.

Вітаміни. Вітамінні препарати (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
304 4308
Скачать документ

Реферат

на тему:

Вітаміни. Вітамінні препарати

Що таке вітаміни та яке їхнє значення в організмі?

Ще у V ст. до н. е. давньогрецький лікар Гіппократ своїм пацієнтам з
порушенням зору рекомендував їсти пташину і коров’ячу печінку. Нині ми
знаємо, що печінка – це джерело вітаміну А (а також В2, В12 і Е),
необхідного для нормального функціонування ока. Вітаміни (від лат. віта
– життя – та аміни, тобто речовини, що містять аміногрупу) – біологічно
активні речовини різної хімічної природи, неодмінні учасники обміну
речовин. Вивчати вітаміни почав 1880 р. російський лікар М. І. Лунін.

Американський біохімік Е. В. Макколлум 1913 р. запропонував називати
вітаміни літерами латинського алфавіту: А, В, С тощо. У 1922 р. він
відкрив вітаміни D і Е.

Добова потреба людини у вітамінах – усього кілька міліграмів. Проте,
незважаючи на невеликий вміст вітамінів в організмі, вони відіграють
надзвичайно важливу роль в обміні речовин і енергії. Багато вітамінів
входить до складу ферментів, деякі необхідні для утворення гормонів. За
відсутності вітамінів в організмі виникають захворювання – авітамінози,
при нестачі їх — гіповітамінози.

Російський фізіолог В. В. Пашутін, учень І. М. Сеченова, спираючись на
вчення М. І. Луніна, 1881 р. дійшов висновку, що захворювання на цингу
спричинене авітамінозом і не є інфекційним. Голландський лікар К. Ейкман
довів, що захворювання «бері-бері» спричинює нестача якихось важливих
для організму речовин (пізніше з’ясовано, що вітаміну Bj). За наукові
досягнення у галузі фізіології та медицини 1929 р. йому було присуджено
Нобелівську премію.

Американський біохімік А. Сент-Дєрді 1913 р. відкрив вітамін С
(аскорбінову кислоту).

Вітаміни швидко розпадаються в організмі. Більшість із них не
відкладається про запас і не синтезується в організмі. Тому необхідно
постійно вживати продукти, що містять вітаміни. Головне джерело
вітамінів – свіжі фрукти, овочі, а також молоко та м’ясо.

Нині відомо близько 50 вітамінів, які поділяють на дві групи:
водорозчинні та жиророзчинні. До водорозчинних відносять вітаміни групи
В (відомо 15 вітамінів), вітаміни Р, С та інші; до жиророзчинних -А, Е,
K, D тощо.

Як зберегти вітаміни у продуктах харчування?

Вміст вітамінів у фруктах, овочах та інших продуктах харчування з різних
причин може зменшуватися. Найбільше вітамінів втрачається під час
кулінарної обробки. Під час варіння м’яса руйнується до 50 % вітаміну В,
а внаслідок теплової обробки продуктів рослинного походження – до 20 %.
Вітамін С, який міститься в овочах та фруктах, руйнується також на
повітрі, особливо коли вони почищені. Тому овочі слід очищати та
нарізати безпосередньо перед варінням і класти в емальовану каструлю з
гарячою водою. Каструлю під час варіння треба закривати кришкою. Добре
зберігаються вітаміни за низької температури. Для забезпечення організму
вітамінами, особливо взимку і навесні, потрібно більше споживати фруктів
і овочів. За рекомендацією лікаря можна споживати також вітамінні
препарати.

Типи Назва Основна роль Джерела надходження

вітаміни Жиророзчинні А Необхідний для підтримання здоров’я шкіри,
волосся, слизових оболонок, скелета. Нормалізує зір (особливо
нічний), підвищує імунітет. Незбиране молоко, сметана, вершкове масло,
печінка, нирки, яйця, жирна риба. Морква, томати, вишні, полуниця,
хурма, апельсини, шпинат.

D Необхідний для росту і підтримання здоров’я скелета, сприяє
засвоєнню кальцію. Жирна риба (оселедець, скумбрія, сардини), яйця,
сир,,; утворюється в організмі під дією сонячного світла.

E Сприяє кровотворенню, засвоюванню ран, нейтралізує дію
шкідливих для здоров’я факторів навколишнього середовища.
Горіхи, насіння, зародки пшениці, рослинні олії.

Водорозчинні С Сприяє кращому засвоєнню білків і заліза, росту і
формуванню скелета, загоюванню ран, підвищує імунітет організму.
Апельсини, лимони, чорна смородина, шипшина, болгарський
перець, капуста, картопля, фруктові соки, напої, сиропи.

Вітаміни групи В Допомагають вивільняти енергію з усіх продуктів,
які містять калорії. Контролюють рівень холестерину в крові. Неочищені
крупи, молоко, риба, горіхи, печінка, нирки, дріжджі, м’ясо, боби,
морепродукти.

Мінеральні речовини Макроелементи Кальцій Необхідний для формування
кісток і зубів.

Відіграє важливу роль у роботі м’язів. Молоко, твердий і м’який сир,
продукти з сої, рибні консерви з кісточками, вітамінізовані
крупи, пшеничне борошно.

Калій і Натрій Регулюють кров’яний тиск.

Відіграють протилежні ролі в обміні води в організмі. Калій сприяє
виведенню води з організму, а натрій, навпаки, затримує її.

Передозування натрію може трапитися через надмірне вживання кухонної
солі. Овочі та фрукти. Абрикоси, курага, кабачки, картопля,
кольрабі, боби, томати, банани, консерви, кава, чай.

Хлібобулочні вироби, часник, квашені овочі, кухонна сіль, консерви,
копченості.

Мікроелементи Залізо Відіграє важливу роль у кровотворенні і
транспортуванні кисню в організмі. Печінка і нирки, хліб з
висівками, квасоля, соя, курага, абрикоси, печені яблука, червоне м’ясо.

Йод Сприяє розвитку розумових здібностей, регулює функції щитовидної
залози. Йодована кухонна сіль, морепродукти, морська капуста.

ВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ

Вітаміни (лат. vita —життя) —група органічних речовин різного хімічного
походження, що проявляють біологічну активність у дуже малих кількостях
та абсолютно необхідні для забезпечення життєвих функцій. Вітаміни
надходять в організм з рослинними або тваринними продуктами. Деякі
вітаміни синтезуються мікрофлорою кишечника.

При недостатньому надходженні в організм вітамінів з продуктами
харчування розвивається захворювання — авітаміноз. Симптоматика його є
специфічною і залежить від того, в яких видах обміну бере участь даний
вітамін. Причинами розвитку авітамінозу та гіповітамінозу може бути
повна відсутність або недостатнє надходження вітаміну з їжею. Такий
тіло-, авітаміноз називається первинним. В основі розвитку вторинного
гіпо- та авітамінозу лежать ендогенні фактори. Наприклад, при
недостатньому надходженні в кишечник жовчі порушується всмоктування
жиророзчинних вітамінів. При захворюваннях кишечника, інтенсивній
антибактеріальній терапії порушується утворення вітамінів кишечною
мікрофлорою. Причиною ендогенного гіповітамінозу може бути підвищена
потреба організму у вітамінах — у період росту, вагітності, лактації,
при інфекційних захворюваннях, тиреотоксикозі та ін.

Усі вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. Доперших
належать вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рутин та ін. До
жиророзчинних —вітаміни А, Д, Е, К. Окремо виділяють
провітаміни-біологічно неактивні сполуки, що містяться в рослинних
продуктах. Після надходження в організм з них утворюються біологічні
метаболіти, які проявляють вітамінну активність. Прикладом є
ss-каротини. які в організмі перетворюються на активні форми вітаміну А.

До вітамінів групи В належать тіамін (В1), рибофлавін (В2), пі-ридоксин
(В6), кислота нікотинова (В3 або РР), ціанокобаламін (В12), кислота
фолієва (Вс).

Кислота аскорбінова (Acidum ascorbinicum) —вітамін С. Харчовими
джерелами вітаміну є чорна смородина, шипшина, аґрус, цитрусові,
петрушка, перець, капуста тощо.

Аскорбінова кислота синтезується в організмі всіх тварин, за винятком
людини, мавпи і морської свинки.

Форми випуску: порошок, таблетки по 0,025 г, 0,05 г та 0,1 г; ампули по
1 і 2 мл 5 % і 10 % розчину. Добова потреба у вітаміні становить 50-80
мг. Вона зростає при фізичній і розумовій праці, інфекційних
захворюваннях, вагітності і лактації, але навіть у цих випадках не
перевищує 150-200 мг.

Фізіологічна роль кислоти аскорбінової зумовлена її участю в
окисно-відновних процесах. Вона необхідна для нормального тканинного
обміну та тканинного дихання. Вітамін С активу є синтез фібробластами
колагену, сприяє утворенню хрящів, кісток, дентину зубів та інших видів
сполучної тканини. Сприяє засвоєнню глюкози та піровиноградної кислоти у
циклі Кребса. Кислота аскорбінова необхідна для всмоктування заліза із
шлунково-кишкового тракту та включення його до складу гему, для
перетворення фолієвої кислоти на тетрагідрофолієву, яка бере участь у
синтезі нуклеїнових кислоті білків. Вітамін С активує синтез антитіл,
комплемента, інтерферону, відновлює функцію лейкоцитів, яка
пригнічується при вірусних захворюваннях. У малих і середніх дозах
кислота аскорбінова проявляє антиоксидантні та антирадикальні
властивості. У великих дозах вона, навпаки, стимулює перекисне окислення
ліпідів. Вітамін С активує синтез кортикостероїдів у корі надниркових
залоз, прискорює білоксинтетичну та детоксикаційну функції печінки.
Разом із вітаміном P кислота аскорбінова бере участь у стабілізації
судинної стінки.

При гіповітамінозі С спостерігаються в’ялість, стомлюваність,
кровоточивість ясен, гіпохромна анемія та ін. Авітаміноз С швидко
призводить до розвитку цинги.

Ретинол (Retinolum) – вітамін А, належить до жиророзчинних вітамінів.
Природними його джерелами є печінка, яєчний жовток, вершкове масло.
Особливо велика кількість його міститься у печінці деяких морських риб
(тріска, морський окунь) та ссавців (кит, тюлень, морж). Багато
продуктів рослинного походження містить провітамін А-каротин. Це морква,
петрушка, шпинат, зелена цибуля, червоний перець, томати, обліпиха,
абрикоси, чорниці, персики та ін.

Добова потреба у вітаміні становить: у чоловіків 5000 МО, в жінок 4000
МО (в період вагітності і лактації-6000 МО), у дітей, залежно від віку,
від 1500 до 3500 МО.

Токоферолу ацетат (Tocopherol i acetasj — препарат жиророзчинного
вітаміну Е, який отримують синтетичним шляхом (стор. 242). У природі
токофероли, найбільш активним з яких є а-токоферол, містяться у зелених
частинах рослин, зародках злакових, особливо пшениці, рослинних маслах
(соняшниковому, кукурудзяному, обліпиховому та ін). Невелика кількість
їх є в м’ясі, яйцях, молоці. Добова потреба у вітаміні Е становить для
дорослих 20-30 МО, для дітей -5-Ю МО.

Вітамін Е – активний антиоксидант, проявляє також антирадикальну дію. Є
компонентом природної антиоксидантної системи, захищає клітинні та
субклітинні мембрани від пошкоджень. Під його впливом стимулюється
синтез гему і гемвмісних ферментних білків. У результаті покращується
тканинне дихання, активуються синтетичні процеси, зокрема синтез
колагену, скоротливих білків посмугованих, гладеньких м’язів, серцевого
м’яза, білків слизових, зокрема альвеол, плаценти.

При авітамінозі Е розвиваються дегенеративні процеси в зародковому
епітелії, в м’язовій тканині, жирова дистрофія печінки, дегенеративні
зміни спинного мозку.

Застосовується токоферолу ацетат при різноманітній патології, яка
супроводжується активацією процесів перекисного окислення ліпідів:
гепатитах, міокардитах, інфекційних захворюваннях, флебітах, міопатіях,
м’язових дистрофіях та ін. Показаний також при порушеннях менструального
циклу, загрозі переривання вагітності та ін. Вітамін Е ефективний в
комплексному лікуванні залізодефіцитних анемій, рахіту. В останньому
випадку він здатний попереджувати токсичну дію вітаміну Д.

При тривалому застосуванні вітаміну Е у великих дозах можуть розвинутись
явища гіпервітамінозу. При цьому порушуються фагоцитарна активність
лейкоцитів, процеси регенерації, з’являються геморагії, розвивається
гепатомегалія.

Вітамін К є анти геморагічним фактором (стор. 268). У природі міститься
в зелених частинах рослин, в моркві, шипшині та ін. У вигляді вітаміну
Кг Бактеріальна флора кишечникалюдини синтезує вітамін Кг. У медичній
практиці використовують отриману синтетично водорозчинну форму вітаміну
К – препарат вікасол. Добова потреба у вітаміні становить 100 мкг.

Гіпо- та авітаміноз К спостерігається при обтураційній жовтяниці,
гострих ураженнях печінки, діареї, виразковому коліті, захворюваннях
підшлункової залози. Рання ознака гіповітамінозу К-гіпопротромбінемія.

Застосовують вікасол при патологічних станах, які супроводжуються
геморагічним синдромом і гіпопротромбінемією.

Враховуючи, що в природі вітаміни зустрічаються не ізольовано, а у
вигляді комплексів, створено полівітамінні препарати різного складу. При
цьому розраховують нате, що при поєднаному застосуванні вітаміни краще
засвоюються, посилюють дію один одного, попереджують токсичні ефекти. До
таких препаратів належать аевіт, декамевіт, ревіт, ундевіт, пангексавіт,
комплівіт та ін. Застосування полівітамінних препаратів повинно
проводитися тільки з призначення лікаря.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020