UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідноукраїнський літературний дискурс (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2545
Скачало289
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Західноукраїнський літературний дискурс

 

У першому розділі "Національний Космо-Психо-Логос і національна

ідентичність" розглядається культурологічний аспект понять "нація" та

"національна ідентичність". Наголошується на тому, що

національно-культурний організм (— це певна автономна психо-інформаційна

і духовна система, що входить у надсистему—людство і має свої підсистеми

(особа, родина, професійні страти, тощо), відзначається цілісністю,

самореалізацією, самозбереженням і самовідтворенням і типологією,

властивою1 і. для1 окремих [людських осіб. З погляду міфо-ритуальної

теорії культури та структурної антропології; чиї поняття та підходи

лягли в основу цього дослідження, нація є живим організмом-світом, де

все дорівнює усьому, усе гомеоморфне: людина (мікрокосм) — етнос, нація

(мезокосм) — світ (макрокосм), звісно ж із врахуванням того, що людину і

етнос відрізняються від гомеоморфного з ними світу природи своєю

 

здатністю мислити, переживати, вступати в діалог з іншими людьми, з

Богом і світом.

 

Нація — це комплекс якостей, реакцій на світ, слова і жести, рух, у

просторі — Космо-Психо-Логос, до творення якого спричинилися різні

"хімічні" сполуки, серед яких не останню роль відігравали і ландшафт,

грунт, у який Бог "посадив" даний етнос, і спосіб жити в світі справіку,

опановувати простір і ще якісь генетичні властивості, що, відшліфовувані

історією, укладаються у саме такі риси національного характеру. Історія

— це творчість колективного суб'єкта — етносу, нації — історія її

культури і свідомості. Світова історія — поліфонія культур, множинність

етнічних свідомостей з їхніми світами, що разом складають людство.

 

Національний космос — це порядок речей у світі, певне співвідношення

вартощів, сприймання простору і часу, свободи і долі, верху і низу,

далини/ширини, світла/темряви, неба/пекла, чоловіка/жінки, себе і

Іншого. Світ-макрокосм-людство заряджений, запущений енергією менших

світів мезокосмів (народів, етносів, націй), кожен з яких, крім

спільного для всього людства колективного підсвідомого, має і власний

проект існування, свій ідеал самореалізації і самоутвердження у

макросвіті.

 

Усе, що з'явилось і існує, постійно загрожене поверненням до небуття,

не-існування — поглиненням хаосом і функціонує у боротьбі із цим хаосом,

мусить постійно відновлюватися-перетворюватися. Щоби відновити свої

виснажені біологічні ресурси, повинне "померти"— бодай на мить

повернутися до першопочатку і з новою силою відродитися — до хаосу — в

плані космічному, в оргію — у плані соціальному, у темряву (насіння), у

воду (хрещення).

 

Творення космосистем різного рівня — єдиний онтологічний процес, хіба

розпадається на два потоки — космогонії (творення космічних об'єктів) і

антопогонії (творення людини, структури її психіки з первісних вод

колективного підсвідомого — неба ідеалів — Супер-Я, земних можливостей

—'Я; пекла бажань — Воно). Цю двоаспектність творення світу підкреслює і

Біблія: Бог створив людину на шостий день Творіння. Те саме їй подарував

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ