UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКартини українського побуту в “Пан Халявський” Г. Квітки-Основ’яненко (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1952
Скачало261
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Картини українського побуту в “Пан Халявський” Г. Квітки-Основ’яненко

 

Серед російських творів Григорія Квитки-Основ’яненка особливе місце

посідає роман “Пан Халявский”. Він став класичним твором української і

російської літератур. Роман з’явився тоді, коли в літературі

загострилася боротьба за перемогу реалістичних принципів проти

ідеалізованого зображення існуючого суспільства консервативними

літераторами. Саме в “Пане Халявском” дано знущально-критичний розріз

повсякденного побуту принаймні трьох поколінь звичайнісіньких поміщиків.

 

 

Перебираючи по черзі різні сторони побуту (“и в просвещении, и в

обхождении, и во вкусе, и в политике”) та примітивно витлумачуючи їх

(“просвещение” – кількість свічок чи розмір вікон, щоб було світліше,

“образование” – “где косы, где плетёшки, где выстриженный и взъерошенный

верет”, “вкус” – відсутність колишніх наливок і настойок тощо), Трушко й

доходить твердження про те, “как свет изменяется!..”. Саме це, мовляв, і

підштовхнуло сімдесятирічного Трохима Мироновича Халявського описати

істотніші періоди й найцікавіші, з його погляду, пригоди свого життя –

“старости в наслаждение, а юности в наставление”.

 

Таким чином, герой твору зіставляє поважну старовину з сучасністю, щоб

довести перевагу першої, автор же фактично цим зіставленням прагне

засвідчити, що сучасність багато в чому походить від старовини й

особливою досконалістю теж не відзначається, оскільки характерні й

визначальні риси успадковуються і не зазнають якісних змін. Тим більше,

що висловлені Трушком панегірики компрометуються його граничною

обмеженістю.

 

У художній структурі твору значна роль надається етнографічно точному

відтворенню особливостей тогочасного побуту. Принципову функцію при

цьому відіграє детальний опис пригощання полковника-благодійника. У цій

сцені Квітка характеризує майже всі аспекти звичаїв, переконань,

поведінки зображуваного середовища. Саме в описі банкету Квітка дає

зрозуміти, що рід Халявських – не виняток, а звичайне явище, й буквально

ніхто з сотні гостей, запрошених “верст за пятьдесят”, нічим не

вирізняється у своїй суті і поведінці.

 

Обід, що подається полковникові є справді гомеричним: численні борщі – з

яловичиною, з гускою, свининою, борщ Собієського, борщ Скоропадського,

печерський рибний борщ, бігус, борщ з качкою тощо. Їх змінювали супи – з

локшиною, з рисом і ізюмом та “історичний” Леопольдів суп, винайдений ще

якимось маркграфом Римської імперії. За солодкі страви правили качка з

ізюмом і чорносливом, телячі ніжки з мигдалем, мозок, різноманітне

коріння – ріпа, морква тощо. Увінчувало обід смажене – птиця, поросята,

зайці з квашеними огірками, огірочками в оцті й горами вишень, яблук,

груш, опішнянських слів та інших фруктів. Все це за певною “системою” і

з традиційними припрошуваннями та примовками (“по первой не закусывают”,

“поставивши-де тарелки, не соблаговолите ли, ваша ясновельможность, по

чарке горелки?” і т.п.) запивалося найрізноманітнішими на смак і колір

горілками, настойками, наливками, пивами й медами – аж до заключного

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ