UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсавул української ідеї (повернення Вячеслава Будзиновського) (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2361
Скачало120
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Осавул української ідеї (повернення Вячеслава Будзиновського)

 

Говорячи про літературний рух і взагалі про духовне життя в Галичині на

зламі 70-80-х років, І. Франко серед молодшої парослі, «котра виросла

під впливами польського позитивізму та соціального демократизму»,

називає передусім Юліана Бачинського та Вячеслава Будзиновського

(Фрагіко І. Українсько-руська (малоруська література) // Зібрання

творів: В 50 т. — К.: Наук, думка, 1984. — Т. 41. — С. 87). Критик

наголошує, що ці представники черпали стимул власної діяльності із

західноєвропейських напрямів, зокрема імпресіонізму та неоромантизму.

 

Більшість довідників та енциклопедій взагалі випустили це прізвище, і аж

у першому томі «Української літературної енциклопедії» (К., 1988. — С.

241), завдячуючи Ф. Погребеннику, знайшлося місце для невеличкої статті

про В. Будзиновського. Правда, значно раніше, ще 1955 р. у першому

томі «Енциклопедії українознавства» за редакцією професора В.

Кубійовича, хоч і дуже скупо, але об'єктивно було сказано про цього

публіциста й історика-белетриста, політика, визначного

суспільно-громадського діяча (С. 180).

 

Сьогодні справедливо пишемо, що Будзиновський Вячеслав Титович

(псевдонім та крептонім: Недоля В.; В. Б.; 30.01.1868, с. Баворів

теперішнього Тернопільського району на Тернопільщині — 14.02.1935, м.

Львів) здобув освіту у Львівському та Віденському університетах, почав

друкуватися на сторінках «Товариша» ще 1888 р.; організаторський перевів

у практичну справу: брав активну участь у польській газеті «Рчаса»

(1886—1887), організовував численні галицькі віче, редагував зокрема

такі видання, як «Радикал» (1895), «Громадський голос» (1896—1897),

«Праця» (1897), де вперше надрукував новели В. Стефаника; з 1897 р.

разом з Д. Лукіяновичем видавав «Універсальну бібліотеку», а з вересня

1906 р. — літературно-освітній журнал «Світ»; протягом 1907—1918 рр. був

послом до Австрійського парламенту, де постійно виступав на захист

українського народу; він — один із засновників Української радикальної

партії (1890), а-після виходу з неї 1899 р. — один з організаторів

Української націонал-демократичної партії; 1927 р. заснував Українську

партію праці і був її членом та керманичем до її ліквідації 1930 р. Це,

так би мовити, перебіг найважливіших етапів життєдіяльності В.

Будзиновського.

 

Предки В. Будзиновського походили з с. Вовчухи, недалеко Городка, що

піді Львовом. І носили вони українське прізвище — Будзанівські. Сам

письменник згадував, що його дід по матері був німцем з Чехії, а бабця

була чешкою, дід по батьковій лінії був українцем, а бабця — полька. Дід

Євстахій навчався у Львівському університеті разом з М. Шашкевичем та М.

Устияновичем, став священиком. Батько Будзиновського здобув освіту у

Львівській нормальній школі, вчителював у с. Баворові.

 

Початкову школу Вячеслав закінчив у Львові, там же опанував вищий вишкіл

гімназійний. Довкіл панувало польське духовне й моральне засилля,

навчалися й розмовляли в оточенні Будзиновських виключно по-польськи.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ