UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧи вміємо ми спілкуватись? (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5263
Скачало464
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Чи вміємо ми спілкуватись?

 

Чи вміємо ми спілкуватись? Упевнена, що всі скажуть:"Так, звичайно."

Але в якій формі проходить це спілкування? Найчастіше це просто

розмова, обмін інформацією. У той же час, усім відомо, що поняття

СПІЛКУВАННЯ набагато ширше, ніж наше звичайне:"Привіт!" - "Бувай".

 

Якщо заглянути в минуле, то нам, що вважають себе сучасними людьми ,

стане просто соромно. Адже люди вже починаючи з XVI-XVII століть

спілкувалися на такому високому рівні, що нам і не снилося. Зараз ми

виправдуємося перед самими собою, мовляв "скажене століття, нам і

присісти ніколи не те що поговорити". І, утішаючи себе цією думкою,

продовжуємо спілкуватися на тому ж низькому рівні.

 

Припускаючи, що "умію спілкуватися" означає "умію правильно

спілкуватися", а тільки так і треба розуміти поставлене питання, то

відповідь на нього можна вважати, як недостатньо скромну. Хоча мова і

відіграє величезну роль у спілкуванні людей, але всі прекрасно знають,

що людям, наприклад, які люблять, не потрібні слова, щоб виражати свої

почуття, думки. Їм цілком достатньо бачити один одного. Цей факт має

своє підтвердження в романі Л.Толстого "Анна Кореніна" у сцені пояснення

Кіті і Левіна, коли вони, не вимовляючи ні слова, пишуть крейдою на

зеленому сукні столика для карткових ігор лише початкові букви слів, що

складають дуже складні за змістом і синтаксисом речення.

 

Також, величезне значення в спілкуванні між людьми має міміка

співрозмовників. Чи не доводилося Вам самим спілкуватися з ким-небудь за

допомогою поглядів, жестів? Звичайно, доводилося! Але якщо Ви розуміли

один одного, виходить, це розуміння було результатом дуже складної

роботи.

 

Крім того, потрібно не тільки говорити зі співрозмовником

(жестикулювати, вимовляти слова, писати початкові букви слів), але і

розуміти його жести, погляди. Якщо у Вас і це вийшло, то Вам залишилася

зовсім мало: щоб співрозмовник розумів Вас. Здавалося б, якщо

відповідає значить розуміє. При всій простоті це не завжди так. Коли

вчені намагаються пояснити якесь явище чи факт, вони розкладають його

на складові частини, а потім докладно описують кожну з них. Виходить

досить докладний опис, розкладений "по поличках". Так і ми спробуємо

розкласти спілкування на частини і, розібравши, описати їх.

 

Отже, процес спілкування, комунікації. По-перше, він складається

безпосередньо із самого акту спілкування, комунікації, у якому беруть

участь самі комуніканти, що спілкуються. Причому в нормальному випадку

їх має бути не менше двох. По-друге, комуніканти повинні виконувати

дію, яку ми і називаємо спілкуванням, тобто робити щось (говорити,

жестикулювати, дозволяти "читати" по обличчю, що свідчить, наприклад,

про емоції, які переживаються у зв'язку з тим, що повідомляється).

По-третє, повідомлення характеризується якимось змістом, якоюсь формою

і смислом. Це не одне і те саме. Припустимо, що хтось (скажімо,

молода людина) підносить комусь (знайомій дівчині) букет жовтих

тюльпанів. І робить він це незвичайно: без посмішки, з відчуженим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ