UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВитоки української культури (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось17332
Скачало888
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Витоки української культури

 

План

 

1. Історичні передумови виникнення української культури.

 

2. Культура дохристиянської Русі.

 

3. Вплив християнства на культуру Київської Русі.

 

4. Культура Галицької-Волинської Русі.

 

 

1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

 

В умовах розбудови суверенної Української держави, відродження

національної культури особливе значення має об'єктивне висвітлення

етногенезу українського народу, визначення місця даного етносу в колі

слов'янських народів, його зв'язків з найдавнішими етапами історії.

 

З проблемою етногенезу слов'ян тісно пов'язана проблема прабатьківщини

українського народу. Існують дві протилежні теорії: міграційна і

автохтонна. Перша з них побудована на визнанні руху як керівної засади

етногенетичного процесу. Згідно з даною теорією, слов'янство виникло в

Прибалтиці, яка мала би бути першою батьківщиною слов'ян. Потім вони

рушили на південь у віслянський басейн, а пізніше — на схід у басейн

середнього Дніпра. Внаслідок слов'яни поділилися на західних і

південно-східних.

 

Друга теорія — автохтонізму стверджує, що слов'яни були незмінними

жителями тієї самої території з часів неоліту. Змінювались культури, але

етнос залишався той самий. Отже, слов'яни — це автохтони-аборигени, а їх

прабатьківщиною було межиріччя Одри і Вісли, або середнє Наддніпров'я.

Тут слід згадати, що «Повість временних літ» виводить праукраїнські

слов'янські племена з-над Дунаю. Тезу про «дунайську епоху» в житті

праукраїнських слов'ян висунув ще М. П. Драгоманов у 70-х роках XIX ст.,

а М. С. Грушевський називає добу українського розвитку (IV—IX ст. н. е.)

«чорноморсько-дунайською».

 

Висувалася також, як компромісна, гіпотеза про прабатьківщину слов'ян

між Дніпром і Віслою. Ю. Кухаренко, І. Русанова вважали, що вона — на

західному Поліссі; І. Ляпушкін — на Прикарпатті; І. Вернер — у верхів'ях

Дніпра, Десни й Угри; А. Попов — у нижній течії Дунаю; М. Рудницький —

на південному узбережжі Балтійського моря.

 

У визначенні українців як частини загальнослов'янського масиву визначну

роль відіграв відомий український археолог В. В. Хвойка (1850—1914 рр.).

У своєму епохальному дослідженні «Поля погребений в среднем

Поднепровье». (1901 р.) він виступив з твердженням про етнічну

тотожність слов'ян Київської Русі та неолітичної людності середнього

Наддніпров'я, зокрема носіїв трипільської культури, Його теорію прийняли

з різними інтерпретаціями і доповненнями такі авторитетні дослідники

праісторії та етногенезу українців, як В. М. Щербаківський, Я.

Пастернак, М. Д. Брайчевський, В. М. Петров. Це підтверджують наукові

дані антропологів, які встановили, що на території історичного

слов'янства на початку нашої ери в основному були поширені ті самі

європеоїдні расові типи, як і в епоху пізнього неоліту.

 

Приблизно в ІІІ тис. до н. е. на всій Україні, де розгорталася

трипільська культура, появились нові поселенці. За рівнем культури вони

стояли нижче від трипільців, але були більш войовничі й підкорили їх.

Пришельці вміли обробляти мідь (мідний вік на Україні датується 3300—

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ