

Деякі дослідники стверджують, що литовські князі намагалися знищити

прагнення українців до створення самостійного державного життя. Ці

домагання були реалізовані не в часи правління на українських землях

литовських феодалів, а саме в добу польсько-литовської держави Речі

Посполитої. Хоч, звичайно, Литва не могла не внести певних змін в

державний устрій українських земель. Литовський правитель іноді

позбавляв українських князів їхньої влади, направляв на ці землі своїх

намісників. Але не це визначало статус українських князівств, їхні

автономні права залишалися майже незмінними. Інша ситуація склалася у

XV—XVI ст., коли політичні сили польської, католицької орієнтації взяли

у Литві гору над русько-православними. Наслідком цього стало поширення

католицизму, особливо серед панівних верств, а відтак — укладення уній:

династичної (Кревська унія 1385 p.), станово-представницької

(Городельська унія 1413 p.), державної (Люблінська унія 1569 р.) та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ