UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрадиції – як елемент культури (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3073
Скачало552
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Традиції – як елемент культури

 

Виробляючи своє, запозичуючи щось у сусідів та акумулюючи його, народ

поступово формує так звану національну традицію.

 

Традиція — це, власне, те, що передається у спадок майбутнім поколінням.

Російською мовою буквальний переклад з латинської traditio більш точний:

"предание", українською ж — "переказ" — більш звужене.

 

Національні особливості уявлень про красу тісно пов'язані з конкретними

місцевими умовами, що яскраво простежується на прикладі архітектури.

Традиційне житло різних регіонів максимально адаптоване до кліматичних і

природних умов, а також видів діяльності. Кочові племена і кочові народи

користуються мобільним житлом: на Півночі — це яранга з крутими схилами

стін — багато снігу, у Середній Азії — юрта з плоскою покрівлею — дощів

і снігу майже немає. У лісовій місцевості житло будували з дерева, у

гірській — із каменю, а у степових регіонах, де не було ні першого, ні

другого, — із глиняних вальків. Будівельний матеріал диктував

конструктивні особливості, форму, оздоблення. Традиції зведення житла

передавались із покоління в покоління, відбувалась їх естетизація; люди

звикали до свого житла, і воно видавалось їм єдино красивим. Навіть

пізніше, коли збільшився арсенал будівельних матеріалів і замість глини

та дерева почали використовувати цеглу, у зведенні споруд продовжували

зберігатись попередньо нароблені форми, оскільки вони вважалися

природними, відповідали смакам місцевого народу і визначали стиль певної

місцевості. Отже, художнє з самого початку зливалося з національним,

традиційним, народним, ставало виразником етнічного.

 

Одним із чинників визначення національної, етнічної культури є традиції

народної художньої творчості. Чим вищий рівень розвитку і технізації

суспільства, тим швидше і безповоротніше зникає з побуту і вжитку

народна творчість. Сьогодні в Європі, як і в розвиненій Америці,

традиції народної художньої творчості практично зникли. Цьому сприяв

розвиток виробництва, поліграфічних послуг, а особливо — засобів масової

інформації, зокрема телебачення. Наприклад, зараз в Україні національна

народна традиція активно витісняється західними зразками маскультури

найнижчого гатунку. Технологічний процес з україно- та російськомовного

переходить на англомовний, що негативно позначається на лексиці як

технічної, так і творчої інтелігенції. Різко зменшились тиражі

україномовної літератури, на що звернули увагу і забили тривогу

письменники, бо для них це проблема творчого життя чи смерті, буквально

фізичного існування та можливості реалізуватися. Адже сумнівно, що хтось

читатиме літературні твори, окрім фахівців, мовою, якою не користується

суспільство в державі.

 

Історія засвідчує: жодна мова не жила, не живе і не житиме вічно.

Сьогодні у світі багато мертвих мов, зокрема старогрецька,

староіндійська, староєврейська, латинська, староруська та

староукраїнська. Адже народи, які користувалися в давні часи цими

мовами, нині живуть і розвиваються в нових історичних реаліях і

відповідному мовному еквіваленті.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ