UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОснови культури мовлення (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12879
Скачало568
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Основи культури мовлення

 

Основою будь-якої мови є живе розмовне мовлення. Мовлення — процес

добору і використання засобів мови для спілкування з іншими членами

певного мовного колективу. Мовлення е формою існування живої мови, у

мовленні мова функціонує, перебуває в постійному розвитку. Мова і

мовлення нерозривно між собою пов'язані. Мовлення існує на основі певної

мови, а мова виявляє себе в мовленні її носіїв. Мова щодо мовлення —

явище загальне; вона належить усім, хто нею користується. Мовлення ж

щодо мови — часткове, окреме, індивідуальне. Та без повсякденного вжитку

на всіх вікових і соціальних рівнях, невпинного розвою форм і засобів

спілкування навіть найрозвиненіша мова приречена на асиміляцію і

зникнення.

 

Добираючи ті чи інші мовні засоби, слід дотримуватися загальних етичних

вимог та орієнтуватися також і на позамовні чинники, розглядаючи їх як

єдине ціле. Серед цих чинників найважливішими є суспільна сфера й мета

спілкування в конкретних обставинах.

 

Оскільки мова е найуніверсальнішим засобом спілкування, накопичення й

передачі інформації, навчання, виховання та формування духовного світу

вона немислима без належної культури мовлення.

 

Культура мовлення — збереження мовних норм вимови, наголошування,

слововживання й побудови висловлювань; нормативність, літературність

усної й писемної мови, що виявляється у грамотності, точності, ясності,

чистоті, логічній стрункості. А ось як подає визначення поняття

«культура мови» словник лінгвістичних термінів: культура мови — це

ступінь відповідності нормам вимови (орфоепії), слововживання та ін.

установленим для даної мови; здатність наслідувати кращі зразки у своєму

індивідуальному мовленні. Отже, досконале володіння мовою, її нормами в

процесі мовленнєвої діяльності людини й визначає її культуру мовлення.

Мовлення вбирає в себе конкретне говоріння, що триває в часі й

виявляється у звуковій (включно із внутрішнім проговорюванням) або

письмовій формі. Але засвоїти літературні норми вимови й дотримувати їх

набагато складніше й важче, ніж навчитися правильно писати. Основними

причинами низької культури усної мови є значний вплив суржику та

недостатнє знання норм літературної вимови. Вислів древніх «Заговори,

щоб я тебе побачив», — красномовно свідчить про те, яке місце мовленню

надавали елліни.

 

Усне публічне мовлення

 

Переконливе, пристрасне слово — дійовий засіб організації стосунків між

людьми в діловій сфері, могутній чинник виховання. Живе слово, особистий

приклад — величезна сила. Поведінка оратора, його мова, жести, вигляд —

усе це взірець для слухачів. Справжній промовець — неповторна

індивідуальність. Проте ця особливість обдаровання не завжди дається

людині від народження, а частіше виробляється впродовж усього життя і є

результатом тривалої та наполегливої роботи над удосконаленням свого

мовлення. Кожний промовець, який багато виступає, має свій

індивідуальний стиль. Це поняття складне й багатогранне. Насамперед на

стиль людини значний відбиток накладає її світогляд: він визначає і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ