UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКу-лихоманка (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1276
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Ку-лихоманка

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Етіологія та епідеміологія

 

2. Патогенез та клінічна картина

 

3. Діагноз, лікування та профілактика

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Ку-лихоманка (Q — скорочене англійське query невизначений, неясний;

синонім: австралійський Ку-ріккетсіоз, квінслендська лихоманка,

лихоманка боєнь, середньоазіатська лихоманка, коксієллез, Деріка —

Бернета хвороба) — інфекційна хвороба, яка характеризується лихоманкою,

інтоксикацією, враженням легень, гепатолієнальним синдромом. Є одним з

найбільш розповсюджених зоонозних ріккетсіозів у країнах СНД і в

більшості інших регіонів світу (Австралія, Європа, Америка, Азія).

 

1. Етіологія та епідеміологія

 

Збудник Coxiella burnetii відноситься до мікроорганізмів, незвичайно

стійким до навколишнього середовища, а також до різних фізичних і

хімічних впливів, у тому числі до дезинфікуючих засобів. При хлоруванні

води і кип'ятінні протягом 10 хв збудник гине.

 

Розрізняють сільськогосподарські і природні вогнища хвороби. У

сільсько-господарських вогнищах джерелами збудника інфекції є велика і

дрібна рогата худоба, коні, свині, собаки, домашні птахи, гризуни; у

природних вогнищах — дикі копитні і дрібні ссавці тварини, в основному

гризуни, птахи. Основне епідеміологічне значення мають ссавці — велика і

дрібна рогата худоба, свині й ін., що виділяють ріккетсії з

випорожненнями, сечею, молоком, навколоплідними водами.

 

Зараження людей у сільсько-господарських вогнищах відбувається

повітряно-пиловим шляхом при обробці забруднених тваринами вовни, пуху,

хутра, щетини, шкіри; харчовим шляхом при вживанні в їжу забрудненого

молока і молочних продуктів, через забруднені руки; при контакті з

інфікованими тваринами під час відходу за ними, їхньому забої й

обробленні туш.

 

У природних вогнищах збудники передаються трансміссивним шляхом —

кліщами, в основному іксодовими, у меншій мірі аргасовими, гамазовими,

червонотілковими.

 

Ріккетсії здатні довгостроково зберігатися в організмі іксодових і

аргасових кліщів і передаються трансоваріаційно і трансфазово (яйце,

личинка, німфа, дорослий кліщ), що дозволяє вважати цих кліщів не тільки

переносниками, але і резервуаром збудника лихоманки.

 

Захворюваність переважно спорадична, реєструється серед груп

професійного ризику (тваринники), серед сільських жителів, в основному у

весняно-літньо-осінній час року. Можливі й епідемічні спалахи. Зараження

від хворої людини відбувається рідко — через інфіковане мокротиння і

молоко жінок, що годують.

 

2. Патогенез та клінічна картина

 

В організм людини збудники проникають через дихальні шляхи, кишечник,

шкіру, потім вони попадають у кров і фіксуються в клітках системи

мононуклеарних фагоцитів. У тканинах розвивається доброякісний

ретикулоендотеліоз. Імунітет після перенесеного захворювання, як

правило, стійкий і тривалий.

 

Інкубаційний період від 3 до 32 днів, частіше 12—19 днів. У більшості

випадків хвороба починається гостро. Скарги різноманітні: головний біль,

болі в попереку, м'язах, суглобах, почуття розбитості, сухий кашель,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ