.

Японські зачіски (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
288 4011
Скачать документ

Реферат на тему:

Японські зачіски

Японія. Ця держава розташована на островах Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку
та інших (усього близько 4000), оточених Тихим, океаном, Японським,
Охотським і Східно-Китайським морями. Панівна віра — буддизм і синтоїзм.
Держава утворилася у VII—VIII ст. До 1868 р. Японія була закритою від
усього світу країною, куди не допускали іноземців. Чимало запозичивши у
Китаю, японська культура відрізнялася своєрідністю, вірністю історичним
традиціям; японське мистецтво вражало європейців благородним лаконізмом
і вишуканістю художніх засобів.

У XX ст. Японія стала високорозвиненою індустріальною державою із
власним неповторним обличчям, визначеним поєднанням західних впливів із
національними особливостями.

Характерною рисою японських чоловічих зачісок були Р13 «хвости», петлі з
волосся, зібрані переважно на маківці, а так голена повністю або
частково скронево-тім’яна зона.

Зустрічалися зачіски, в яких залишали невеликий пучок волосся на
маківці, укладали його у вигляді петлі й зав’язували стрічкою. Кінець
пучка був спрямований до потилиці. Навколо пучка волосся голили, а від
середини потилиці залишали пряме волосся, яке рівненько підрізали на
рівні шиї. Доповнювали подібні зачіски пишні від скронь до підборіддя
бакенбарди.

Серед знаті популярними були зачіски з джгутоподібно скрученого волосся,
яке кріпили шпилькою. Пасма зачісували догори маківки. Іноді таку
зачіску прикривали шовковим або оксамитовим чохлом.

Серед чоловіків літнього віку можна було побачити зачіску з прямим
проділом і двома невеликими «хвостами» на скронях. Таку ж зачіску носили
хлопчики до повноліття.

чілок, проділів.

Високі складні зачіски носили жінки з вищої знаті, які у святкових
випадках покривали волосся фіолетовим напиленням. Щоб отримати справжні
витвори мистецтва, перукарі годинами чаклували, споруджуючи вигадливі
башти з волосся. Такі зачіски створювали на декілька днів і навіть
тижнів.

У жінок із народу були спрощені зачіски, але при цьому національний
колорит зберігався.

Імператриця у святкових випадках носила розплетене волосся або робила
«хвіст» на потилиці, доповнюючи його штучним волоссям, щоб зробити
довшим.

Зачіски чарівних гейш прикрашали маленькими віялами, які кріпили до
шпильок боа і встромляли у вільний простір валиків. Шия завжди
залишалася відкритою (рис. 7.42).

Усі валикоподібні зачіски складалися з чотирьох головних пасом: двох на
скронях, тім’яного і потиличного. Саме з них робилися валики й петлі,
які розміщували на маківці.

Своєрідними були зачіски самураїв: подовжене волосся на скронях і
потилиці збирали на маківці, протягали через бамбукову або картонну
трубочку (іноді замість трубочки використовували тканину) й укладали
створений «хвіст» на голену тім’яну зону (рис. 7.44). Носили також
зачіски, зібрані знизу на потилиці у «хвіст», перев’язаний у кількох
місцях стрічкою і спрямований до Маківки, де він закінчувався петлею.

Серед чоловіків — представників знатної верхівки — особливо популярними
були щіткоподібні зачіски різних варіантів. Деякі чоловіки обмежувалися
оформленням щітки тільки в тім’яній зоні, а зі скронь і потилиці збирали
подовжене волосся на маківці у вигляді петлі, підв’язуючи стрічкою (рис.
7.45).

Вишуканими були дитячі зачіски (рис. 7.46).

Японська культура значно впливає на європейський стиль. більше
створюється зачісок на основі східного фольклору.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020