UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПубліцистичні статті Уласа Самоука та Івана Багряного (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2705
Скачало253
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Публіцистичні статті Уласа Самоука та Івана Багряного

 

ПЛАН

 

1. Публіцистика І.Багряного

 

2. Публіцистика Уласа Самчука в контексті українського державотворення

 

Список використаної літератури

 

1. Публіцистика І.Багряного

 

Хоча іноді творчий доробок автора й зазнавав критики з погляду

недосконалості мови, але з іншого боку твір був неперевершений за

змістом, гостротою піднятої теми. Недаремно ж зараз в світі Багряного

називають “речником першої еміграції з Радянського Союзу”. Можливо,

саме завдяки цьому публіцист і здобув таку широку славу, а його твори

вивчаються та їх люблять. Тим більше, що він чи не один з перших почав

піднімати з забуття теми близького минулого – знищення провідних

представників української інтелігенції, катування їх в сталінських

таборах і тюрмах. Багряний першим розповів в своєму романі “Сад

Гетсиманський” жахи радянських концтаборів, які пережив сам. А пізніше

не забув викласти їх і у своїх публіцистичних творах.

 

У воєнні та післявоєнні роки в еміграцію виїхало багато вихідців з

України. Однак, із усієї численної і не бідної талантами еміграції Іван

Багряний виявився письменником та публіцистом найбільш відомий: його

доробки були переведені на кілька європейських мов. Не в останню чергу

тому, що все, написане Іваном Багряним, звернено до всього народу, а не

до малої його частки, еміграції, що роздирається до того ж протиріччями

і постійними сварами. Це перший мій висновок щодо публіцистичної

творчості Багряного – вона була звернена та написана до всіх – від

сусіда в будинку до закатованого в Сибірі українця.

 

У своїй публіцистиці Багряний ставить надто часто питання щодо

майбутнього України, української нації, що необхідно зробити для її

щасливого й незалежного життя. Питання з одного боку риторичне й

водночас звернене до потенційних відповідачів цієї справи перед

українським народом. Тож й не дивно, скільки публіцист сильним словом

зажив собі ворогів за життя – химерних “іуків” і досить реальних та

владних.

 

Все життя тривожила й проблема преси, насамперед російської

еміграційної. Особливо болючим питання для автора стало в на початку

50-х років ХХ століття, коли він збагнув, наскільки все запущене,

наскільки всі залякані, що ліпше мовчати чи підгавкувати товаришу

Сталіну. В іншому випадку будеш гнути спину, в кращому разі, на каторзі

або гнити десятиліттями в тюрмах. Можливо саме з цієї причини

публіцистика І.Багряного останніх років життя стала ще уїдливішою й

нещаднішою, гострішою й незламною.

 

До речі, ще однією особливістю публіцистики І.Багряного в газеті

“Українські вісті”, та думаю й взагалі, є те, що спершу автор приділяв

здебільшого увагу питанням національним, а пізніше спектр цікавих для

нього питань значно розширився. Публіцист став звертати приділяти увагу

питанням культури, літератури, міжнародного значення. Разом з цим

публіцистика стала більш гострішою, ще з більшою антирадянською

вираженістю. Автор також виступав проти блюзнірського перекручування

спадщини видатних діячів України, зокрема, Тараса Шевченка та Миколи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ