UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіж лісами і горбами Кропивище лежить (реферат)
АвторPetya
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1019
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Між лісами і горбами Кропивище лежить

 

Люблю своєрідне село

 

Люблю людей в селі,

 

Щоб здоровенькими були

 

Великі й малі.

 

Далеко від річки Пруту заховалося між лісів і горбів невелике село

Кропивище. З кінця в кінець його не побачиш, бо одна гора затуляє Іншу,

а з південного і західного боків обгортають предковічні ліси.

 

У Кропивиші мешкає понад п’ятсот шістдесят осіб, сто дев'яносто п'ять

дворів. Є церква, музей, початкова школа, клуб, крамниця, їдальня для

механізаторів, дитячий садочок, медпункт і олійниця. Недавно тут знайшли

родовище газу, та все якось нема часу, щоб довести його до споживача. Є

надія, що якийсь пан з Америки чи з Англії приїде і все зробить.

 

Село старше за своїх сусідів Трач і Гуцулівку та чомусь не значиться на

обласній мапі. Колись тут були заболочені місця. Росли осока й кропива.

З часом болота висихали, залишились маленькі потічки, які течуть і досі

впадають у більший потік Березівка.

 

Село колись ділилося на дві частини - Кропивище і Волово. Назва Волово

пішла від пасовиська панських волів. Пани змінювались, їхні маєтки

переходили від батька до сина чи дочки. Може ще дехто з селян пам'ятає

передостаннього пана Зарагевича. Колись це прізвище вимовляли з повагою,

при його народженні й скасували панщину. Люди стали незалежні від пана,

на честь скасування кріпацтва побудували нову церкву на краю села під

лісом. Будували за свої гроші і пан половину своїх коштів уклав.

Побудували серед села й хату, яку потім назвали школа, з Коломиї пан

привіз учителя, щоб учив сільських дітей. Кілька років було два класи,

пізніше школа стала чотирикласною.

 

У селі давніше жило чотири національності: більшість українців, дві

родини поляків - це поміщик і лісничий, дві родини євреїв і одна

циганів. Пан бачив, що в селі людей більшає, а землі де в кого дуже

мало, і став продавати свою землю, ту що подалі від фільварку, де

Волово. Потім ще співали: "Ой, паслися панські воли цими берегами, тепер

нема вже тих волів, лишень пани з нами".

 

Люди кинулись купувати землю, приходили навіть з далеких гірських,

сіл. Волово заселялося, і новосели жили в клопотах, як виплатити панові

гроші за землю Тут розпочалася Перша світова війна, пан уклав половину

грошей у банк, та вони пропали. Австрія розпалася, настала Польща, з

такого удару пан Зарагевич заслаб. У могилу його остаточно

довела пожежа фільварку. Хоронили дана всім селом, коло самої церкви.

 

Після його смерті двір ніби осиротів. Керуючий загинув на війні,

залишилась удова з сином і донею. Син був каліка, ходив з палицею. Уже

після смерті матері він добудував новий фільварок. Закохався він у гарну

дівчину Марію, яка служила в його сестри покоївкою. Хотів панич

оженитися з нею, та панська каста не дозволила, щоб узяв сільську

хлопку. Марія вийшла заміж за хлопця з Трача. У день її вінчання панич

вийшов в сад, побачив весілля, упав на стежині й умер. Ось які були

колись дівчата, що за ними паничі вмирали...

 

Після смерті панича в селі співали пісню:

 

Ой, служит в панськім дворі дівчина Марія,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ