UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура України у 18-19 століттях (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось55537
Скачало1989
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Культура України у 18-19 століттях

 

ПЛАН

 

1. Дослідження української історії

 

2. Дослідження фольклору

 

3. Українська мова та література

 

4. Розвиток освіти та її вплив на культуру України XVIII – XIX ст..

 

5. Театр

 

6.Архітектура

 

7. Скульптура

 

8. Музичне мистецтво

 

У XIX ст. культурні процеси в Україні відбувалися в умовах захоплюючого,

різноманітного і широкого розквіту нових ідей і зростання на їх основі

національної свідомості.

 

Основними чинниками українського відродження XIX ст. були ідеї

Просвітительства та Великої французької революції, німецький романтизм

та ідеї слов'янського відродження, пам'ять про минуле України. Саме в

цей час почало формуватися нове поняття спільності, яке спиралось на

спільність мови та культури. Дедалі більше людей сприймає ідею про те,

що носієм суверенітету є народ, водночас посилився інтерес до його мови,

історичного минулого, побуту, звичаїв, традицій. З цього й починається

процес творення національної свідомості.

 

Неперевершёну роль в обґрунтуванні та поширенні цих ідей у мобілізації

мас на їх здійснення відіграють інтелектуали, інтелігенція, яка виходить

на авансцену політичних і культурних змін у Східній Європі, в тому числі

й в Україні. На відміну від імперської верхівки, яку мало цікавили нові

ідеї й вільнодумство, новопостала інтелігенція, захоплюючись ними,

намагалась усунути недоліки існуючого суспільства, змінити його звичаї,

політику, побут поширенням ідей добра, справедливості, наукових знань.

Головним в її діяльності стало стремління спертися на народ, вбачаючи в

ньому джерело свідомості і національної сили.

 

Дослідження української історії. У. процесі зростання національної

свідомості вирішальну роль відігравало відтворення національної історії,

адже без знання свого історичного минулого народ не може мати і свого

майбутнього. Вивчення минулого посилювалося ще й тим, щоб спростовувати

твердження ряду російських істориків (В. Татищев, М. Карамзін, М.

Ломоносов) щодо існування української нації і що Малоросія — споконвічна

російська земля, яка не має ні власної історії, ні мови, ні культури. Ці

завдання виконувала національна історіографія науковим дослідженням

історичного минулого. Тому, як підсвідомий протест проти русифікації,

наприкінці XVIII ст. серед дворян-інтелігентів Лівобережжя зростає

зацікавленість справжньою історією українського народу.

 

Щоб прислужити рідній історії, група освічених українських патріотів

почала збирати гетьманські універсали, дипломатичне листування,

рукописні записки видатних діячів минулого. Найвідомішими такими

збирачами були Андріян Чепа (1760—1822) і Григорій Полетика (1725—1784).

На основі зібраного матеріалу Яків Маркович (1776— 1804) почав складати

енциклопедію українознавства. Встиг видати лише перший том під назвою

«Записки про Малоросію, її жителів та виробництва» (1798), в якій

містяться короткий огляд географії та етнографії України. Григорій

Полетика основну увагу приділяв вивченню діяльності Богдана

Хмельницького та інших гетьманів. Є припущення, що він був автором

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ