UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБогдан Лепкий як письменник,літературний критик та історик літератури (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2951
Скачало518
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Богдан Лепкий як письменник,літературний критик та історик літератури

 

В українському літературознавстві слушно утвердилася думка, що Богдан

Лепкий розвивався паралельно як письменник і як літературний критик та

історик літератури. У сфері його уваги постійно перебували і надбання

І.Котляревського, Т.Шевченка, П.Куліша, Марка Вовчка та інших, і

творчість його сучасників, зокрема, Т.Франка, В.Стефаника. Відомо, що

Б.Лепкий сприяв ознайомленню поляків з українською культурою, передовсім

своєю педагогічною працею як викладач української мови й літератури у

польській гімназії, а згодом як професор Ягеллонського університету.

 

У літературному процесі к. XIX — поч. XX ст. помітна постать Богдана

Лепкого (1872-1941) — письменника, літературного критика, вченого,

перекладача, видавця, педагога, художника. В радянський період розвитку

історії України — за відданість ідеям відродження Батьківщини,

відтворення в художній формі духовно-патріотичних поривань українського

народу, його національно-визвольних змагань (тетралогія «Мазепа», поема

«Ноктюрн», вірші 20-30-х pp. та ін.) — творчість Б.Лепкого було штучно

вилучено з літературного процесу, самого ж письменника безапеляційно

засуджено, звинувачено в націоналізмі, фальсифікації історії,

сповідуванні ідеології фашизму.

 

В умовах незалежної України, коли виробляється нова концепція розвитку

української літератури, творчість Б.Лепкого посідає належне місце серед

тих, хто стояв біля витоків літератури XX століття, його духовна

спадщина акумулює основні тенденції художнього мислення того складного

періоду — від неонародництва до модернізму.

 

Богдан Лепкий не виступив у літературі як готовий майстер слова.

Характеризуючи творчий здобуток митця 90-х р. XIX ст., В.Сімович,

Є.Пеленський відзначали «боротьбу з віршем, з формою», «неповні,

невикінчені образи», «нев'язану» мову, «сентиментально потрактовані»

конфлікти. Однак уже перші оповідання та новели Б.Лепкого привернули

увагу читачів і критиків своєрідністю оповіді, пластичністю художнього

малюнка, щирим, глибинним ліризмом. Ліричне самовиявлення, наявність

суб'єкта оповіді, емоційність, сердечність підносили мистецьку вартість

і нарису, й новели, й оповідання, надавали цим «суто» епічним жанрам

своєрідного забарвлення, що помітив І.Франко.

 

Маючи гідний наслідування приклад служіння інтересам громади, — батька

(псевдонім Марко Мурава) — юнак готувався стати голосом, сумлінням

народу. В листі до О.Барвінського (від 26.VI.1907 р.) митець зізнавався:

«пишу так, як думаю... тільки як голос суспільства»4, водночас виразне

ліричне обдарування потребувало реалізації власного «я». Б.Лепкий

спробував поєднати контрастні, взаємовиключні поняття: він пише ряд

творів з життя селян, ставить проблеми соціальної нерівності («В лісі»,

«Настя», «Над ставом»), «хлопської кривди» («Закутник», «Нездала

п'ятка»), влади забобонів («Гусій», «В глухім куті»), недолі емігрантів

(«Підписався»), пропускаючи їх крізь призму чуття. Саме в цих перших

оповіданнях та новелах виник той художній сплав, який називаємо стилем

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ