UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБароко як літературний напрям у мистецтві Західної Європи (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5213
Скачало524
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Бароко як літературний напрям у мистецтві Західної Європи

 

Бароко (італ. Вачосс – дивний, химерний) – напрям у мистецтві та

літературі XVII – XVIII ст., якому належить важливе місце у поступі

європейської культури. Бароко прийшло на зміну Відродженню, але не було

його запереченням. Художня система бароко надзвичайна складна, їй

властиві мінливість, поліфонічність, ускладнена форма. Література бароко

характеризується поєднанням релігійних і світських мотивів, образів,

тяжінням до різних, контрастів, складної метафоричності, алегоризму і

емблематичності, прагненням вразити читача пишним, барвистим стилем,

риторичним оздобленням твору. У різних культурах, літературах бароко

складалося неодночасно. Серед країн православно – слов’янської

культурної спільності бароко почало формуватися і набуло значного,

розвитку в Україні та в Білорусії, що безпосередньо стикалися з

польською та західноєвропейською бароковими культурами. Крім цього,

бароко мало і власні, націєпемні, джерела: києво – руські та

фолькролорні, що проявлялися на різних рівнях цього напряму – “високому”

, “середньому” та “низовому”. Бароко в історії української літератури

трактувалося по різному, часто неадекватно. Вперше розглянув бароко як

естетичну систему Д. Чижевській у монографії “Українській літературний

бароко” (Прага, 1942 – 1944рр.) але тільки на XI Конгресі влавістів у

Празі 1968 вчені поставили питання слов’янського бароко, зокрема

українського. Його розквіт в українській літературі припадає на кінець

XVI – XVIII ст. і простежується у різних жанрах, зокрема в поезії Лазаря

Барановича, Івана Величковського, Григорія Сковороди та ін. Взірцем

барокових віршів є збірка “курйозної поезії Івана Величавського млеко от

овци, пастирю належноє”. Виразні барокові риси має шкільне дфальтургія.

Серед прозових творів бароко найбільше проявляється в араторській прозі

(збірника проповідей Лазаря Барановича “Меч духовний ”, “Труби словес

проповідних”; Іваника Галятовського “Ключ розуміння”; Антонія

Радивиловського “Огородок Марії Богородиці”, “Вінець Христов”) та

козацьких літописах самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка.

 

На зміну Ренесансу в європейській культурі приходить бароко, у ньому

поєднуються традиції готика і Ренесансу.

 

Визначальні прикмети бароко:

 

Знову спостерігається нахил до ускладненої форми (як у пізній готиці)

 

Повертається готи сниці геоцентризм, але зберігається антропоцентризм,

лише тепер людина практикується не як противага Богові, а як

найдосконаліше його творіння.

 

Замість світської спрямованості бачимо в часи бароко знову релігійне

забарвлення всіх сфер культури, як у добу середньовіччя.

 

Замість визволення людини від пут соціальних та релігійних норм знову

помітне посилення ролі церкви і держави.

 

Зберігається античний ідеал краси, але робиться спроба поєднати його з

християнським ідеалом, тобто йдеться про поєднання краси духовної і

фізичної, внутрішньої і зовнішньої, в цілому відбувається примирення

традицій античної і християнської.

 

Як і Ренесанс, бароко зберігає увагу до природи (і в науці, й у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ