UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗороастрійські своди (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1805
Скачало228
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Зороастрійські своди

 

 

План

 

1. Пізні своди релігійного характеру

 

2. Зороастрійські своди

 

 

Пізні своди релігійного характеру

 

Саме до періоду ІІІ ІХ ст. н. е. належить багато літератури релігійного

характеру, яка представляє різні своди. Частина їх формувалась, певне,

ще при Сасанідах (ІІІ – арабського захоплення ( VIII-IX ст. н. е.), коли

звернення до минулого, до древньої релігії відіграло велику роль в

боротьбі з іноземними державами. Встановлення літератури релігійного

характеру було зумовлено в основному потребами зороастризму та інших

наук, які розвивалися і приймали релігійні форми.

 

Розвиток літератури, пов’язаної з різними віровченнями стояло в прямій

залежності від змісту ідеологічної боротьби, яку вели її поборники, і

від форм красномовства, які складалися в процесі цієї боротьби.

 

Вище згадувалось про відображення в “Авесті” боротьби Зороастра з

наслідувачами старих культів. Зороастризм чинив опір в певній мірі і

релігії перших Ахеменидів. Одна з пам’яток на середньоперській мові –

“Книга про праведного Варифа” зберіг поголоски розпаду самого

зороастризму і виникнення в середині нього різноманітних течій в період

після нашестя Олександра Македонського і занепаду канонічного екземпляру

“Авести”. Можливо про це явище свідчить вісімнадцятий розділ

“Вендедада”, в якому йдеться про жреця-брехуна.

 

В Сасанідський час зороастризму потрібно було витримувати боротьбу з

ерванізмом і двома широко відомими вченнями – маніхейством, яке вчинило

в ІІІ ст.. н. е. і мазданізмом, який відноситься до V ст. н.е.

 

Про зміст двох останніх ми знаємо досить небагато, або неточні,

неправдиві дані.

 

Засновник маніхейства, який мав титул “Мані”, що означає “Вічний” (род.

в 215 р. н. е.), почав свою діяльність як проповідник в 242 р. н. е. в

столиці Сасанідів – Ктесіфоні і мав великий успіх. Мані створив свою

церкву, в якій перші його дванадцять учнів стали “вчителями”. Їм в свою

чергу підкорялися сімдесят два єпископи.

 

Вчення Мані об’єднувало елементи різних відомих йому релігій і повинно

було, за думкою засновника, замінити всі релігії які існували до цього.

Так, в ньому можна знайти древньовавілонські і древньоіранські уявлення

(ерванізм і вчення про боротьбу добра і зла, в якій людина повинна

допомагати доброму початку). Крім цього, вчення Мані ввібрало і деякі

елементи християнства. Маніхейство відобразило протест народних мас

проти матеріальних надлишків правлячих шарів населення. Проповідь Мані

кликала до аскетизму, самотності сподвижницького життя. Оскільки вона

була направлена проти соціальної нерівності, пригнічення, проти керуючої

династії, маміхеї зазнавали переслідувань. Мані і його прибічники

переховувались в Туркестані, Центральній Азії, Індії і Китаї, а після

повернення в Іран і смерті Мані (273 р. н. е.) його сподвижники втекли

до Візантії і в держави, які підтримували зв’язки з Сасанідською

імперією з сходу. В Соді маніхейство стало переважаючою релігією.

 

Другим вченням, з яким приходилось вести боротьбу зороастризму, було

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ