UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНародні традиції, обряди та фольклор східних слов\\
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7891
Скачало387
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Народні традиції, обряди та фольклор східних слов'ян

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Особливості поширення та ладу східних слов'ян

 

2. Загальні риси релігійних вірувань східних слов'ян

 

3. Східнослов’янська язичницька поховальна обрядовість

 

4. Язичницькі уявлення східних слов’ян про небесний світ

 

5. Антисвіт в язичницькій свідомості східних слов’ян

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Східнослов’янське язичництво, безумовно, виникло й розвивалося на своїй

власній, самобутній основі, разом з тим воно не було замкнутою

метафізичною системою і значною мірою відчуло на собі ідеологічний вплив

сусідніх етнічних груп. Таким чином, аналіз уявлень східних слов’ян про

потойбічний світ повинен допомогти з’ясувати розвиток та головні напрями

зовнішнього культурного впливу на архаїчну культуру Київської Русі.

 

Про виняткову роль в свідомості східних слов’ян посмертних уявлень

свідчить той факт, що за даними письмових джерел окремі аспекти даних

вірувань чітко простежуються в звичаях та обрядах XVI-XVII ст.

 

релігійна реформа князя Володимира Святославича 980 р., під час якої

київський князь запровадив єдиний для всього східнослов‘янського

суспільства культ головних язичницьких богів і цим самим надав

язичницькій релігії функції державної.

 

Таким чином, слов’янське язичництво впродовж ІХ-Х ст. досягло найвищого

етапу свого розвитку та отримало статус державної релігії, що сприяло

консолідації давньоруського суспільства та підвищенню авторитету

великокнязівської влади.

 

Після прийняття християнства автохтонні вірування ще протягом кількох

століть продовжували зберігатися, особливо у віддалених від великих

центрів регіонах. Разом із тим спостерігається повільний, але

безповоротний процес витіснення язичницьких вірувань та обрядів

християнськими канонами, який привів згодом до остаточної трансформації

язичницької системи уявлень про потойбічний світ.

 

1. Особливості поширення та ладу східних слов'ян

 

Слов'яни виникли з автохтонного індоєвропейського населення Східної

Європи. Більшість учених додержується думки, що прабатьківщина слов'ян

охоплювала північні схили Карпат, долину Вісли та басейн Прип'яті.

Звідси на початку VII ст.вони стали розселятися в усіх напрямах: на

північному сході заглибилися в землі угро-фіннів до Оки та верхньої

течії Волги; на заході їхні поселення сягали р. Ельбиу Північній

Німеччині.

 

Та найбільший потік колонізації пішов на південь, на Балкани, куди

слов'ян, наче потужний магніт, притягували родючі землі, багаті міста й

тепліший клімат. Якщо порівнювати цей процес із міграцією кочовиків, то

розселення слов'ян являло собою повільний рух із праслов'янських земель,

у процесі якого зберігалися зв'язки з прабатьківщиною. Внаслідок цього

він охопив великі території. Цікавою рисою цієї експансії був її мирний

характер. За винятком окремих сутичок на кордонах з Візантією слов'яни

просувалися на нові землі головним чином як колоністи, а не загарбники.

Проте, розселяючись, вони водночас і розпорошувалися. Дослідження

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ