.

Розвиток особистості учнів у системі естетичного виховання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
529 10003
Скачать документ

Реферат

на тему:

Розвиток особистості учнів у системі естетичного виховання

План

Зміст естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку.

Засоби естетичного виховання особистості молодшого школяра.

Здійснення естетичного виховання засобами природи.

Формування емоційно-естетичної культури молодших школярів засобами
мистецтва.

Праця як фактор естетичного розвитку дитини.

Висновки.

Список використаної літра утри.

Зміст естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку.

Групи продовженого дня відіграють важливу роль у здійсненні загальної
середньої освіти, сприяють розумовому, моральному, естетичному,
фізичному, духовному розвитку особистості.

Естетичне виховання. Загальна культура молодої людини – це той
фундамент, на якому будується духовно-моральне життя людини. “Прекрасне
– могутнє джерело моральної чистоти. Духовного багатства, фізичної
досконалості”, – писав видатний педагог ХХ ст. В.О. Сухомлинський.
Насолода життям, відчуття радості буття – неодмінний елемент
самоутвердження людини у світі, її щастя. Розвиток естетичної сфери
свідомості впливає на інші почуття і погляди людини, підвищує емоційну
чутливість до всіх явищ життя. Й молодший шкільний вік – відповідальна
пора формування естетичних цінностей особистості. Саме в цей період
закладаються переконання, принципи поведінки, якими керується людина у
спілкуванні з іншими. Складним і відповідальним завданням вихователів є
таке виховання учнів, де головним принципом життя людини стають її
моральні переконання.

Основою, на які здійснюється естетичне виховання, є певний рівень
художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного
освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх
компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань.
Оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок
активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських
взаєминах.

Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням
соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу,
досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді
рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної,
художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Мета національного виховання конкретизується через систему виховних
завдань, що є загальними не тільки для усіх виховних закладів, а й для
всього суспільства в цілому. Серед цих завдань є й забезпечення високої
художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів,
формування мовної культури, оволодіння вживання української мови,
культивування кращих рис української ментальності – працелюбності,
глибокого зв’язку з природою, толерантності, любові до рідної землі,
поваги до жінки…

Державна національна програма “Освіта” вимагає від школи неухильного
прилучення учнів до літератури музики, образотворчого мистецтва, надбань
народної творчості), здобутків української та зарубіжної літератури,
забезпечення художньо-естетичної освіченості й вихованості). Естетичне
виховання починається у ранньому віці дитини. Але значно розширюються
можливості естетичного виховання дітей у шкільному віці.

Змістові орієнтири естетичного виховання молодших школярів охоплюють:

розуміння краси в навколишній дійсності, природі, трудовій діяльності,
як у школі так і за її межами;

елементарне тлумачення змісту творів мистецтва, емоційне сприймання
різних видовищ тем, кінофільмів, вистав, концертів, архітектури,
пам’яток культури, вияв пошаннього і дбайливого ставлення до них;

розвиток нахилів до художньої творчості (виразне читання, малювання,
ліплення, аплікація) творчої фантазії, гумору;

додержання елементів культури поведінки, прагнення до охайного вигляду,
художнє оформлення класної кімнати;

уявлення про негарні вчинки, розв’язність, прийняття неохайності й
нечепурності у зовнішньому вигляді;

Провідними шляхами й засобами естетичного виховання в початковій школі
виступають: навчання й позакласна робота; природа; праці, мистецтво;
естетичну роботу обстановки, поведінки; фізкультура і спорт.

Засоби естетичного виховання особистості молодшого школяра

Важливим завданням виховання є розвиток таких якостей, потреб і
здібностей особистості, які перетворюють індивіда в активного творця
естетичних цінностей, дозволяють йому не тільки насолоджуватися красою
світу, а й перетворювати його “за законами краси”.

То ж розвиток особистості молодшого школяра необхідно здійснювати
різноманітними засобами у системі естетичного виховання:

Творами образотворчого мистецтва.

Під час споглядання картини чи скульптури, в дитини розвивається не лише
сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, “домальовує” зображає,
бачить за картиною події, образи, характери.

Музикою, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій,
тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку.

Художньою літературою. Головним виразником естетики в літературі є
слово.

Слід залучати, як засіб естетичного розвитку особистості, український
фольклор, зокрема, українські народні казки. У статті “В оборону казки”
поборниця українського шкільництва С.Русова писала: “Казка й дитина щось
таке споріднене. Вони так одне з другим зрослися, що як би педагоги не
намагалися вигонити казку з дитячої хати, вона таки пануватиме, бо вона
природно відповідає вимогам дитячого розуму…” [1; 11]

Театром, кіно, телебаченням, естрадою, цирком. Цінність їх у тому, що
крім змістової частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів
мистецтва (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю).

Поведінкою і діяльністю школярів. Достойні вчинки учнів, успіх в
навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні
стати предметом обговорення з естетичних позицій.

Природою: її красою в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм,
закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і невинній природі.

Фактами, подіями суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх
взаємин, духовне багатство, моральна частота й фізична досконалість
повинні бути предметом обговорення з учнями.

Здійснення естетичного виховання засобами природи.

Велика роль збагаченні словника дитини естетичними поняттями, розвитку
естетичної спостережливості, формуванні здатності до естетичного
судження, активізації сенсорної сфери, стимулюванні позитивних
естетичних емоцій належить сезонним та щоденним спостереженням та
милуванням природою під час прогулянок та екскурсій, які є одними із
форм організації навчально-виховного процесу в ГПД. Для молодших
школярів, у яких естетичний досвід ще незначний, для спостережень слід
обирати об’єкти, які характеризуються виразністю, максимально
концентрують у собі естетичні якості.

Спілкуючись із природою, важливо показати дітям красу рідної природ у
різні пори року: безмежне багатство барв у тихі, сонячні дні “бабиного
літа”, урочисту красу білосніжної зими, весняне пробудження природи,
квітування садів, буйноцвіття влітку.

Красиве в оточуючій природі є всюди – треба вміти відкрити дітям цю
красу. Важливо не лише самим яскраво описувати спостережувані явища, а
допомагати дітям підібрати образні порівняння , епітети, метафори,
синоніми. Наприклад, ліс чорний, похмурий; трава вмита росою, золотий
колос, пісня ллється, сосни шепочуть, пташки пурхають і щебечуть.
Красуня берізка простягає свої руки до сонця і т.п.

Під ас подорожей у природу, які відбуваються взимку, восени, навесні,
діти відкривають (з допомогою вихователя десятки відтінків кольорів,
вони слухають музику природи, бачать гру барв, дивляться на світ через
краплинку роси, слухають бджолину “арфу” в розквітлому саду або
“оркестр” коників-стрибунців у надвечір’ї. В лісі, на березі річки, у
полі вихователю слід привчати дітей вслухатися у біт птахів і шепіт
колосків, дзюрчання струмочка і стук дятла, шурхіт листя. Необхідно, щоб
діти відчули і ніжний запах конвалії, і медовий – липи, і солодкуватий –
білої акації, і ледь гіркуватий берези, вдихнули тонкий аромат тополиних
бруньок, ялинової хвої, прілого листя, полиновий запах степу. Для
допитливого ока буде цікавим і миле ластів’ятко, яке виглядає з гнізда,
і лелеки, які турботливо годують своїх малят… Як бачимо. Вражень від
природи й естетичних переживань, пов’язаних з її впливом у дітей багато.

Значення їх в естетичному розвитку особистості молодшого школяра немале.
Особливо, якщо ці дитячі переживання доповнюються співпереживаннями
дорослих.

Процес планування виховної роботи в групі продовженого дня можна дещо
пожвавити за рахунок введення в план яскравих за назвою, цікавих за
змістом «уроків милування» в природі. Назва такого уроку не може бути
формальною. Вона повинна концентровано відтворювати емоційно-естетичний
зміст споглядання певного об’єкта чи явища, природи, нести в собі певну
образну інформацію. Пропоную орієнтовну тематику «уроків милування» для
1-4 класів, розроблену за сезонним принципом.

Осінь. Золото осені. Осінні дарунки. Осінь-плакса. Карнавал осінніх
барв. Чим пахне осінь. Зажурена квітка, Вклонися калині. Танок осіннього
листя. Музика листопаду. Прощальна пісня осені. Свято зрілості. Осінній
сум та ін.

Зима. Якого кольору зима. В гості до ялинки. Казки зимового лісу. Наші
менші брати взимку. Срібні дерева. Свято снігопаду. Зимові витинанки.
Сніжинки-балеринки. Зима-скульптор. Зачарована краса. Кришталевий дзвін
зими. Царство сну та ін.

Весна. Перша зелень весни. Здрастуй, пролісок. Зелений шум. Вернісаж
весняних кольорів. Вигадливі візерунки весни. Чим пахне весна. Свято
весняних квітів. Весняна симфонія. Земля квітує. Ранок року. Біле марево
садків та ін.

Літо. Якого кольору літо. Лісові сюрпризи. Диво-райдуга. Літні
візерунки. Барви лугу. Дзвінка пісня джерела. Вслухайся в «музику» літа.
Хоровод літніх квітів. Запам’ятаймо літо на запах і на смак. Рум’янець
року та ін.

Пропоную також деякі варіанти проведення «уроків милування» під час
прогулянок у природу в режимі роботи групи продовженого дня. Обсяг
запропонованих завдань розрахований на учнів 3-4 класів. Для 6-7-річних
дітей запропонований матеріал можна дещо скоротити й адаптувати
відповідно до вікових можливостей.

Осінь

Естетична своєрідність. Ця пора року відзначається неабиякою виразністю.
Провідна естетична ознака її – пишнобарвність. Осінь гордо красується
розмаїттям барв. Це надає їй урочистого, святкового звучання. Природа
святкує зрілість, вражаючи розкішшю та пишністю, щедро обдаровуючи нас
своїм багатством. Дещо сумно звучить музика листопаду. Осінь сповнена
неквапливих граційних рухів, журливих звуків. Усе готується до сну.
Природа поринає в спокій, наче в серпанок. Задумлива, замріяна осінь іде
по землі, уособлюючи в собі стиглість родючість, щедрість у найбільш
повнокровних їх виявах.

Тема. Карнавал осінніх барв

Відгадаємо загадку:

Без пензлика, без олівця

Розфарбувала деревця. (Осінь).

– Помилуйтеся краєвидом – осінь-красуня, наче талановита художниця,
розмалювала кущі, дерева, квіти. Назвіть барви осінньої палітри.

– Яка осіння барва подобається вам найбільше? Чому?

– Які барви надають осені святкового, урочистого звучання?

– Чому осінь часто називають золотою? Який з осінніх кольорів нагадує
золото?

Наталя Забіла

Жовтень

Подивись: на видноколі

мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір

так барвисто прикрасив?

Ось край річки – жовті клени

і берези золоті.

Ялинки лише зелені

залишились в самоті.

І пишаються дерева

золотим своїм вбранням:

– Це якийсь маляр, напевно,

догодити хоче нам.

А маляр цей – місяць Жовтень:

у відерцях чарівних

жовту фарбу перебовтав

і розбризкує по них.

– А тепер пошукайте «золото» осені й знайдіть жовто-зелені, руді,
мідні, лимонні, жовтогарячі, бронзові, коричневі листочки.

– Давайте разом придумаємо казочку «Як осінь золото розсипала».

– Знайдіть у навколишній природі якнайбільше відтінків червоного
кольору – покажіть багряні, пурпурові, лілові, вишневі,
фіолетово-червоні, бордові листочки.

– Придивіться, як горять червоні кольори в осінньому золоті. Що
нагадує вам ця картина?

Степан Жупанин

.. .Жовтогарячим

Червоним вогнем

Дерева палають

Під буйним дощем.

Пожежа в діброві

Аж неба сягла.

А дощик не відав:

То ж осінь прийшла!

– Давайте позмагаємося: хто більше знайде відтінків жовтого або
червоного в навколишній природі.

– А тепер проведемо конкурс на кращу гірлянду з осіннього листя.

Умова: листочки треба з’єднати так, щоб було видно поступовий перехід
від зеленого до жовтого або від жовтого до червоного кольорів.

– Придивіться уважно до барв осіннього лісу (парку) й знайдіть острівці
яскравих кольорів на фоні золотавого листя. Що, крім осіннього листя,
вражає своєю яскравістю?

– Знайдіть серед осіннього пейзажу квіти, що горять, наче вогники.
(Можливі «знахідки»: чорнобривці, канни, сальвії, красолі, нагідки,
майорці тощо.)

– Помилуйтеся чорнобривцями – ці квіточки дуже люблять в Україні: їх
можна побачити майже біля кожної селянської хати. Що нагадують вам
кущики цих жовтогарячих, з темною облямівкою квітів? (Можливі
порівняння: крапельки розплавленого сонця; жовті очки з чорними
брівками; яскраві ліхтарики тощо.)

– Придивіться до інших квітів – справжній осінній бал! Які з квіточок
нагадують вам зорі, кулі, парасольки? (Можливі порівняння: айстра –
зірка, жоржина – парасолька, хризантема – куля та ін.)

– Обережно погладьте пелюстки осінніх квітів: чому чорнобривці називають
оксамитовими, айстри – тремтливими, хризантеми – холодними?

– Давайте спробуємо визначити характер осінніх квітів. Якого настрою
надають вони осінньому пейзажу?

Дмитро Павличко

Осінь

Небеса прозорі,

Мов глибінь ріки.

Падають, як зорі,

З явора листки.

А над полем нитка

Дзвонить, як струна,

Зажурилась квітка –

Чує сніг вона.

– Уважно погляньте на осінні дерева і кущі: які ягоди яскраво пломеніють
серед осіннього пейзажу? (Можливі відповіді: горобина, шипшина,
журавлина, калина, брусниця, бересклет та ін.)

– Відгадаємо загадку:

Весною зеленіла,

Влітку загоріла,

Червоні коралі

Восени наділа.

(Горобина.)

– А чи е в осені зелена фарба? Що, крім ялинки, лишається восени
зеленим?

Лідія Повх

Жабка

Журилась під осінь

малесенька жабка:

– Уже потемніла

у соняха шапка,

і жовтими стали

листочки у клена,

а я іще й досі

зелена-зелена…

– А тепер проведемо конкурс на кращий осінній букет – зберемо рослинний
матеріал (гілочки, коріння, листя, плоди тощо) і складемо букети під
девізом «Іскру кинула осінь».

– Отже, осінь – найбарвистіша пора року. Як ви вважаєте, эму її можна
назвати «карнавалом кольорів»? Спробуємо брати слова-характеристики, що
влучно передають розмаїть осінніх барв. Продовжую ряд: барвиста,
різноколірна, пишнобарвна… (Можливі варіанти: строката, пістрява,
яскрава, ошатна, чепурна, урочиста, святкова та ін.).

– Помилуйтеся красою та своєрідністю осінньої природи, спробуйте
«підписати» побачене рядками відомих вам віршів.

Можливі «підписи»:

Висне небо синє.

Синє, та не те;

Світе, та не гріє

Сонце золоте.

(Яків Щоголів.)

Осінню дмухнуло, –

Висохли квіточки,

Хмуро, безпритуло

Глянули садочки.

(Павло Грабовський.)

Припали квіти до землі,

Туман наліг кругом,

Ще день, ще два – і всі поля

Заснуть глибоким сном.

(Сидір Воробкевич.)

Золотистий місяць жовтень

Стелить листя ясно-жовте.

(Марійка Підгірянка.) та ін.

4. Формування емоційно-естетичної культури молодших школярів засобами
мистецтва.

Сприйняти красу рідної природи допоможуть дітям художні твори: вірші та
прози, а також пейзажі полотна художників. Ці види мистецтва для читання
та обговорення з учнями вчитель планує для проведення виховних заходів.
Неперевершені зразки опису природи знаходимо у творах Л.Українки,
Т.Шевченка, Б.Чалого, М.Познанський, М.Пришвіна, В.Сосюри, М.Підгорянки,
К.Перелісної… Ознайомлення з пейзажними картинами великих майстрів
(І.Левітан “Золота осінь”, “Весна”, “велика вода”, О.Пластов “Перший
сніг”, І.Шишкін “Зима”, “Оінь” Т. Яблонська “Весна”, “Хліб”,
“Айвазовський “Захід сонця”) сприяє розвитку естетичного смаку,
пробуджує бажання і розвиває вміння дітей розповісти про цю красу,
побачити аналогічні картини в житті, серед оточуючої природи, зберегти
красу природи. Кращому осмисленню пізнання природи сприяє слухання
музичних творів “Політ джмеля” М.Римського-Корскова, “Весняні води” С.
Рахманінова, “Жайворонок” М.Глінки, “Веснянка” Л.Ревуцького, твори
П.І.Чайковського з циклу “Пори року”, а також виготовлення виробів з
природних матеріалів.

Казка – допоміжний засіб вихователя молодших школярів у формуванні цілої
гами морально-естетичних почуттів.

Вона набагато сильніше впливає на дітей, ніж окрик чи нотація. Казки
увібрали в себе народну мудрість і життєвий досвід. В.О.Сухомлинський
вбачав велике виховне значення: “Казка – це колиска думки, зумійте
поставити виховання дитини так, щоб вона на все життя зберегла хвилюючі
спогади про цю колиску”. Казі видатний педагог відводив особливе місце в
естетичному вихованні школярів. Без відчуття краси слова для дитини
недосяжні потаємні грані його смислового значення.

Музика – най благородніше джерело краси. Щоб відчути ц, людина повинна
бути музично вихованою. Найкращою основною музично-естетичного виховання
є народнопоетичне мистецтво, святкові дійства з іграми та дитячими
піснями. Зважаючи на те, що дітям молодшого шкільного віку для
естетичного розвитку ще не достатньо спілкуватися з мистецтвом наодинці,
їм потрібно допомагати при прослуховуванні того, чи іншого музичного
твору. Позитивний вплив здійснюється через пояснювальні бесіди під час
слухання і виконання чи розучування певного твору, які спрямовують краще
сприймання і засвоєння. Любов до пісні прищеплюється дитині щ колисковою
піснею матері. Колискові пісні чарують своєю простотою, безпосередністю,
ніжністю. А за рівнем художньої майстерності вони стоять у світі високої
поезії:

Ой ну лю-лю люлечки,

Шовкової вервички, мальовані бильця,

Колихала мати сина,

Свого чорнобривця…

Вихователям, з метою забезпечення естетичного розвитку молодших
школярів, слід активно у виховній роботі використовувати колискові
пісні, які становлять благословенний світ високої поезії українського
народу.

5. ПРАЦЯ ЯК ФАКТОР ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Естетика і праця – це тісно пов’язані між собою поняття. Справжня краса
людини виявляється в її праці. Роботу, почату в сім’ї, далі веде школа,
яка має великі можливості для естетичного розвитку особистості молодшого
школяра, бо тут діти пізнають красу розумової праці на уроках, на
заняттях в ГПД, беруть участь у посильній трудові діяльності.

Для того, щоб у процесі виховувати почуття прекрасного, естетику
культури, художні смаки, я спрямовую діяльність учнів так, щоб перед
ними розкривалась у першу чергу естетика праці та її результатів. В
молодшому шкільному віці (в саду, в квітнику і т.д.) учні створюють такі
речі, практична цінність яких визначається, головним чином, їхньою
красою.

Побутова праця свій початок бере в сім’ї і продовжується в школі. У
людини, яка постійно доглядає за собою, за своїм одягом, взуттям,
житлом, поступово формується важлива якість – емоційно-естетична
чутливість до оточення, в якому вона перебуває.

Великі можливості для естетичного розвитку дітей має вчитель, вихователь
ГПД, який звертає увагу на красу всіх складових елементів розумової
праці. У вихованні культури розумової праці максимально значущою,
доцільною буде праця творча, вільна від шаблону, праця зв’язана з
напруженням думки, з самостійними пошуками шляхів до істини. Видатний
педагог А.Дістервег писав: “Поганий учитель підносить істину, хороший
вчитель її знаходить [8, 109]

Під час прогулянок, спостерігаючи за плодами різноманітних рослин, щоб
саме розкрити поняття “плід рослини”, бажано поступово підвести дітей до
визначення, організовуючи їхню розумову діяльність саме так:
спостереження, порівняння. Розрізнення, узагальнення. Спостерігаючи за
різними плодами, пригадуючи бачені раніше, діти відзначають, що вони
різні за кольором, формою, величиною. Вихователю слід поставити перед
дітьми проблему: “Чому ж всі вони називаються плодами, що в них
спільного?”. Дальший аналіз, порівняння змісту плодів дає дітям
можливість самостійно прийти до правильного висновку.

Ось від такої “доцільної гри всіх своїх розумових сил” дитина й отримує
естетичну радість, радість творчості, яка стимулюватиме її дальшу
самостійну роботу.

Висновки

Важливе значення для підвищення рівня естетичного виховання молодшого
школяра має естетичний досвід, самого вихователя, який будується на
єдності естетичних знань і естетичної діяльності. Щоб допомогти дітям
набути цього досвіду, слід прилучати їх до різних видів мистецтва,
збагачувати зміст явлень про прекрасне, розвивати творчість школярів,
використовуючи різні форми роботи. Необхідно вчителям мобілізувати всі
можливі доцільні засоби і методи для здійснення естетичного виховання
дитини. Продумана система естетичного виховання учнів у кожному класів,
у кожній групі, школі сприяє збагаченню духовної культури дитини,
формуванню високих моральних якостей.

Список використаної літератури

Вишневський Омелян. Сучасне українське виховання. /Педагогічні нариси. –
Львівський обласний науково-методичний інститут освіти. Львівське
обласне педагогічне товариство ім. Г.Ващенка, 1996. – 236с.

Коваль Л.Г. Виховання почуття прекрасного. – К.: Радянська школа, 1983.
– 120 с.

Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. – К.: Товариство “Знання”
Української РСР. – Серія 7 “Педагогічна”, № 2, 1991. – 48с.

В.О.Сухомлинський. Сто порад учителеві. – К: Радянська школа. 1998. –
303 с.

Эстетическая культур и эстетическое воспитание: Кг. Для учителя/ Сост.
Г.С. Лобковская. – М.: Просвещение, 1983. – 304 с.

“Золотий члючик” духовності. Визначення рівнів естетичного сприймання.
Стаття кандидата психологічних наук з м. Києва Ж.Масенко // Початкова
освіта. – 2003. – №3. – січень. С. 10.11.

Закон України “Про освіту” – К., 1991.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020