UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБорис Олійник (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4717
Скачало493
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Борис Олійник

 

 

На початку 60-х pp. в українську новітню поезію увійшло ціле сузір’я

талановитих поетів, яких нині називають «шістдесятниками». Зазвучали

свіжі й самобутні голоси Івана Драча, Василя Симоненка, Віталія

Коротича, Тамари Коломієць, Миколи Вінграновського, Ірини Жиленко. До

цієї плеяди молодих митців належить і Борис Олійник — оригінальний і

самобутній майстер слова, поет могутнього громадянського звучання,

відомий публіцист і громадський діяч.

 

Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935 р. в с Зачепилівці на

Полтавщині в родині службовця. Батько поета працював спочатку шахтарем,

а пізніше — редактором газети. У 1943 р. батько загинув на війні, а мати

важкою працею заробляла на шматок хліба.

 

Після визволення рідного села Борис Олійник пішов до школи. У п'ятому

класі він написав перший вірш, який був надрукований у районній газеті,

де колись працював його батько.

 

У 1953 р. після закінчення середньої школи Б. Олійник вступив на

факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, по

закінченні якого працював у редакціях газети «Молодь України», журналів

«Ранок», «Дніпро», «Вітчизна». У 1957 р. на сторінках університетської

багатотиражки з'явився перший вірш Олійника — «Б'ють у крицю ковалі», у

якому молодий поет висловлює свою вірність трудовим традиціям дідів і

батьків.

 

У 1962 р. побачила світ перша поетична зб. Олійника «Б'ють у крицю

ковалі». Наступна — «Двадцятий вал» (1964) відзначена літературною

премією імені М. Островського. У 1973 р. в Москві в перекладі російською

мовою була опублікована зб. «Стою на землі». Наступні поетичні зб.—

«Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Відлуння» (1970), «На лінії тиші»

(1972), «Гора» (1975), «Істина (1976), «Заклинання вогню» (1978), «Сива

ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Міра» (1984) — це окремі

сходинки його творчого шляху. За поетичні зб. «Сива ластівка», «У

дзеркалі слова», «Дума про місто» Б/ Олійник був удостоєний Державної

премії України імені Т. Г. Шевченка (1983). Останній визначний твір Б.

Олійника — поема «Сім» (1988) присвячена тим героям, які загинули під

час ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

 

Поет високої культури і громадянського обов'язку, Б. Олійник зосереджує

свою увагу на найбільш важливих проблемах часу, наполегливо утверджує

високі гуманістичні ідеали, бореться зі злом.

 

Про свої завдання він пише в циклі «Кредо» («Вірую»), створивши образ

нашого сучасника, патріота, трудівника і громадянина, який пишається

своїм народом:

 

Це — мій народ. Спогорда не дивись,

 

Що руки в нього з праці вузлуваті,

 

Душа його пречиста, яко свято,

 

А в серці дума й пісня обнялись.

 

Темі віковічної спадкоємності поколінь присвячені поезії Олійника «На

березі вічності» (1974), «Батьки і діти» (1979), «Урок» (1975).

Зберігаючи, як святиню, пам'ять про батька і матір, про всіх полеглих на

полях війни, поет створив символічний марш:

 

З непам'яті,

 

З пам'яті,

 

з виру морського і суші

 

Солдати, матроси, єфрейтори і командарми

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ